Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 червня 2024 р. справа № 520/10791/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Полтавський Шлях, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052) про зняття арешту,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 60163389 від 27 вересня 2019 року, реєстраційний номер обтяження: 33431000 від 27.09.2019 року та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26.04.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
03.05.2024 позивачем на виконання вищевказаної ухвали суду подано до суду заяву про усунення недоліків позову та уточнений позов, вимоги якого викладені в такій редакції: зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 60163389 від 27 вересня 2019 року, реєстраційний номер обтяження: 33431000 від 27.09.2019 року та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що у зв'язку з несвоєчасним зняттям арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 , відбулося порушення його основних прав та свобод, оскільки обтяження у вигляді арешту майна, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіння та користування та розпорядження майном. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито спрощене провадження по справі, призначено справу до розгляду на 16.05.2024 року та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
У судове засідання позивач не з'явився надав до суду заяву з проханням здійснювати розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
16.05.2024 розгляд справи не здійснювався через оголошення повітряної тривого у м.Харкові, судове засідання відкладено на 23.05.2024 р.
23.05.2024 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 01.06.2020 державним виконавцем відділу винесена постанова про поверненя виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 28.03.2024 виконавче провадження №60163389 знищено. При прийнятті рішення покладався на розсуд суду і просив справу розглянути за його відсутністю.
Ухвалою суду від 23.05.2024 року витребувано у позивача витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Розгляд справи відкладено на 18.06.2024 року.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року про витребування доказів, витребувано у Жовтневого районного суду м. Харкова з власної ініціативи копію виконавчого листа №639/8213/15-к від 16.09.2019 про конфіскацію майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в дохід держави, із зазначенням строку на пред'явлення даного виконавчого листа до виконання та підстав його повернення, а також надати інформацію чи направлявся даний виконавчий лист повторно для виконання та відкладено розгляд справи на 24.06.2024.
24.06.2024 року у судове засідання сторони не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у Відповідача на виконанні знаходився виконавчий лист № 639/8213/15-к від 16.09.2019, виданий Жовтневим районним судом м. Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в дохід держави (ВП № 60163389).
27.09.2019 державним виконавцем відділу винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 60163389 відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження».
27.09.2019 державним виконавцем відділу винесена постанова про арешт майна боржника № 60163389 відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Відомості про арешт внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 33431000 від 27.09.2019.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у реєстрі міститься запис про обтяження за № 33431000 від 27 вересня 2019 року здійсненого на підставі постанови № 60163389 від 27.09.2019 року Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та внесено обтяження у вигляді арешту всього рухомого та нерухомого майна.
01.06.2020 року постановою Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у рамках виконавчого провадження №60163389 виконавчий лист №639/8213/15-к, виданий 16.09.2019 Жовтневим районним судом м.Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_1 в дохід держави на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу, оскільки заходи розшуку майна, що підлягає конфіскації виявилися безрезультатними. Арешт майна боржника при цьому не скасовувася.
З витребуваної у Жовтневого районного суду м.Харкова інформації судом встановлено, що виконавчий лист №639/8213/15-к виданий 16.09.2019 Жовтневим районним судом м.Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_1 в дохід держави, повернутий стягувачу 09.06.2020 року (вх.№15320) на підставі п.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Повторно виконавчий лист для виконання не направлявся. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання продовж трьох місяців, починаючи з 16.09.2019.
Позивач, не погоджуючись із діями державного виконавця щодо не зняття обтяження з його майна в рамках виконання виконавчого провадження №60163389, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом №1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до ч.1 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що виконавче провадження №60163389, у межах якого накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 було повернуто стягувачу 01.06.2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №606-XIV.
Згідно вичерпного переліку ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна по виконавчому провадженню № 60163389.
Відповідно до ч. 7 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 23 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню № 60163389.
Відповідно до п.1, ст.12 розділу II Закону України «Про виконавче провадження» (Строки у виконавчому провадженні) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державшій орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до п.4 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» (Прикінцеві та перехідні положення) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З витребуваної у Жовтневого районного суду м.Харкова інформації судом встановлено, що виконавчий лист №639/8213/15-к виданий 16.09.2019 Жовтневим районним судом м.Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_1 в дохід держави, повернутий стягувачу 09.06.2020 року (вх.№15320) на підставі п.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Повторно виконавчий лист для виконання не направлявся. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання продовж трьох місяців.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до наказу № 1829/5 Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, розділ XI Знищення справ та виконавчих проваджень, п. 2 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
За інформацією наданою відповідачем, станом на 14.06.2024 виконавче провадження № 60163389 знищено.
На думку суду, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 59 Закону №1404-VIII).
Позивач не оскаржує неправомірність постанови про накладення арешту на майно боржника.
У той же час матеріали справи не містять доказів існування на час звернення позивача у березні 2024 року підстав для зняття виконавцем арешту з майна боржника, перелік яких наведено у частині четвертій статті 59 Закону №1404-VIII.
Разом з тим у відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив, що станом на 28.03.2024 виконавче провадження №60163389 - знищено, виконавчий документ повернутий стягувачу і на виконанні не перебуває.
З урахуванням строків пред'явлення виконавчих документів до виконання (для виконавчих документів, виданих судом три роки, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державшій орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців) та правил переривання строку давності їх пред'явлення до виконання, визначених статтею 12 Закону №1404-VIII, такі строки за виконавчим документом, який перебував на примусовому виконанні у відповідача, та виконавче провадження за якими завершене 01.06.2020 року, закінчилися.
Наведене свідчить про відсутність доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення чинним накладеного на його майно арешту. Відсутність належних та допустимих доказів про наявність невиконаних зобов'язань позивача та обґрунтованість існування арешту протягом тривалого часу безумовно порушує його майнові права як власника та є несправедливим.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на нерухоме майно позивача, такий підлягає зняттю.
Як було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно позивача, накладений у межах виконавчого провадження №60163389, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчого документа з огляду на фактичне завершення цього виконавчого провадження, а також зважаючи на те, що починаючи з 01.06.2020 року виконавчий документ №60163389 повторно на виконання до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надходив та станом на 28 березня 2024 року виконвче провадження знищено і на виконанні не перебуває.
Наведене вказує на те, що підстави для продовження існування накладеного у межах наведеного вище виконавчого провадження арешту на майно ОСОБА_1 відсутні. Іншого відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.
Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про зобов'язання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 60163389 від 27 вересня 2019 року, реєстраційний номер обтяження: 33431000 від 27.09.2019 року та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Полтавський Шлях, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61052) про зняття арешту - задовольнити.
Зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 60163389 від 27 вересня 2019 року, реєстраційний номер обтяження: 33431000 від 27.09.2019 року та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Марина Лук'яненко