Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 червня 2024 року № 520/35210/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 02006716) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд: визнати незаконною та скасувати постанову у формі довідки №8860 від 07 листопада 2023 року винесеною Комунальним некомерційним підприємством "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради; зобов'язати військово-лікарську комісію Комунального некомерційного підприємства "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради провести повторне обстеження з урахуванням індивідуальних особливостей організму та зробити висновок про придатність до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою формі довідки №8860 від 07 листопада 2023 року винесеною комунальним некомерційним підприємством "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради не встановлено придатність позивача до військової служби. Позивач вважає таку постанову незаконною, що зумовило звернення до суду з зазначеним позовом.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що військовослужбовець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат в/ч НОМЕР_2 , мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 04.08.2023 р. отримав курс стаціонарного лікування в умовах КНП "ЗОКЛ" ЗОР з 23.10.2023 по 07.11.2023. Позивач госпіталізований планово до відділення проктології КНП "ЗОКЛ" ЗОР за направленням на оперативне лікування від в/ч НОМЕР_3 23.10.2023 р та 24.10.2023 проведено планове хірургічне втручання. На час проведення засідання позаштатної ВЛК лікарні (07.11.2023) питання визначення ступеню придатності до військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 не вирішувалось, так як не було даних, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться. Відповідач зауважив, що позивач на момент медичного огляду мав медичні показання тільки для призначення йому відпустки для одужання після операції. Це підтверджується статтею 44 графи II "Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві" (Додаток 1 до Наказу МОУ № 402). Згідно розділу 6 п, 6.12 Наказу МОУ № 402 "У разі, коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби". Таких даних на момент огляду військовослужбовця не було.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовослужбовцем призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 04.08.2023 р.
07.11.2023 року проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня". Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: К64.2, К62.5 , супутній:134.1.
Враховуючи ранній післяопераційний період, наявність больового та диспепсичного синдрому, необхідність в обмеженні фізичних навантажень, надати військовослужбовцю відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 (тридцять) календарних днів на підставі статті 44 графи ІІ Розкладу хвороб. Зазначено, що захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач вважає таку постанову у формі довідки №8860 від 07.11.2023 року без встановлення придатності до військової служби незаконною, що зумовило звернення до суду з зазначеним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України". Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Як передбачено підпунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 у разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи).
Для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи. Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.5 та 6.6 глави 6 розділу II Положення №402).
Відповідно до положень пункту 6.8. глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК. Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров'я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи. Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями. Військовослужбовцям, які проходять медичний огляд у зв'язку з продовженням контракту, обов'язково виконуються дослідження крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HBsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV).
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10 глави 6 розділу II Положення №402).
У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби (пункт 6.12 глави 6 розділу II Положення №402).
Відповідно до положень пункту 6.13 глави 6 розділу II Положення №402 на підставі постанови ВЛК відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається військовослужбовцям на 30 календарних днів, а за медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування - на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) продовжується ВЛК на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.
Загальний час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в закладах охорони здоров'я (установах), включаючи відпустку для лікування у зв'язку з хворобою та відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 10 місяців. Після закінчення визначеного строку перебування на безперервному лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із закладу охорони здоров'я (установи) (пункт 6.14 глави 6 розділу II Положення №402).
Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу, установи), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. Під час вибуття військовослужбовця у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) довідка ВЛК видається йому на руки. Після закінчення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням керівників ТЦК та СП можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби або для вирішення питання про потребу у наданні відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) (пункт 6.15 глави 6 розділу II Положення №402).
Суд зауважує, що у спірному випадку предметом оскарження є рішення військово-лікарської комісії у формі довідки №8890 від 07.11.2023, а саме відсутність у довідці висновку ВЛК щодо придатності позивача до військової служби.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на час засідання ВЛК 07.11.2023 року питання визначення ступеню придатності до військової служби позивача не вирішувалось, оскільки лікування позивача не було закінчено, визначеного лікарсько-експертного наслідку (результату) захворювання не було.
Продовжуючи розгляд справи, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Таким чином, питання про вірність медичних висновків щодо стану здоров'я позивача не є юридичним, та не може бути вирішено судом у межах розгляду адміністративної справи.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.