про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/3888/24
24 червня 2024 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба , Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
19 червня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба , Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовогоі начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 23 лютого 2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 23 лютого 2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 - 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, як учаснику бойових дій, за 2022 - 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету МіністрівУкраїни "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовогоі начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Прогрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовогоі начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року,
зобов'язати Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 рокута з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу: - з 13.08.1998 по 13.01.2017 у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - ХНУПС); з 13.01.2017 по 26.02.2024 у Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі - ВЮІ).
Наказом начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 23.02.2024 №58 (по стройовій частині) його виключено із списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Розмір посадового окладу та окладу за військовим званням не визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Вказує, що ВЮІ перебуває на грошовому забезпеченні в ХНКПС, однак наскільки йому відомо ХНУПС виплачує грошове забезпечення на підставі відомостей які подаються з ВЮІ, отже вказаний позов за час проходження військової служби у ВЮІ стосується як ВЮІ так і ХНУПС.
Після виключення зі списків особового складу позивач звернувся з листами до ВЮІ та ХНУПС з метою нарахування та виплати йому невиплачених сум індексації грошового забезпечення, 25.05.2024 отримав відповідь від 15.05.2024, тому просить строк позовної давності відраховувати з 25.05.2024
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (частини друга статті 46 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частини третя статті 46 КАС України).
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За нормами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Із положень пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов'язок доказування) випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Такі відомості у позові відсутні.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.
Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб'єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.
Так відповідачами у позовній заяві зазначено Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил щодо невиплати позивачу грошового забезпечення, грошових компенсацій за невикористану щорічну відпустку, додаткову відпустку, грошову допомогу на оздоровлення під час проходження військової служби.
Отже, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження, суб'єктним складом відповідачів, позовними вимогами конкретно до кожного з них, і врахувати вимоги статті 5 КАС України, яка визначає способи судового захисту у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи рішенням суб'єкта владних повноважень і пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, які наведені вище.
Крім того зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є незгода позивача з розміром виплаченого грошового забезпечення із застосуванням неправильної розрахункової величини за період проходження військової служби з 29.01.2020 і до дня звільнення.
Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача та спір щодо виплати всіх сум, що належали при звільненні 23.02.2024 з військової служби.
Отже, суд виходить з того, що про розмір грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану щорічну календарну відпустку, компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за вказаний період позивач повинен був бути обізнаним з часу його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини, а саме 23.02.2024 (26.02.2024).
Відповідно до частини п'ятої статті 121 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно частини третьої статті 121 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні встановлений статтею 233 Кодексу Законів про працю України. (далі - КЗпП України)
За приписами частини другої статті 233 КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022 у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, з урахуванням терміну дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строку, передбаченого частиною другою статті 233 Кодексу Законів про працю України, на звернення з цим позовом до суду відновлено з 01 липня 2023 року.
Таким чином з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частина перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Закону №2352-ІХ.
У пункті 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України йдеться про продовження строків, які визначені статтею 233 КЗпП України. У вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов'язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був "прив'язаний" до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Водночас, частина друга статті 233 Кодексу Законів про працю України пов'язує відлік тримісячного строку з моменту одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому, частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином тримісячний строк звернення до суду позивачем пропущено, оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду 19.06.2024.
19.06.2024 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду через захворювання, необхідність догляду за матір'ю та просить строк рахувати з 25.05.2024, отримання відповіді на його запити.
Суд вважає, що звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
20.06.2024 від представника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого надійшла заява, в якій просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 по справі №500/3888/24 без руху та вважає, що Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не є належним відповідачем по цій справі.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, і обґрунтуванням порушення ним прав, свобод, інтересів позивача,
подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46001 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиць О.І.