Справа № 750/9834/23
Провадження № 2/761/2981/2024
31 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Лисенко Д.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг», третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна з чужого володіння, -
04.07.2023 року до Деснянського районного суду м.Чернігова надійшла зазначена позовна заява.
28.07.2023 року вказана справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.
В позовних вимогах позивач просить: витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_3 належний йому автомобіль РЕUGЕОТ, моделі 508, 2020 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Вимоги позову обгрунтовані тим, що позивач 13.10.2020 року придбав вказаний автомобіль, який мав реєстраційний номер НОМЕР_3 .
17.02.2022 року позивач видав довіреність на транспортування належного йому на праві власності автомобіля за кордон. Довіреність не надавала повноважень змінювати власника автомобіля.
Після припинення активної фази бойових дій на території м.Чернігова позивачу стало відомо що з його власності вибув автомобіль.
Позивач зазначає, що він не видавав довіреність на ім'я ОСОБА_4 так як на момент її ніби-то посвідчення він перебував за межами території України.
09.03.2023 року було розпочате кримінальне провадження №42023272010000071 щодо незаконного заволодіння автомобілем позивача.
В межах кримінального провадження було встановлено місце знаходження автомобіля та накладено арешт.
Крім того, в межах зазначеного кримінального провадження було встановлено, що за договором купівлі-продажу від 07.03.2023 року спірний транспортний засіб був придбаний відповідачем. Відповідач є добросовісним набувачем.
Таким чином, оскільки автомобіль вибув з власності позивача поза його волею, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення на заявлені вимоги до суду не надходили.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2020 року, укладеного між ТОВ «ІЛТА» та ОСОБА_3 , останній придбав автомобіль РЕUGЕОТ, моделі 508, 2020 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
24.10.2020 року було зареєстровано вказаний автомобіль за позивачем за реєстраційним номером НОМЕР_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
17.02.2022 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Мороз Т.В. була посвідчена довіреність ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 щодо транспортування зазначеного вище автомобіля.
Вказана довіреність не надавала повноважень ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля.
Довіреність зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №87, виготовлена на бланку НРР399262.
03.07.2022 року ОСОБА_3 виїхав за межі території України та до моменту розгляду справи на територію України не повертався. Виїзд ОСОБА_3 за межі України підтверджується відповіддю державної прикордонної служби України від 14.03.2023 року. Під час слухання справи вказані обставини відповідачем не спростовані.
Однак, на підставі договору купівлі-продажу №7441/2022/3319978 транспортного засобу від 08.08.2022 року, укладеного між ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 , який діє на підставі доручення, ОСОБА_6 , як покупець набула право власності на автомобіль РЕUGЕОТ, моделі 508, 2020 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 вартістю 31 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 відчужив вказаний автомобіль на підставі Довіреності, виданої від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. та зареєстрована в реєстрі за №103.
Під час слухання справи не було надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 дійсно підписав вказану довіреність.
Крім того, 07.03.2023 року право власності на вказаний автомобіль набув відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на підставі Договору купівлі-продажу від 07.03.2023 року, укладеного з ОСОБА_6 .
Після реєстрації права власності на вказаний автомобіль за Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» спірний автомобіль мав реєстраційний номер НОМЕР_2 .
08.03.2023 року Чернігівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за заявою ОСОБА_3 розпочало кримінальне провадження №42023272010000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України щодо незаконного заволодіння 28.08.2022 року транспортним засобом ОСОБА_3 - автомобілем РЕUGЕОТ, моделі 508, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.06.2023 року (справа №750/8597/23) клопотання слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кравченка Б.С. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023272010000071 від 09.03.2023 задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене за результатами огляду місця події від 09.06.2023 майно, а саме:
- транспортний засіб - автомобіль марки «Peugeot 508», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 ;
- ключі до транспортного засобу - автомобіля марки «Peugeot 508», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 ;
- свідоцтво серії НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки «Peugeot 508», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 .
Заборонено ТОВ «Авентус лізинг» та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном.
Слідчому СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Кравченку Б.С. забезпечити зберігання арештованого майна.
Ухвала набрала законної сили та на момент розгляду даної справи арешт не скасовано.
Крім того, в межах зазначеного кримінального провадження на підставі постанови слідчого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена почеркознавча експертиза та висновком експерта від 13.10.2023 року встановлено, що підпис та рукописний текст « ОСОБА_3 » в «Довіреність №НРР399262» від 05.08.2022 на 1 арк (зареєстрована в реєстрі за №103 та посвідченої приватним нотаріусом Білоус І.О.) виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.
Стаття 388 ЦК України визначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, під час слухання справи встановлено, що автомобіль вибув із володіння ОСОБА_3 не з його волі та відчужений особою, яка не мала права вчиняти такі дії про що відповідач не знав та не міг знати.
У постанові від 08.11.2023 року (справа №206/4841/20) Верховний Суд зробив висновок, що позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 71, 76), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункти 55-57), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункти 120-121, 123-124), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 101, 103), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.33, 9.38), від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (пункти 86-87), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153-154, 167-168), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47)).
Таким чином для витребування майна закон не вимагає визнавати недійсними договори про продаж автомобіля, а також визнавати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля кінцевому набувачеві.
Придбавши автомобіль у такої особи, ТОВ «Авентус Лізинг» як її покупець теж не набув право власності на нього. Зареєструвавши це право за собою, він став її володільцем, а право володіння разом із правами користування та розпорядження автомобілем надалі належать позивачу як його власнику. Йдучи на ризик із придбанням майна в особи, яка зареєструвала своє право власності на нього, але за законом не могла таке право набути, кінцевий набувач несе ризик настання негативних наслідків придбання автомобіля у її незаконного володільця.
З огляду на вказане за обставин цієї справи витребування з володіння ТОВ «Авентус Лізинг» автомобіля на користь позивача як власника є пропорційним меті захисту права приватної власності останнього.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_3 автомобіль РЕUGЕОТ, моделі 508, 2020 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Крім того, з відповідача на користь позивача на підставі положень статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» (ЄДРПОУ 42441539, адреса: м.Київ, вул..Митрофана Довнар-Запольського, буд.5 офіс 220), третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна з чужого володіння - задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_3 автомобіль РЕUGЕОТ, моделі 508, 2020 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 10 060,16 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 12 червня 2024 року
Суддя: Н.Г. Притула