про повернення позовної заяви
24 червня 2024 року Справа № 480/5360/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До суду через представника звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2024 року № 2803 18280706, прийняте Головним управлінням ДПС в Сумській області про застосування штрафу у розмірі 118118,00 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2024 року № 2803 18280706, прийняте Головним управлінням ДПС в Сумській області про застосування штрафу у розмірі 102437,00 грн..
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (ч. 4 ст. 59 КАС України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 вказаної статті).
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.4 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером виданим на ведення справи в конкретному суді або довіреністю (договором про надання правової допомоги). При цьому, зазначені докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно чинності уповноваження представника на момент вчинення ним певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом делегованих повноважень. Наявність у суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво є обов'язковим для реалізації права на звернення до суду та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази, як вже зазначено вище, повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 823/2373/18, та у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №466/76/22.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41), відповідно до п.4,9 якого ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктами 12.3, 12.10 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").
Тобто, імперативними приписами підпункту 12.3 та пункту 12.10 пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа, а також підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").
Відповідно до пункту 12.14 Положення № 41 реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Зазначене положення також кореспондується з пунктом 6 Положення № 41, яким визначено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача - ОСОБА_1 , підписано та подано через підсистему “Електронний суд” адвокатом Ломакою Юрієм Миколайовичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано виключно ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ №1051684.
Втім, всупереч п.12.10 Положення № 41, ордер не містить підпису особи - адвоката, який надає правничу допомогу, який є обов'язковим реквізитом для зазначення в ордері.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що у розумінні Положення №41 вказаний ордер серії ВМ №1051684 не може бути документом, що посвідчує повноваження адвоката Ломаки Юрія Миколайовича на представництво ОСОБА_1 .
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Суд бере до уваги, що поданий ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
Відтак, у цьому випадку, в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката, з огляду на що наданий документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.
Правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі “Адвокат”) висловлена в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, від 09 березня 2023 року у справі №466/893/22, 27 травня 2024 року у справі №260/7314/23.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
З урахуванням наведеного, представником позивача не надано належного доказу на підтвердження своїх повноважень, як адвоката, що унеможливлює представлення інтересів позивача в Сумському окружному адміністративному суді.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд повертає позовну заяву позивачу, як таку, що подано та підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів позивача та права підписання позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко