24 червня 2024 року м. Рівне №460/3655/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп"
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рiшення про визначення митної вартості від 07.03.2024 №204060/2024/000003/2.
Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначала, що 07.03.2024 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" до Рівненської митниці була подана митна декларація на запчастини до автомобілів, бувші у вжитку, згідно переліку за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12113,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені розбіжності та неточності у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. Покликання посадової особи на наявність іншої (вищої) цінової інформації на аналогічні товари за переліком митних декларацій саме по собі не може бути підставою для коригування та не свідчить про неправильне декларування митної вартості позивачем. За наведеного, представник позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 19.04.2024, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що за результатами перевірки наданих декларантом документів встановлено ряд розбіжностей та неточностей, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані не були. Крім того, зауважив, що Рівненська митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації наявної в ЄАІС Держмитслужби. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 22.04.2024 вирішено відмовити в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи №460/3655/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
12.03.2021 між італійською фірмою F.I.R. SAS DI F.I.R SERVIZI SRL, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп", як Покупцем, було укладено Контракт купівлі-продажу товарів №3/2021 (далі - Контракт).
Предметом Контракту згідно пункту 1.1 є товар - запасні частини, номерні агрегати та аксесуари до автомобілів.
Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна за товар встановлюється у євро та зазначається у інвойсах по кожній окремій поставці.
Пунктом 2.2 Контракту визначені умови поставки товарів - FCA ROVERTO (TN) Італія.
Згідно з п.2.4 вказаного Контракту загальна сума контракту становить 10405,00 Євро.
При цьому, Доповненням до Контракту №2к від 01.07.2021 встановлено, що загальна сума контракту становить підсумкову вартість всіх інвойсів Продавця на кожну окрему партію товарів, що поставляється.
Відповідно до вимог Розділу 4 Контракту - Покупцем здійснюється 100% передоплата за товар до відвантаження згідно проформи-інвойсу.
В рамках даного Договору Продавцем було продано Покупцеві частини до легкових моторів, бувші у вжитку, які потребують ремонту та не придатні до експлуатації (описові частини граф митної декларації) за ціною 12113,00 євро.
Відповідно до рахунку-фактури Продавця №1/VEХ від 27.02.2024 за платіжною інструкцією від 29.02.2024 за №37JBKLО2 Покупцем перераховано 12113,00 євро на рахунок Продавця (код SWIFT-транзакції JBKLО2ТО8ТZ8D7).
Відповідно умов Контракту за повною передоплатою товар був відправлений Покупцеві.
07.03.2024 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" до Рівненської митниці була подана митна декларація №24UA204060001358U0 на запчастини до автомобілів, бувші у вжитку, згідно переліку за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12113,00 Євро.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом товариства були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України: митна декларація країни відправлення MRN №24ITQTI01GD54819A7 від 29.02.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3/2021 від 12.03.2021 з додатками, товаротранспортна накладна CMR №077187 від 29.02.2024, рахунок-фактура №1/VEX від 27.02.2024, Деталізацію до рахунку-фактури №1/ЕХ за №43275900 від 27.02.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.02.2024 за №37JBKLO2 (код SWIFT-транзакції JBKLO2TOSTZ8D7), транспортні документи (Договір на перевезення №02/01/2022 від 02.01.2022, заявка на міжнародне перевезення вантажу №28-02 від 28.02.2024, рахунок за надані авто послуги №2509 від 04.03.2024, довідка про вартість перевезення вантажу №59 від 04.03.2024), комерційна пропозиція б/н від 19.02.2024, прибуткова накладна №78 від 28.11.2023, бухгалтерська довідка до рахунку №1/VEX від 27.02.2024, інформаційна специфікація Продавця, Покупця до інвойсу №1/VX від 27.02.2024 тощо.
У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 07.03.2024 посадовою особою митниці повідомленням №563570 було вказано на виявлення "розбіжностей та неточностей" та витребувано у декларанта додатково виписку із бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Листом №07/03 від 07.03.2024 декларантом повідомлено про відсутність інших документів окрім попередньо поданих.
07.03.2024 посадовою особою митниці повідомленням №563571 повідомлено декларанта про наявність у митниці цінової інформації, з урахуванням положень ст.64 Митного кодексу України, щодо вартості товарів подібних за призначенням та технічними характеристиками згідно переліку митних декларацій.
В результаті, 07.03.2024 відповідачем прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №204060/2024/000003/2 та Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204060/2024/000016.
Підставою для коригування стали виявлення "розбіжностей та неточностей", ненадання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею та наявністю у митного органу інформації стосовно митної вартості аналогічних товарів згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за переліком митних декларацій. Відповідно, вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 Митного кодексу України.
У відповідності до вимог ст.55 Митного кодексу України. 07.03.2024 товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №24UA204060001379U8.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України (далі також - МК України) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст.50 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
За правилами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з вимогами ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
В силу приписів п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до положень ст.54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 МК України встановлено що, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Стаття 57 глави 9 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд зауважує, що митний орган має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов'язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.
Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.
Як встановлено судом, позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2 ст.53 МК України.
Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів, експертних висновків, відповідачем надано не було.
Суд зауважує, що коригування Рівненською митницею митної вартості товарів ТОВ "Євромоторс Груп" за Контрактом №3/2021 від 21.03.2021 неодноразово були предметами судового розгляду в адміністративних справах, зокрема, №460/5973/21, №460/14372/21, №460/1345/22, №460/1397/22, №460/17111/22, №460/37940/22, №460/8853/23, де судовими рішеннями, що набрали законної сили, відповідні рішення про коригування митної вартості в рамках, зокрема, даного Контракту, визнані незаконними та скасовані.
Судовими рішеннями у даних справах, які набрали законної сили, встановлено, зокрема, незаконність тверджень та вимог митного органу в частині виявлення "окремих розбіжностей та неточностей" як підстави для коригування митної вартості, враховуючи відсутність підтвердженого неспівпадіння змісту даних документів.
При цьому судом щодо виявлених митним органом розбіжностей та неточностей, то суд зазначає таке.
Щодо твердження відповідача, що копія митної декларації країни відправлення від 29.02.2024 №24ITQT101GD5481947 містить реквізити рахунку-фактури від 27.02.2024 №ГТ-2024-1/VEX, що не відповідає реквізитам рахунку-фактури від 27.02.2024 № 1/VEX, зазначеної в графі 44 МД, то митним органом не враховано, що вказана різниця є внутрішньою деталізацією облікового номера Продавця, про що митниці неодноразово надавались письмові роз'яснення експортером та декларантом.
Щодо такого недоліку про те що банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.02.2024 №37JBKLO2 містить реквізити банку одержувача платежу "JP MORGAN AG (Germany)", що суперечить реквізитам банку відправника товару, зазначені в контракті, а саме: "SPARKASSE filiale di Rovereto", то суд зазначає, що у судових рішеннях, що набрали законної сили за спорами між цими самими сторонами в рамках цього самого контракту, неодноразово надано відповідної правової оцінки роз'ясненням АТ КБ "Приватбанк" (які надавались митниці до попередніх поставок листом АТ КБ "Приватбанк" від 20.10.2021 №20.1.0.0.0/7-20211020/1423) про відповідність нормам чинного законодавства України проведення розрахункових операцій із використанням рахунків банків-посередників та перевірку дійсності платежу банком-респондентом. АТ КБ "Приватбанк" є державним банком, уповноваженим на проведення фінмоніторингу, який при проведенні транзакцій без виключень проводить перевірку дійсності та легальності підстав для грошових переводів, контрагентів, договорів тощо. Формування банківського платіжного документу та відмітки банку є сферою відповідальності державного банку, при чому здійснення самого платежу відповідачем не оспорювалась та не спростована. Відповідно, суд вважає доведеним факт належної оплати товару згідно умов Контракту та вимог законодавства України.
Щодо покликання відповідача на те, що наданий документ, що позиціоновано як Бухгалтерська довідка до рахунку №1/ЕХ від 27.07.2024 не містить балансової вартості товару, а лише загальну її вартість, то суд зазначає, що жодним нормативним актом не визначено обов'язковості зазначення саме балансової вартості. Відповідачем не обґрунтовано яким чином надання позивачем бухгалтерської інформації із зазначенням загальної вартості товару ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, враховуючи, що відображені у бухгалтерській інформації дані щодо вартості товару, відповідають вартості, що зазначена у рахунку-фактурі від 27.02.2024 № 1/VEX та решті документів, долучених до відповідної поставки товарів.
Також як на розбіжність митним органом вказувалося на те, що Комерційна пропозиція від 19.02.2024 №б/н, Протокол узгодження ціни №б/н від 26.02.2024 до контракту №3/2021 та інформаційна специфікація покупця до інвойсу №1/VEX від 27.02.2024 фактично дублюють цінову інформацію інвойсу від 27.02.2024 №1/VEX. Тобто, митним органом вказано лише на тотожність усіх заявлених декларантом відомостей та їх повну відповідність у всіх товаросупровідних документах, що не жодним чином не спростовує заявлену позивачем митну вартість товарів.
За наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що відомості, визначені митним органом як "розбіжності та неточності" повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а жодних об'єктивних підстав неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом, окрім наявності цінової інформації із бази даних митниці, відповідачем не наведено.
Суд враховує, що за практикою Верховного Суду, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.
Як встановлено судом, для митного оформлення митної декларації позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.
Не зазначення митним органом у рiшенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №804/7761/15, вiд 10.10.2019 у справі №809/1469/16 та вiд 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин рішення про визначення митної вартості за резервним методом є безпідставним та протиправним.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 11071,40 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.3-8 ст.137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської/італійської мови на українську мову, були надані позивачу ПП "Бюро перекладів "АДВАНС".
На підтвердження отриманих послуг, суду надано рахунок №24-24 від 21.02.2024 на суму 1200,00 грн.; додаток до рахунку 24-24 вих.10/24 від 03.04.2024, платіжну інструкцію №28 від 03.04.2024 на суму 1200,00 грн. із призначенням платежу: "За послуги зг. рах. 24-204 від 21.02.2024 без ПДВ".
Таким чином, витрати, пов'язані із залученням перекладача в сумі 1200,00 грн., було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено долученими до матеріалів справи документами.
Відповідачем не надано заперечень проти зазначеного позивачем розміру витрат на оплату із залучення перекладача та не наведено обґрунтування з наданням відповідних доказів на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Відповідно, такі витрати також підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів Рівненської митниці від 07.03.2024 №204060/2024/000003/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11071,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" понесені ним судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, в сумі 1200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24 червня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" (вул. Чехова, буд. 4-І, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08201, ЄДРПОУ/РНОКПП 43275900)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя С.А. Борискін