11.06.2024 Справа №607/17201/23 Провадження №2-др/607/50/24
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника позивача - адвоката Андрусенко Ігоря Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
установив:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.05.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1595 см.куб. В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 компенсаційну вартість 1/2 частки вартості автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1595 см.куб. в розмірі 99343 (Дев'яносто дев'ять тисяч триста сорок три) гривні 92 копійки. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1073,60 гривень судового збору. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 9087,40 гривень сплачених позивачем за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
17.05.2024 представником позивача - адвокатом Андрусенко І.Я. подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.
Як зазначено вище, представник позивача просить стягнути з відповідача 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
11.08.2023 між адвокатом Андрусенко І.Я. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого сторони договору визначили, що гонорар Адвоката та умови його оплати погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (Розрахунком).
Згідно додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2024, вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правничої допомоги від 11.08.2023 по розгляду цивільної справи №607/17201/23 про поділ майна подружжя та участі в суді першої інстанції, становить 10 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат надано суду копію акту наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 11.08.2023 (розрахунок) від 14.05.2024 та квитанцію від 14.05.2024 згідно якої за надання правничої допомоги ОСОБА_1 (консультація клієнта та підготовка позовної заяви про поділ майна подружжя, підготовка клопотання про витребування доказів, а також клопотання про призначення судової експертизи, участь у трьох судових засіданнях, а саме: 03.01.2024, 10.01.2024, 19.04.2024) вартість послуг становить 10 000 грн.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як зазначено вище, сторона позивача надала суду копію акту виконання робіт від 14.05.2024 та квитанцію від 14.05.2024, згідно яких вартість послуг складає 10 000 гривень.
Актом наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 14.05.2024, узгоджено остаточний перелік робіт, а також визначено, що загальна вартість правничої допомоги складає 10 000, 00 грн.
В судовому засіданні при розгляді позову, інтереси позивача представляв адвокат Андрученко Ігор Ярославович, згідно ордеру серії ВО №1059636, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 цієї статті ЦПК) .
Зваживши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги в судових засіданнях, характер спірних правовідносин, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним є стягнення із відповідача на користь позивача вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 5 000 гривень.
Відтак, вимоги представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Андрусенко Ігоря Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (П'ять тисяч) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич