Справа № 420/36592/23
24 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся представник Яковенко Ігор Миколайович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 сумами, нарахованими на виконання рішень суду по справам № 420/16704/22 та № 420/8980/23, саме: станом на 01.07.2021 року сумою 29714,59 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 31857,39 грн станом на 01.03.2022 року сумою 33958,60 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 33958,60 грн станом на 01.03.2023 року сумою 35522,20 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 37522,20 грн. станом на 01.11.2023 року сумою 35522,20 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 37522,20 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та з 01.11.2023 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплати донарахованих сум.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/18314/23 пенсійним органом 26.10.2023 року здійснено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 р., протиправно обмеживши його пенсію максимальним розміром, а саме, сумами, нарахованими на виконання судових рішення по справах № 420/16704/22 та № 420/8980/23, що підтверджується перерахунками пенсії позивача з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.11.2023 року. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
11.01.2024 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 420/16704/22, Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії Позивача з 01.04.2019 р. згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО107114 від 02.04.2021, без обмеження її максимальним розміром. Окрім, того, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі № 420/8980/23, Позивачу проведено індексацію основного розміру пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром. Серед іншого відповідач вказує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсій…, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2022 становить 2093,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.12.2022 р -20930,00 грн. Відтак, законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, протокол про перерахунок пенсії позивача, сформований 26.10.2023 року, докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується перерахунками пенсії за пенсійною справою № ЮО107114- Міноборони (а.с. 4-5).
За даними КП “ДСС” рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі № 420/18314/23, що набрало законної сили 21.09.2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до його пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, починаючи з 01.07.2021, з урахуванням раніше проведених виплат.
26.10.2023 року на виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області здійснені перерахунки пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № ЮО107114 - Міноборони, зокрема
- з 01.07.2021 року основний розмір пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., підсумок пенсії ( з надбавками) складає 31 857,39 грн., з урахуванням максимального розміру- 29 714, 59 грн. ( а.с. 4),
- з 01.03.2022 року основний розмір пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., індексації базового ОСНП ( 23252,63*0,140 = 3255,37 грн.) підсумок пенсії ( з надбавками) складає - 35 958,6 грн., з урахуванням максимального розміру- 33 958,60 грн. ( а.с. 4 зв),
- з 01.03.2023 року основний розмір пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., індексації базового ОСНП 2022( 29 065,79*0,140 = 4069,21 грн.), індексації базового ОСНП 2023( 33 135*0,197 = 1500,00 грн.), підсумок пенсії ( з надбавками) складає - 37 522,20 грн., з урахуванням максимального розміру- 35 522,20 грн. ( а.с. 5),
- з 01.11.2023 року основний розмір пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., індексації базового ОСНП 2022 ( 29 065,79*0,140 = 4069,21 грн), індексації базового ОСНП 2023( 33 135*0,197 = 1500,00 грн.), підсумок пенсії ( з надбавками) складає - 37 522,20 грн., з урахуванням максимального розміру- 35 522,20 грн. ( а.с. 5 зв.)
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)
Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Ключовим правовим питанням у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, з урахуванням положень статі 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668, якою визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).
Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що згідно Перерахунків пенсії позивача з 01.07.2021 р., 01.03.2022 р., з 01.03.2023 року, з 01.11.2023 року, сформованих пенсійним органом 26.10.2023 року, вказані перерахунки пенсії здійснені на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/18314/23 від 21 серпня 2023 року, проте нараховані розміри пенсії обмежені максимальним розміром, зокрема, з 01.07.2021 року основний розмір пенсії з надбавками складає 31 857,39 грн., з урахуванням максимального розміру- 29 714, 59 грн., з 01.03.2022 року основний розмір пенсії з надбавками складає - 35 958,6 грн., з урахуванням максимального розміру- 33 958,60 грн., з 01.03.2023 року основний розмір пенсії з надбавками складає - 37 522,20 грн., з урахуванням максимального розміру- 35 522,20 грн., з 01.11.2023 року основний розмір пенсії з надбавками) складає - 37 522,20 грн., з урахуванням максимального розміру- 35 522,20 грн.
Тобто, пенсійним органом застосовано обмеження максимального розміру пенсії позивача.
Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано жодних пояснень щодо нормативно-правових підстав вчинення вказаних дій.
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення, якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.
Щодо позиції представника позивача стосовно того, що максимальні розміри пенсії позивача ( з 01.07.2021 року - 29 714, 59 грн., з 01.03.2022 року - 33 958,60 грн., з 01.03.2023 року - 35 522,20 грн., з 01.11.2023 року 35 522,20 грн.) є сумами, нарахованими пенсійним органом на виконання рішень суду по справах № 420/16704/22 та № 420/8980/23, то суд вважає вказаний довід позивача таким, що не доведений жодним доказом, у т.ч. перерахунками пенсії або позицією відповідача, викладеною у листі, тощо.
Разом з тим, суд вказує, що за перерахунками пенсії позивача на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/18314/23 від 21 серпня 2023 року, пенсійним органом з 01.03.2022, з 01.03.2023. з 01.11.2023, крім щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови КМ України від 16.02.2022 № 118 позивачу нарахована індексація за 2022 рік в сумі 3255,37 грн., згідно постанови КМ України від 24.02.2023 року № 168 нарахована індексація в сумі 1500,00 грн.
Проте, з урахуванням того, що пенсійним органом за застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, то виплата нарахованих до пенсії сум індексації за 2022 та 2023 роки позивачу не здійснена.
Так, 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” ( далі - постанова КМУ № 168), абзацом першим пункту 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Проте, попри наявність у Постановах КМУ № 118 та № 168 застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на час перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність.
Щодо покликання відповідача на вказані обмеження пенсії максимальним розміром згідно статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668, якою визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то суд вказує про таке.
Оскільки відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 липня 2021 року складає 1854 гривні, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складає 2481,00 грн., відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн., в той час, коли за вище переліченими перерахунками максимальний розмір пенсії позивача обмежений з 01.07.2021 року сумою 29 714 грн., з 01.03.2022 року сумою 33 958,60 грн., а з 01.03.2023 р., з 01.11.2023 року відповідно - 25 522,20 грн., що не відповідає десяти прожитковому мінімуму, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначеними вказаними законами.
Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені не виплатою пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахованої на підставі судового рішення, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження позивачу з 01.07.2021 р., з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.11.2023 року пенсії максимальним розміром, перерахованої 23.10.2023 року на виконання рішення суду по справі № 420/18314/23, з урахуванням доплати в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ”, сум індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168 та зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити позивачу з 01.07.2021 р., з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.11.2023 року, перераховану 26.10.2023 року на виконання рішення суду по справі № 420/18314/23 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням доплати в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ”, індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168 та раніше виплачених сум.
При цьому, сформульовані позивачем позовні вимоги зобов'язального характеру в частині « здійснити перерахунок» не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки фактично розмір пенсії позивача на конкретну дату перерахований, проте не виплачений через застосування обмеження певним розміром, а тому у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії позивача в частині « … сумами, нарахованими на виконання рішень суду по справам № 420/16704/22 та № 420/8980/23…), оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявлених таким чином позовних вимог.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.07.2021 р., з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.11.2023 року пенсії максимальним розміром, перерахованої 26.10.2023 року на виконання рішення суду по справі № 420/18314/23, з урахуванням доплати в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ”, а також сум індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 р., з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.11.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром, перераховану 26.10.2023 року на виконання рішення суду по справі № 420/18314/23, з урахуванням доплати в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ”, а також сум індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” та раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна