Справа № 420/3074/23
24 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
15 лютого 2023 року через систему “Електронний суд” звернувся з позовною заявою Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - позивач, ДПП НП України) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції зайво виплачене грошове забезпечення за період невиходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення у розмірі 7 023, 35 грн.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що відповідач проходив службу на посаді заступника командира взводу № 1 відділу патрульної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Херсонській області ДПП). У зв'язку з невиходом відповідачем на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23.04.2022 по 03.05.2022, за результатами проведеного службового розслідування встановлено грубе порушення службової дисципліни. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 815 о/с від 01.06.2022 року капітана поліції ОСОБА_1 заступника командира взводу № 1 відділу патрульної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції з 01 червня 2022 року було звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) із відрахуванням грошового забезпечення за 6 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. При цьому, позивач зауважує, що на теперішній час Відповідачем вищевказані накази в установленому законом порядку не оскаржувались. Так, згідно з частини першої статті 92 Закону України “Про Національну поліцію” та Наказу № 1888 о/с від 28.12.2021 року Відповідачу було надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік у період з 04.01.2022 по 24.01.2022 у кількості 20 діб, однак, відпрацьовано у 2022 році лише за 14 днів відпустки. Наказом Департаменту патрульної поліції № 288 від 19.05.2022 доручено Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку здійснити перерахунок та утримання грошового забезпечення, виплаченого особам, які притягаються до дисциплінарної відповідальності, за час фактичних прогулів з 23.04.2022 до 03.05.2022 р. Згідно складеного ВОП УФЗБО розрахунку зайво виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за час фактичного невиходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення загальна сума заборгованості Відповідача перед Департаментом патрульної поліції становить 7 023, 35 грн.
Відповідач у справі не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, про яке їй було роз'яснено ухвалою суду від 06.03.2023 року про прийняття справи до провадження.
Суд зазначає, що питання інформування учасників справ, які опинилися на тимчасово окупованій території України, врегульовано Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII ( далі - Закон № 1207-VII) .
Так, частиною першою статті 12-1 Закону № 1207-VII, в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 .
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 254 від 22 вересня 2023 року) затверджено ПЕРЕЛІК територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, за яким вся територія Генічеського району з 24.02.2022 р є тимчасово окупованою територією.
З огляду на вказане оголошення про розгляд справи № 420/3074/23 було розміщено 08.03.2023 року на сайті Судова влада України, Одеський окружний адміністративний суд (https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/), що підтверджується роздруківкою з вказаного сайту (а.с. 57).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі.
16.02.2023 року відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України судом направлено запит до УДМС України в Херсонській області та 24.02.2023 року отримано відповідь, згідно з якої вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 06.03.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника командира взводу № 1 відділу патрульної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції.
28.12.2021 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1888 о/с “По особовому складу” старшому сержанту поліції ОСОБА_1 (0016579), заступнику командира взводу № 1, частину основної відпустки за 2022 рік тривалістю 20 діб (невикористана частина - 10 днів), з 04 до 24 січня 2022 року (1 святковий день). ( а.с. 10).
03.05.2022 за вх. № 18035 до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника - відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Олега Захарчука (вих. від 03.05.2022 № 2538/41/23-2022) стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни, у тому числі, відносно ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23.04.2022 по 03.05.2022. ( а.с. 8-9)
19.05.2022 року наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 288 “Про застосування до працівників ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП дисциплінарних стягнень” встановлено, що відповідно до наказу ДІДІ від 03.05.2022 № 535 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” проведено службове розслідування з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 до 03.05.2022 в умовах воєнного стану. За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт грубого порушення службової дисципліни в діях, зокрема, заступника командира взводу ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП капітана поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 до 03.05.2022. Згідно зі статтями 17, 65 Конституції України, статтею 24 Закону України Про Національну поліцію”, Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, Указом Президента України від 18 квітня 2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” особовий склад органів поліції, крім реалізації основних повноважень поліції, реалізує додаткові повноваження шляхом участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Усупереч зазначеному, порушуючи Присягу поліцейського, зокрема, ОСОБА_1 , самоусунувся від виконання основ додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з висновком службового розслідування, статтями 26, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІП “Про Дисциплінарний Національної поліції України” (далі - Дисциплінарний статут) наказано -
- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України “Про Національну поліцію”, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до заступника командира взводу ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. ( пункт 3 цього наказу)
- управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департамент патрульної поліції доручено здійснити перерахунок та утримання грошової забезпечення, виплаченого особам, які притягаються до дисциплінарної відповідальності, за час фактичних прогулів з 23.04.2022 до 03.05.2022.( пункт 28 цього наказу) ( а.с. 16-20).
01.06.2022 року наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 815 о/с “ По особовому складу” відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнити зі служби в поліції по відділу патрульної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі капітана поліції ОСОБА_1 (0016579), заступника командира взводу № 1, з 01 червня 2022 року, з відрахуванням грошового забезпечення за 6 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Підстава - наказ Департаменту патрульної поліції від 19.05.2022 № 288. ( а.с. 7)
28.07.2022 року начальник УФЗБО-головний бухгалтер Департаменту патрульної поліції листом № 9774/41/5-2022, адресованим на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції, просить стягнути з ОСОБА_1 зайво виплачене грошове забезпечення в сумі 7022,35,55 грн. відповідно до чинного законодавства та доданого до нього розрахунку. ( а.с. 22)
Згідно Розрахунку зайво виплаченого грошового забезпечення за період не виходу на службу з 23.04.2022 по 03.05.2022 року та за невідпрацьований час у місяці звільнення ОСОБА_1 , звільненого з 01.06.2022 згідно наказу ДПП від 01.06.2022 р. № 815 о/с, загальна сума заборгованості відповідача перед Департаментом патрульної поліції становить: 7 022,35,55 грн., у т.ч. нараховане та виплачене ( з вирахуванням податків) грошове забезпечення у квітні 2022 року в сумі 3 733,34 грн., у травні 2022 року в сумі 1354,85 грн., нараховане грошове забезпечення у місяці звільнення ( за один день у червні 2022 року) з відрахуванням грошового забезпечення за 6 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки склало 1934,16 грн. (а.с.22зв.-23).
Вважаючи, що у відповідача наявний обов'язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України “ Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII ( далі - Закон № 580-VIII), яким передбачено, зокрема
- поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. ( частина 1 статті 17 Закону № 580-VIII),
- поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. ( підпункти 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII),
- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. ( ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII),
- відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. ( ст. 60 Закону № 580-VIII),
- поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України. ( п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону № 580-VIII),
- поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. ( пункт 6 частини першою статті 77 Закону № 580-VIII),
- днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. ( частини друга та третя статті 77 Закону № 580-VIII),
- поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки. ( стаття 92 Закону № 580-VIII);
- поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. ( частини 1,2 ст. 94 Закону № 580-VIII);
- тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. ( частина четверта статті 93 Закону № 580-VIII);
- поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. ( п. 9 ст. 93 Закону № 580-VIII).
- порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України ( ч. 2 ст. 94 Закону № 580-VIII).
Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 затверджений Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (надалі Порядок № 260), яким передбачено
- цей Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО) ( п. 1 розділу 1 Порядку № 260)
- за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення. ( п. 8 розділу 1 Порядку № 260)
- при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно. ( пункт 15 Розділу І Порядку № 260)
- при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення. ( абзац 6 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260).
За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з п. 1 ч.1 ст 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що грошове забезпечення поліцейських, набуте ними за час відсутності на службі без поважних причин є майном, набутим без достатньої правової підстави, а тому підлягає поверненню.
Водночас, не підлягає поверненню грошове забезпечення за наявності одночасно трьох таких умов: виплата була здійснена добровільно, відсутня рахункова помилка та набувач коштів є добросовісним. В іншому випадку, грошове забезпечення, як і заробітна плата, пенсія, стипендія тощо підлягають поверненню на загальних підставах.
При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов'язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.
Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування встановлено факт грубого порушення службової дисципліни в діях, зокрема, заступника командира взводу ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП капітана поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 до 03.05.2022, у зв'язку з чим відповідач з 01.06.2022 року був звільнений зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” згідно наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 01.06.2022 року за № 815 о/с.
При цьому, на момент вирішення даної справи, наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 01.06.2022 року за № 815 о/с “ По особовому складу” в частині щодо позивача не оскаржений та є чинним.
Натомість, у період з 23.04.2022 до 03.05.2022 відповідач отримував грошове забезпечення, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Відтак, суд дійшов висновку, що Відповідач отримував грошове забезпечення у вказаний вище період без належної правової підстави, оскільки коли він перестав виходити на службу без поважної причини, він втратив право отримувати грошове забезпечення поліцейського.
Крім того, судом встановлено, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28.12.2021 № 1888 о/с відповідачу була надана частина основної відпустки за 2022 рік тривалістю 20 діб, проте у зв'язку з його звільненням з 01.06.2022 року згідно наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 01.06.2022 року № 815 о/с, цим наказом було наказано відрахувати з грошового забезпечення за 6 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік.
Як зазначалось вище, при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення. ( абзац 6 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260).
Оскільки обидва випадки набуття грошового забезпечення без достатніх підстав в даному спорі присутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача зайво виплаченого грошового забезпечення за період не виходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у загальній сумі 7022,35 грн.
Проте, виходячи з матеріалів справи, суд вважає технічною помилкою (опискою), допущеною позивачем в прохальній частині позову, а саме зазначення суми стягнення: 7023,35 грн., замість правильної суми: 7022,35 грн.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення позивачем таких судових витрат не надано, то підстави для розподілу судових витрати відсутні. Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, Київська обл., 03048, код ЄДРПОУ 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції зайво виплачене грошове забезпечення за період не виходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення у сумі 7022,35 грн. (сім тисяч двадцять дві гривні тридцять п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна