Справа № Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, Одеська обл., 65104, код ЄДРПОУ: 40108740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми грошової компенсації за невикористану відпустку за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки у кількості 108 днів щорічної основної та 10 додаткової оплачуваних відпусток, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.
420/27768/23
24 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулась адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діюча в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 в період з 29 січня 2020 року по 20 вересня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень п. 4 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (в редакції чинній з 29.01.2020);
- зобов'язати 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 20.09.2022 р., а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо неврахування під час складання щодо ОСОБА_2 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, за період з 29.01.2020 по 20.09.2022 р.;
- зобов'язати 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області видати на ім'я ОСОБА_2 довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку його пенсії, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в т.ч. процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених законом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказану довідку.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що він проходив службу у 6 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управлінні державної служби України з надзвичайних в Одеській області та відповідно до витягу з Наказу № 270 від 30 вересня 2022 року знято Позивача з усіх видів грошового забезпечення. При цьому, відповідач протиправно, починаючи з 29 січня 2020 року, розраховував грошове забезпечення Позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, щомісячної премії за три дні серпня 2022 року в розмірі 260% від посадового окладу. Крім того, відповідач не видав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, а саме, зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби Листом від 28.04.2023 року Відповідач повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року та відсутні правові підстави для нарахування та виплатити позивачу, починаючи з 29 січня 2020 року по день виключення зі списків особового складу. Позивач вважає, що відповідач протиправно при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням застосував розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, тому звернувся до суду з вказаним позовом.
01.11.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти її задоволення. Відповідач покликаючись на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанову Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 вказує, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється у порядку, визначеному державними органами, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання. При цьому розміри посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. в сумі 1762 грн. На виконання цих нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Державної служби України з надзвичайних ситуацій у 2018-2022 роках, Міністром внутрішніх справ України були встановлені розміри додаткових видів грошового забезпечення, які були доведені до сфери управління ДСНС (в т. ч. до територіальних органів та їх підпорядкованих підрозділів). У ці роки МВС виділялися асигнування, які забезпечували виплату грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. - 1762 грн., як це встановлено Постановою № 704. При цьому, вважає, що скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704 не поновлює дію попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704. Зокрема, не зважаючи на те, що пункту 6 Постанови № 103 втратив чинність 29.01.2020, сама Постанова П№ 704 досі викладена в редакції Постанови № 103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 1, 14». Відповідач керується чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом. Крім того, після скасування у судовому порядку змін, які були внесені до пункту 4 Постанови № 704, зміна розміру посадових окладів та окладів за військове звання позивача не здійснювалась. Посадові оклади та оклади за військове звання розраховуються особам цивільного захисту, які у даний час перебувають на службі цивільного захисту, із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений законом на 01 січня 2018.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 перебував на службі цивільного захисту ДСНС України.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 30.09.2022 року № 270 позивача звільнено зі служби цивільного захисту за станом здоров'я з 30.09.2022 року та знято з усіх видів грошового забезпечення. ( а.с. 10)
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 25.01.2023 року ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності № особового рахунку НОМЕР_3 ( а.с. 11)
28.04.2023 року відповідач листом № 6033-359/6033 на заяву адвоката позивача від 13.04.2023 року повідомив його, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення, або зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та/або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством. Після скасування у судовому порядку змін, які були внесені до пункту 4 Постанови № 704, зміна розміру посадових окладів та окладів за військове звання відповідної до категорії військовослужбовців ОСОБА_2 не здійснювалась. Посадові оклади та оклади за військове звання розраховуються особам цивільного захисту, які у даний час перебувають на службі цивільного захисту, із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений законом на 01 січня 2018. Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі № 520/5794/2020 здійснив висновок про те, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Відтак, у ОСОБА_2 не виникло право на проведення перерахунку та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по день виключення зі списків особового складу; проведення перерахунку та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення з 29 січня 2020 року по день виключення зі списків особового складу; проведення перерахунку та виплату вихідної допомоги при звільненні, складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені грошового атестату та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача, які враховуються для обчислення пенсії з урахуванням іншого розміру посадового окладу та окладу за військовим званням у визначених представником на власний розсуд у розмірах із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного за станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022 року. Також, з огляду на ненадходження з Головного управління Пенсійного фонду України відповідного списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у якому зазначено позивача, у 6 ДПРЗ відсутні правові для оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема, -
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII );
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII );
- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень ( примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, в редакції Постанови Пенсійного фонду № 3-1 від 07.02.2012, чинній до 17.04.2023 року, (далі - Порядок № 3-1) для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, серед іншого, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. ( пункт 24 Порядку № 3-1).
VI. Оцінка суду.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку свідчить, що станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Тобто з 30 січня 2020 року було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності нарахуванням відповідачем, за спірний період грошового забезпечення позивача, а також виплачених йому одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року.
Вирішуючи дане спірне питання, суд враховує наступне.
Застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, та практика Верховного Суду у цій категорії справ є усталеною та послідовною, тому правові позиції Верховного Суду підлягають застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Так, Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; .
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням”.
Дані висновки Верховного Суду у вказаній справі вмотивовані, з-поміж іншого, таким:
- “ на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
- “Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. “
- “ При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять. Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.”
- “Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).”
- “ При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням”.
Такий самий підхід Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду застосував також у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21, від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21, від 28 березня 2024 року по справі № 160/8290/23, від 25 квітня 2024 року по справі №240/16735/21.
Крім того, правовий висновок Верховного Суду у вищевказаних справа свідчить про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Повертаючись до обставин цією справи, відповідач вважає, що грошове забезпечення в частині використання розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, обчислюється відповідно до вимог п.4 Постанови № 704, а саме із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн.
Проте, враховуючи існуючу чисельну та сталу позиція Верховного Суду грошове забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення), його посадовий оклад та оклад за військовим званням з 29 січня 2020 року по 30.09.2022 року ( день звільнення) мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не на 1 січня 2018 року).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 20 липня 2018 року № 623. ( далі - Інструкція № 623).
Так, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. ( пункту 3 розділу I Інструкції № 623).
Особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. ( пункт 7 розділу XXVII Інструкції № 623).
Особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення. ( пункт 1 розділу XХХ Інструкції № 623).
Особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. ( пункт 1 розділу XХІХ Інструкції № 623).
При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту. ( пункт 6 розділу XXVII Інструкції № 623).
Отже, вищевказані дії відповідача призвели до отримання позивачем у вказаному періоді в меншому розмірі щомісячного грошового забезпечення, а також інших видів грошового забезпечення, таких як одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, розміри яких, залежить від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням.
Щодо покликання відповідача на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.05.2021 року у справах № 520/5794/2020, суд зазначає про таке.
Під час розгляду вказаної справи, Верховний Суд дійшов висновку, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Проте, в цій справі судами надавалась оцінка правовідносинам щодо обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які виникли до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 826/6453/18. Яким визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, чим відновлено попередню редакцію пункту 4 Постанови № 704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку № 45.
З огляду на викладене, висновки Верховного Суду у справі № 520/5794/2020 не можуть бути застосовні до спірних правовідносин, оскільки вони не є подібними.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо обчислення та виплати позивачу в період з 29 січня 2020 року по 20 вересня 2022 року грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, розрахованих виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, є протиправними.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З огляду на встановлені обставини, та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 20.09.2022 р., а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року ( , а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позиції позивача стосовно того, що нарахування відповідачем грошового забезпечення з розрахунковою величиною - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року впливає на розмір призначеної йому пенсії, то суд вказує про таке.
Відповідно до п. 7 Постанови від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислюються з розміру окладу за посадою, окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки/доплати за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Як зазначалось вище, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, серед іншого, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. ( п. 7 Порядку № 3-1).
Оскільки за вищевказаною позицією Верховного Суду, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, то суд дійшов висновку, що неврахування під час складання довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача, що подається для призначення пенсії, відповідач вчинив протиправну бездіяльність.
З метою відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача, що подається для призначення пенсії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти.
Враховуючи встановлені судом обставини обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача є виваженим та необхідним, а також таким, що належним чином забезпечує вирішення спірних правовідносин, а тому сформульовані позивачем у вищезазначений спосіб позові вимоги не підлягають задоволенню.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 11.07.2023 р. ( а.с. 18).
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині вимог зобов'язального характеру, які є похідними від вимог щодо визнання протиправними дії відповідача, які судом задоволені, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Буніна, буд. 41, м. Одеса, Одеська обл., 65045, код ЄДРПОУ: 39010880) про визнання протиправною бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 в період з 29 січня 2020 року по 20 вересня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 р. на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 20.09.2022 р., а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо неврахування під час складання щодо ОСОБА_2 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача, що подається для призначення пенсії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 р., Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Буніна, буд. 41, м. Одеса, Одеська обл., 65045, код ЄДРПОУ: 39010880) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна