Справа № 522/7466/24
24 червня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, РНОКПП 40108646), третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.5) про визнання дій неправомірними
До Одеського окружного адміністративного суду 19.06.2024 надійшла адміністративна справа № 522/7466/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії інспектора поліції Управління патрульної поліції Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Герасимчука Георгія (по батькові невідомо) які виразилася у направленні мене - ОСОБА_1 17.01.2024 року в 15 годин 10 хвилин до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради (КНП «ООЦПЗ» ООР) для проведення медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння (або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
15.05.2024 ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Федчишиною Т.Ю. ухвалено передати матеріали адміністративного позову по справі № 522/7466/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області, про визнання дій неправомірними, на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024, справа призначена судді Скупінській О.В.
Ознайомившись зі змістом позову, доходжу до висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, однією із позовних вимог позивача є вимога щодо визнання неправомірними дії інспектора поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Герасимчука Георгія. Однак, позивач не звертається з вимогою про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та викласти їх у відповідно до ст.5 КАС України.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Глава 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача;
- треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.
Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, у позовній заяві відсутні відомості про поштовий індекс позивача та відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (3028,00 грн.*0,4).
Вказана позовна заява подана до суду 10.05.2024, але позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом, за позовною вимогою, не було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Одночасно із позовом, до суду позивачем надано клопотання про відстрочку сплати судового збору, по причині тяжкого майнового стану.
Суддя вважає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної статті 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Отже, позивачем, відповідно до приписів ст.ст.72-77 КАС України, не підтверджені обставини, які зумовлюють відстрочення оплати судового збору, а відтак позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, з врахуванням коефіцієнту за подання позову через Електронний суд.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, вважаю за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, зазначивши поштові індекси позивача та відповідача, із зазначенням позовних вимог у відповідності до приписів ст.5 КАС України, а також докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області , про визнання дій неправомірними - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА