Рішення від 24.06.2024 по справі 420/16942/23

Справа № 420/16942/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулась адвокат Подберезська Наталія Валеріївна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №14146-12990/Д-02/8-1500/23 від 01.06.2023 року, у поновленні, ОСОБА_1 , права на отримання, з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розміру, без застосування обмеження її розміру.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 , порушене право на отримання пенсійної виплати з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року, пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розміру, без застосування обмеження її розміру, шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії, з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року, з урахуванням права на пенсійну виплату у нарахованому на відповідну дату розміру, без застосування обмеження розміру пенсійної виплати.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром, нарахована пенсійна виплата становить у розмірі 26 350,45 грн. З наданих відповідачем копій перерахунків пенсії станом на 01.03.2022 року, на 01.03.2023 року та станом на 01 квітня 2023 року, позивачу стало відомо, що перераховані розміри пенсії безпідставно обмежені сумою 26 350,45 грн., нарахованою на виконання вищевказаного судового рішення. На звернення позивача щодо поновлення йому пенсійної виплати у нарахованому на відповідну дату розмірі, відповідач протиправно відмовив у поновленні з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року пенсійної виплати без застосування обмеження її розміру, що стало підставою звернення до суду.

16.08.2023 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 по справі №420/12392/22, позивачу проведено перерахунок пенсії. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” установлено з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,14, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством. До розміру пенсії позивача нарахована індексація з 01.03.2022 в сумі 3631,07 грн. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” установлено з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,197, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством. До розміру пенсії позивача нарахована індексація з 01.03.2023 в сумі 1500 грн та розмір пенсії з 01.03.2023 складає 26 350,45 грн., що перевищує максимальний розмір встановлений законодавством України. Посилання Позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016, то є безпідставним, оскільки рішенням визнано такими, що не відповідають ст. 17 Конституції України положення першого речення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” залишилась діючою. Таким чином, законодавче обмеження пенсії Позивача є правомірним та відповідає нормам Конституції України та Законам України, забезпечує належний рівень пенсійного забезпечення Позивача.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується перерахунками пенсії за пенсійною справою № ЮО888422-Міноборони (а.с. 23-26).

За даними КП «ДСС» рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21 листопада 2022 року, яке набрало законної сили зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням права на виплату пенсії без обмеження 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 90 % грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО88842 від 05.05.2021 року.

27.03.2023 року на виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області здійснені перерахунки пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № ЮО888422-Міноборони, зокрема

- з 01.04.2019 року основний розмір пенсії 90 % грошового забезпечення з урахуванням надбавок складає 26 350,45 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн. ( а.с. 23),

- з 01.03.2022 року основний розмір пенсії 90 % грошового забезпечення з урахуванням індексації базового ОСНП ( 25936,2*0,140 = 3631,07 грн.) складає 29 567,27 грн., підсумок пенсії з надбавками - 30 554,93 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн. ( а.с. 24)

- з 01.03.2023 року основний розмір пенсії 90 % грошового забезпечення з урахуванням індексації базового ОСНП 2022( 25936,2*0,140 = 3631,07 грн.), індексації базового ОСНП 2023( 29567,27*0,197 = 1500,00 грн.) складає 31067,27 грн., підсумок пенсії з надбавками - 32 350,45 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн. ( а.с. 25)

- з 01.04.2023 року основний розмір пенсії 90 % грошового забезпечення з урахуванням індексації базового ОСНП 2022( 25936,2*0,140 = 3631,07 грн.), індексації базового ОСНП 2023( 29567,27*0,197 = 1500,00 грн.) складає 31067,27 грн., підсумок пенсії з надбавками - 32 132,84 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн. ( а.с. 26)

12.05.2023 р. адвокат позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 квітня 2023 року без застосування обмеження її розміру. (а.с. 27).

01.06.2023 р. ГУ ПФУ в Одеській області листом за № 14146-12990/Д-02/8-1500/23 повідомило позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 нарахована індексація пенсії в сумі 3631,07 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” з 01.03.2023 ОСОБА_1 нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. Оскільки Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 по справі № 420/12392/22 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 26350,45 грн. (а.с.28-29)

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)

Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).

VI. Оцінка суду.

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Ключовим правовим питанням у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, з урахуванням положень статі 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668, якою визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).

Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.

Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що згідно Перерахунків пенсії позивача з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 року, 01.04.2023 року, сформованих пенсійним органом 27.03.2023 року, вказані перерахунки пенсії здійснені на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21.11.2022 року, проте нараховані розміри пенсії обмежені максимальним розміром, зокрема, з 01.03.2022 року основний розмір пенсії з надбавками - 30 554,93 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн., з 01.03.2023 року основний розмір пенсії з надбавками - 32 350,45 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн., з 01.04.2023 року основний розмір пенсії з надбавками - 32 132,84 грн., розмір пенсії за рішенням суду - 26 350,45 грн.

Тобто, пенсійним органом за результатами вказаних перерахунків пенсії позивача обмежив нараховані розміри пенсії в межах нарахованої пенсійним органом на підставі вказаного судового рішення розміру пенсії станом на 01.04.2019 в сумі 26 350,45 грн.

Щодо позиції відповідача стосовно того, що вказаним рішенням суду нарахування пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру визначено лише станом на відповідну дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії, тобто з 01.04.2019 року, то суд не погоджується з такою позицією, оскільки рішення суду передбачає виплату позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, не лише на якусь дату, а й у надалі, проводячи пенсійні виплати, які в певний момент були обмежені максимальним розміром.

Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habeture" - "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено, у т.ч. внесення змін до нормативно-правових актів або судової практики тощо.

Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення, якого встановлене Законом № 2262-ХІІ.

Крім того, суд вказує, що за перерахунками пенсії позивача на підставі вищевказаного судового рішення пенсійним органом, згідно постанови КМ України від 16.02.2022 № 118 позивачу нарахована індексація за 2022 рік в сумі 3631,07 грн., а згідно постанови КМ України від 24.02.2023 року № 168 нарахована індексація в сумі 1500,00 грн.

Проте, з урахуванням того, що максимальний розмір пенсії на момент перерахунку складав 26 350,45 грн., то виплата нарахованих до пенсії сум індексації за 2022 та 2023 роки позивачу не здійснена.

Так, 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” ( далі - постанова КМУ № 168), абзацом першим пункту 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Проте, попри наявність у Постановах КМУ № 118 та № 168 застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на час перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність.

Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені не виплатою пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахованої на підставі судового рішення, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії пенсійного органу щодо відмови позивачу у виплаті з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.04.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахованої 27.03.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21.11.2022 року, з урахуванням сум індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168 та зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити позивачу з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.04.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром, перераховану 27.03.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21.11.2022 року, з урахуванням сум індексацій, передбачених Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168 та раніше виплачених сум..

При цьому, сформульовані позивачем у вищезазначений спосіб позовні вимоги, на переконання суду, свідчать про помилково обраний спосіб захисту порушеного права.

Щодо вимоги позивача стосовно негайного виконання судового рішення, в частині проведення перерахунку пенсії за один місяць, в порядку пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що у даному випадку судом не присуджена конкретна сума пенсії, яка підлягає стягненню з державного бюджету, а зобов'язано відповідача здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, то суд вважає, що підстави для негайного виконання даного рішення відсутні.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.04.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахованої 27.03.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21.11.2022 року, з урахуванням сум індексацій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 р., з 01.04.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром, перераховану 27.03.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12392/22 від 21.11.2022 року, з урахуванням сум індексацій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” та раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

Попередній документ
119934159
Наступний документ
119934161
Інформація про рішення:
№ рішення: 119934160
№ справи: 420/16942/23
Дата рішення: 24.06.2024
Дата публікації: 26.06.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.08.2024)
Дата надходження: 10.07.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії