Справа № 420/3240/24
24 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №336/15-32-07-06 від 04.01.2024 року видане Головним управлінням у Одеській області про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) штрафних санкцій у розмірі 20 044,97 грн.;
визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення 335/15-32-07-06 від 04.01.2024 року видане Головним управлінням у Одеській області про застосування штрафних санкцій до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1020 грн.
В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що 05 грудня 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - Відповідач) на підставі наказу від 28.11.2023 за №9879-п «Про проведення фактичної перевірки» провело фактичну перевірку господарської одиниці, а саме магазину, що належить позивачу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки складено акт від 08.12.2023 зареєстрований 11.12.2023 року № 35582/15/03/PPO/3305216280.
На підставі Акта перевірки на адресу позивача надіслані податкові повідомлення-рішення №335/15-32-07-06 від 04.01.2024 та 336/15-32-07- 06 від 04.01.2024.
Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 80.2.4 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.11.2023 №9879-п та відповідно направлень від 29.11.2023 № 19433/15-32-07-06 та від 29.11.2023 № 19434/15-32-07-06 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , не забезпечено подання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосування реєстраторів розрахункових операцій або подання її із нульовим показниками. В результаті проведеного аналізу згідно баз даних «Податковий блок» та АРМ АIC «Податки» встановлено таке: Загальна сума доходу за 2022 рік складає 4938058,00 сума виторгу по РРО за адресою: АДРЕСА_2 , за вересень 2023 року склала 257775,7 грн. Середньоденний виторг складає 8592,23 грн. Відповідна інформація була викладена у доповідній записці Головного управління ДПС в Одеській області від 23.11.2023 року № 7152/15-32-07-06, складеної у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року № 470 (із змінами і доповненнями; далі за текстом Методичні рекомендації № 470).
Головне управління ДПС в Одеській області на підставі наказу від 28.11.2023 №9879- п та відповідно направлень від 29.11.2023 № 19433/15-32-07-06 та від 29.11.2023 № 19434/15-32-07-06 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 магазин тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.12.2023 року по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
Відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не надані документи в повному обсязі, які є предметом перевірки, а саме: копії фіскальних чеків за перевіряємий період.
Крім того, відповідач вказує що в ході проведення фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено видача розрахункового документу не встановленої форми на суму 4499,1 а саме: без зазначення або обов'язкового реквізиту Qг-код. Також встановлено видача розрахункових документів не встановленої форми за період з 01.12.2023 по 06.12.2023 згідно наданих чеків без зазначення обов'язкового реквізиту Qг-код на суму 37844,9 грн.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 80.2.4 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) (далі - ПКУ) на виконання наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.11.2023 №9879-п та відповідно направлень від 29.11.2023 № 19433/15-32-07-06 та від 29.11.2023 № 19434/15-32-07-06 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
За результатами перевірки складено акт від 08.12.2023 зареєстрований 11.12.2023 року № 35582/15/03/PPO/3305216280.
У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення а саме - встановлено видача розрахункового документу не встановленої форми на суму 4499,1 а саме: без зазначення або обов'язкового реквізиту Qr-код. Також встановлено видача розрахункових документів не встановленої форми за період з 01.12.2023 по 06.12.2023 згідно наданих чеків без зазначення обов'язкового реквізиту Qr-код на суму 37844,9 грн. Враховуючи вищевикладене Позивачем було порушено вимоги п.1, п.2 Ст. 3 Закону України від Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);. Крім того, в порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України в термін проведення фактичної перевірки не надано перевіряючим у повному обсязі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме:копій фіскальних чеків за перевіряємий період.
На підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №335/15-32-07-06 від 04.01.2024 та 336/15-32-07-06 від 04.01.2024 про застосування фінансових санкцій на суму 20 044,97 грн. та 1020,00 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до вимог ст.2 Закону №265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Вимогами ст.8 Закону №265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання приписів цієї норми прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 (далі - Положення №13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику “Типи об'єктів оподаткування” та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери “ПН” (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери “ІД” (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери “ЕПЗ” (рядок 15);
напис “ПЛАТІЖНА СИСТЕМА” (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис “Касир” (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи “Касир” та “Держатель ЕПЗ” (рядок 18);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово “СУМА” або “УСЬОГО” (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери “ПДВ” (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті “Акцизний податок” його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій;
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери “ЗН”. Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери “ФН” або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери “ФН ПРРО” (рядок 30);
напис “ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК” та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення №13 рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.
Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО (пункт 4 розділу ІІ Положення №13).
Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункт 5 розділу ІІ Положення №13).
Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (пункт 6 розділу ІІ Положення №13).
Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (пункт 7 розділу ІІ Положення №13).
У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі - НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом “Заокруглення”. Наступним рядком друкується “До сплати” і сума після заокруглення (пункт 8 розділу ІІ Положення №13).
Встановлені у Положенні №13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).
На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу II Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Отже, рядки 11-18 фіскального чека є обов'язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.
Разом з тим, суд зазначає, що ані Законом №265, ані Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого, а окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.
За змістом Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.
Вимогами ст.17 Закону №265 не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.
Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з вимогами п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
У пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.
Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Так само, позивачем надано фіскальні чеки за період з 01.12.2023 по 06.12.2023 р., відповідно до яких наявні QR-коди, та необхідні реквізити передбачені наказом МФУ від 21.01.2016 року №13.
З огляду на викладене, суд вважає, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №336/15-32-07-06 від 04.01.2024 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення 335/15-32-07-06 від 04.01.2024 року видане Головним управлінням у Одеській області про застосування штрафних санкцій до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1020 грн., суд зазначає, що відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Пунктом 121.1. ст. 121 ПК України передбачена відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.
В частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов'язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об'єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України.
Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов'язань за наявності для цього підстав.
У постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18 Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Позивач зазначає, що розрахункові документи створюються реєстратором розрахункових операцій автоматично під час друкування клієнту фіскального чеку та передаються за допомогою мережі інтернет на сервер органів ДПС України, де і зберігаються.
Крім того, у відповідності до пункту 20.3 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:
- інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;
- документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що під час перевірки були надані усі документи та письмові пояснення, пов'язані з предметом перевірки, а тому застосування до позивача штрафу, передбаченого п.п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, згідно з податковим повідомленням - рішенням №41/33000703 від 15.01.2024, протиправним та необґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на приписах закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню, а спірні податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області визнанню протиправними та скасуванню.
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір, сплачений за вимогу майнового характеру, у розмірі 2422, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №336/15-32-07-06 від 04.01.2024 року видане Головним управлінням у Одеській області про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) штрафних санкцій у розмірі 20 044,97 грн.
Визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення 335/15-32-07-06 від 04.01.2024 року видане Головним управлінням у Одеській області про застосування штрафних санкцій до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1020 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка