Справа № 420/9754/24
24 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування середньої заробітної плати в Україні за 2017 - 2019 роки при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017- 2019 роки, починаючи з 28 жовтня 2020 року, та виплатити недоотриману пенсію, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.04.2024 року від відповідача надійшов відзив, у якому, зокрема зазначено про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Відповідач зазначає, що про обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки позивачеві було відомо ще у 2021 році із рішення суду по справі № 420/18884/21.
Дослідивши матеріали справи та наведені у відзиві відповідачем доводи суд приходить до висновку про порушення позивачем строку звернення до суду в частині заявлених вимог з огляду на такі обставини.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Предметом спору є обчислення та виплата пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017- 2019 роки, починаючи з 28 жовтня 2020 року.
З огляду на звернення до суду із цим позовом 27.03.2024 року, шестимісячний строк позивачем пропущений.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначив, що таке тривале вирішення спірних правовідносин сталось з вини пенсійного органу. Так, 22.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо обчислення розміру його пенсії. 27.01.2021 року відповідач листом повідомив, що пенсія за віком обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017 - 2019 роки. Згодом позивач оскаржив до суду розмір обчисленої пенсії, однак отримав відмову. У 2024 році вважаючи що пенсія обчислена неналежним чином позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо показника середньої заробітної плати з якого обчислена його пенсія. Листом відповідач повідомив, що пенсія за віком обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 -2016 роки, а попередній лист від 27.01.2021 року назвали помилковим. Тож, на думку позивача, строк підлягає обчисленню з дати отримання відповіді у 2024 році. Просить поновити строк звернення до суду.
Дослідивши наведені позивачем у заяві доводи суд із ними не погоджується виходячи з наступного.
28.10.2020 року позивачеві призначили пенсію за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.
У відповідь на заяву позивача щодо розміру обчисленої пенсії відповідач листом від 28.01.2021 року повідомив, що при переведенні на пенсію за віком застосовано до її обчислення показник середньої заробітної плати в Україні за 2017 - 2019 роки.
Виходячи зі змісту листа пенсійного органу, позивачеві повідомлено недостовірну інформацію щодо застосованого показника середньої заробітної плати при призначенні йому пенсії за віком.
Разом із тим, оскаржуючи розмір обчисленої пенсії у межах адміністративної справи № 420/18884/21 позивач повинен був дізнатись про застосований при обчисленні його пенсії за віком показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки, позаяк у рішенні Одеського ОАС від 30.11.2021 року в мотивувальній частині чітко зазначено таку обставину.
Таким чином, із тексту рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2021 року № 420/18884/21 позивач повинен був дізнатись про застосування при обчисленні пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.
Виходячи із того, що з дати ухвалення наведеного вище судового рішення до дати звернення до суду із цим позовом минуло більше двох років, шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 28.10.2020 року до 27.09.2023 року (за шість місяців до дати звернення до суду із цим позовом 27.03.2024 року) пропущений.
Наведені у заяві обґрунтування щодо необізнаності у юридичних питаннях, отримання неякісної юридичної допомоги у межах адміністративної справи № 420/18884/21 не є поважними обставинами для поновлення строку звернення до суду, а позиція щодо необізнаності про застосування показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 року спростовується судовим рішенням у справі 420/18884/21, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Суд зазначає, що жодних підстав та обставин які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду у цій справі не встановлено, а тому позовна заява в частині вимог за період з 28.10.2020 року до 27.09.2023 року (за шість місяців до дати звернення до суду із цим позовом 27.03.2024 року) у відповідності до ст. 123 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, п.8, ч.1 ст. 240 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог за період з 28.10.2020 року до 27.09.2023 року залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Попов В.Ф.