24 червня 2024 р. № 400/3579/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаСекретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вул. Інститутська, 21/8,м. Київ,01008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради з прав людини про визнання протиправною бездіяльність стосовно розгляду заяви від 25.07.2023 року, зобов'язання повторно розглянути заяву від 25.07.2023 року відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та ст.19 Закону України "Про звернення громадян".
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно не надав йому належну відповідь відповідно до вимог Закону України « Про звернення громадян».
Відповідач надав суду відзив, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачу була надана відповідь на його звернення відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не надав до відзиву докази здійснення заходів для об'єктивного всебічного розгляду його заяви від 25.07.2023.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
25.07.2023 позивач направив заяву на електронну адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням:
Допомогти отримати достовірну повну запитувану інформацію у Бурилівському старостинському окрузі Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (адреса вул. Молодіжна, 144, с.Бурилове, Первомайський район, Миколаївська область, 55150), а саме:
- інформацію про земельні ділянки та їх площу, які перебували у користуванні покійної бабусі ОСОБА_2 , яка проживала за адресою АДРЕСА_2 станом на 2021рік;
- довідку інформаційного характеру про адресу, яка була присвоєна
домогосподарству, головою якого був його покійний батько ОСОБА_3 з 1977 по 2007 рік, станом на 2007 рік.
-Провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень посадовими особами Бурилівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області у зв'язку з ненаданням або наданням неповної, недостовірної запитуваної інформації.
-Притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП осіб, які протиправно надали неповну, недостовірну інформацію та не надали відповідь на запит.
21.08.2023 відповідач надав відповідь, в якої зазначено, що з аналізу листа Бурилівського старостинського округу №17-02/35/453 від 14.06.2023 вбачається, що позивачу відмовлено в надані запитуваної інформації з тих підстав, що Бурилівський старостинський округ не володіє запитуваною інформацією. Таким чином, у вказаному вище листі Бурилівського старостинського округу зазначено мотивовану підставу для відмови у наданні запитуваної інформації. Також повідомлено, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Оскільки запити від 25.05.2023 та 06.06.2023 до Бурилівського старостинського округу направлені з одного і того ж питання, відповідь було надано 14.06.2023. Тому підстави для вжиття заходів реагування за зверненням від 25.07.2023 відсутні.
У відзиві відповідач зазначив, що раніше позивач звертався до нього із аналогічною заявою від 04.07.2023, на яку отримав відповідь від 24.07.2023 № 40074.4/Р-20153.3/23/45.1, в якій зазначено, що відповідь на запит позивача від 25.05.2023 були надані листом Бурилівського старостинського округу від 14.06.2023. Проте, позивач вважає надану у листі Ради від 14.06.2023 інформацію недостовірною. Окрім того, за твердженням позивача Радою не було надано відповіді на запит від 06.06.2023. Відповідачем була роз'яснено, що позивач повинен був до скарги додати наявні у нього рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. До заяви від 04.07.2023 не долучено копій запитів від 25.05.2023 та 06.06.2023, що унеможливлює встановлення норм права, якими регулюються розгляд таких запитів. Таким чином, матеріалів заяви недостатньо, щоб констатувати факт порушення Радою вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також зазначено, що вжиття певних заходів реагування з боку Уповноваженого має бути вмотивованим та ґрунтуватись на певних доказових відомостях, тому правові підстави для вжиття заходів реагування Уповноваженим, відсутні.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.
Отже, відповідач розглядає звернення громадян про порушення їх прав і свобод на підставі наданих заявником відомостей. протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.3 Закону України « Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.( ст.16 ЗУ «Про звернення громадян»).
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про звернення
громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Позивач у запиті від 04.07.2023 просив провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень посадовими особами Бурилівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області у зв'язку з ненаданням або наданням неповної, недостовірної запитуваної інформації та притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП осіб, які протиправно надали неповну, недостовірну інформацію та не надали відповідь на запит.
У відповіді від 24.07.2024 відповідач повідомив заявника, що не вбачає підстав для вжиття певних заходів реагування з боку Уповноваженого .
У запиті від 25.07.2023 позивач повторно зазначив про проведення перевірки та притягнення посадових осіб до відповідальності, тому у відповіді від 21.08.2023 відповідач повідомив, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Позивач просив притягнути до відповідальності осіб відповідно до ст.212-3 КУпАП, якою передбачено, шо порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи:
8-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Отже, уповноваженим органом, який має право скласти протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.212-3 КУпАП є уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Словосполучення «мають право» означає можливість особи за своїм вибором вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тому визнати протиправною бездіяльність відповідача , в зв'язку з тим, що він не скористався своїм правом неможливо.
Оскільки в цій справі оскаржується саме відповідь на звернення позивача від 25.07.2023, яка є аналогічною зверненню від 04.07.2023, тому суд вважає правомірною відповідь з посиланням на ч.2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян», що повторні звернення не розглядаються.
У запиті позивача від 25.05.2023 до Бурилівського старостинського округу він просив надати інформацію про земельні ділянки, які перебували у користування його бабусі ОСОБА_2 , у запиті від 6.06.2023 позивач також просив інформацію щодо земельних ділянок ОСОБА_2 .
Але у запиті від 25.07.2023 позивач просить у відповідача допомогти отримати достовірну повну запитувану інформацію у Бурилівському старостинському окрузі Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області а саме:
- довідку інформаційного характеру про адресу, яка була присвоєна
домогосподарству, головою якого був мій покійний батько ОСОБА_3 з 1977 по 2007 рік, станом на 2007 рік, яка не запитувалась позивачем у заявах від 25.05.2023 та 06.06.2023.
Суд погоджується з позивачем, що відповідач не надав відповідь з цього питання ні листом від 24.07.2023, ні 21.08.2023. Але відповідач не володіє та не повинен володіти такою інформацією. Мета парламентського контролю полягає в тому, що Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України.
Оскільки відповідач розглядає скаргу позивача від 25.07.2023 про порушення його прав на отримання інформації, тому суд не може визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо тієї інформації, яка позивачем не запитувалась у заявах від 25.05.2023 та 06.06.2023 до Бурилівського старостинського округа.
Позивач обґрунтовує своє звернення до відповідача тим, що відповідь від 14.06.2023 Бурилівського старостинського округа є недостовірною стосовно того, що вони не володіють запитуваємою інформацією, але доказів на спростування цієї інформації не надав, тому відповідач правомірно у відповіді від 21.08.2023 зазначив, що позивачу надали відповіді на його запити.
Суд зазначає, що в цій справі судом не надається правова оцінка достовірної або недостовірної відповіді позивачу від 14.06.2023 від Бурилівського старостинського округу, оскільки ця відповідь не є предметом цієї справи та позивачем до суду не оскаржувалась.
Суд в цій справі надає правову оцінку діям відповідача щодо надання позивачу відповіді відповідно до вимог ст.2 КАС України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач вживає заходи по оформленню права власності на землю, якою користувалась його бабуся за життя та не оформила своє право. Але позивач обрав неналежний спосіб захисту.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач всупереч ст.77 КАС України не довів належними та допустимими доказами, що відповідач порушив його права та в разі задоволення цих вимог його права відновляться, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко