24 червня 2024 року м. Львівсправа № 380/24319/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 (Позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Відповідач/ГУНП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу № 3444 від 28 вересня 2023 року ГУНП у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, п. 5 р. І, п. 5 р. IV та пп. 4 п. 3 р. VІІ Наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 у редакції Наказу МВС України від 18 травня 2022 року № 301 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади» на підставі п. 2 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0062126) застосовано дисциплінарне стягнення - догана;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходить службу на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, має спеціальне звання майора поліції.
Позивач зазначає, що під час несення служби 03 жовтня 2023 року його було ознайомлено із наказом ГУНП у Львівській області від 28 вересня 2023 року № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області» (далі - також оскаржуваний/спірний наказ), відповідно до пункту 1 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 у редакції наказу МВС України від 18 травня 2022 року № 301 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0062126) дисциплінарне стягнення - догана.
Отже, 03 жовтня 2023 року позивачу стало відомо про те, що стосовно нього проведено службове розслідування, за результатами якого дисциплінарна комісія склала висновок, встановила факти порушення службової дисципліни, на підставі чого оскаржуваним наказом до нього й застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Позивач уважає, що оскаржуваний наказ є протиправним, а службове розслідування стосовно нього проведено неповно, без об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мали місце під час проведення членами комісії перевірки його робочого місця, з огляду на таке.
Щодо порушення пункту 5 розділу І наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 позивач зазначає, що відповідач під час проведення службового розслідування не встановив таких обставин, як наявність рішення про видачу йому зброї (витягу з наказу), наявність запису в книзі (журналі) проведення інструктажу про заходи безпеки під час поводження зі зброєю про проведення позивачу інструктажу. Відсутні посилання відповідача на наявність фактів, що підтверджують видачі позивачу в день перевірки зброї. Зауважує, що за усним розпорядженням відповідача, про що позивачу відомо, перестали видавати зброю щоденно, починаючи із другої половини 2022 року. Отже, доводи відповідача про порушення позивачем службової дисципліни у спосіб несення служби на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї є недоведеними.
Щодо порушення пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 позивач зазначає, що у відповідача відсутні докази невиконання ним своїх службових обов'язків, зокрема у частині невиконання заходів згідно з двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку, та затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника. Однак передбачені пунктом 5 розділу IV наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 двотижневі плани жодного разу за весь час несення позивачем служби не були затверджені його керівництвом. Поліцейська дільниця, на якій позивач ніс службу, не була забезпечена мінімальними матеріально-технічними умовами, необхідними для реалізації повноважень, що свідчить про те, що відповідач з порушенням пункту 2 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 не здійснив забезпечення позивача належними умовами для виконання покладених на нього завдань.
Позивач підсумовує (в аспекті виявлених порушень), що під час службового розслідування дисциплінарна комісія не встановила причинно-наслідкового зв'язку між його діями/бездіяльністю і виявленими недоліками чи порушеннями, що були допущені посадовими особами відповідача та безпосереднім керівництвом позивача під час виконання своїх обов'язків. А тому висновки проведеного службового розслідування стосовно невиконання/неналежного виконання позивачем функціональних обов'язків не можуть ставитися йому за провину.
Також позивач покликається на те, що під час проведення службового розслідування відповідач на вдався до жодних дій, спрямованих на відібрання у позивача пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності його дій, чим порушив право позивача на захист; відповідач не взяв до уваги тих обставин, що за роки служби позивач має подяки за якісне виконання службових обов'язків, відсутні конфлікти та непорозуміння з колегами; застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани є таким, що суперечить наведеній у частинах першій, другій статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, позаяк є таким, що застосоване не у порядку зростання.
Саме тому позивач уважає, що оскаржуваний наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що у процесі службового розслідування встановлено, що 28 липня 2023 року дільничний офіцер поліції (ДОП) ОСОБА_1 перебував у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї, без спецзасобів, двотижневий план роботи відсутній, контрольно-наглядова справа на поліцейську дільницю не заведена. Окрім цього, у процесі службового розслідування, проведеного за фактами, викладеними у листі ДПД НП України від 18 серпня 2023 року № 2835/20/5-01-2023, додатком до якого є довідка «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області», встановлено, що з метою усунення недоліків, викладених у довідці працівників ДПД НП України, заступник начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 надіслала особовому складу сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 зразок двотижневого плану роботи та роз'яснення щодо необхідності його розроблення та змісту. Однак на час проведення службового розслідування встановлено, що надані двотижневі плани роботи ДОП за період з 03 липня 2023 року до 10 вересня 2023 року старший ДОП сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 не розробив і не надав. Вказане свідчить про порушення позивачем вимог пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650.
Відповідач зазначає, що з метою повного та об'єктивного дослідження обставин було відібрано пояснення у ОСОБА_1 (таке міститься у матеріалах службового розслідування), тож аргументи позивача про те, що під час проведення службового розслідування відповідач на вдався до жодних дій, спрямованих на відібрання у позивача пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, є надуманими. Також було опитано начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , який надав свої пояснення стосовно недоліків, описаних у довідці «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області».
Відповідач відзначає, що повноваження стосовно оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його було скоєно, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке належить застосувати до конкретної особи, є виключними повноваженнями відповідного керівника, який, реалізуючи такі повноваження, приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач звертає увагу на те, що під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна комісія врахувала наявність обтяжуючої обставини (наказ Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 07 вересня 2023 року № 466 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області» в частині попередження ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни).
Відповідач підсумовує, що під час застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
З огляду на вказане, на думку відповідача, спірний наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є правомірним, підстави для його скасування відсутні, зважаючи на що просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідач подав додаткові заперечення на позовну заяву, в яких, окрім доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд звернути увагу на лист Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у Львівській області від 25 жовтня 2023 року № 2425/21/01 «Про надання інформації», зі змісту якого слідує, що пароль доступу до ІКС ІПНП (інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України») старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 втратив свою актуальність 18 березня 2023 року через автоблокування, у зв'язку з тим, що позивач не здійснював вхід до ІПНП протягом двох місяців та не моніторив бази ІПНП, що є підтвердженням неналежного виконання позивачем своїх безпосередніх обов'язків, визначених посадовою інструкцією та чинним законодавством.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 23 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 31 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання; у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» відмовлено; витребувано в ГУНП у Львівській області усі докази, які слугували підставою для прийняття спірного наказу стосовно позивача, в тому числі лист з додатками від 18 серпня 2023 року № 2835/20/5/01-2023, наказ від 25 серпня 2023 року № 2989 про призначення службового розслідування та наказ від 22 вересня 2023 року про його продовження, висновок за результатами проведення службового розслідування від 22 вересня 2023 року щодо позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 13 лютого 2024 року, суд заслухав усні пояснення позивача та представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечила у повному обсязі, просила в його задоволенні відмовити.
У цьому ж судовому засіданні суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 12 липня 2019 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач проходив службу на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, мав спеціальне звання майора поліції.
Згідно із підпунктом 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 04 липня 2023 року № 349 «Про закріплення на постійне зберігання табельної вогнепальної зброї» закріплено на постійне носіння та зберігання табельної зброї старшого дільничного офіцера поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 ; пістолет Макарова ОН 2886, 1985 року випуску.
Відповідно до пункту 19 наказу ГУНП у Львівській області від 25 липня 2023 року № 383 «Про закріплення дільничних офіцерів поліції Львівського РУП № 1 за поліцейськими дільницями в межах територіальних громад» закріплено за поліцейською дільницею № 460024 старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 (0062126).
Наказом ГУНП у Львівській області від 05 серпня 2023 року № 2989 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» у зв'язку із надходженням 21 серпня 2023 року до ГУ НП у Львівській області з ДПД НП України довідки від 18 серпня 2023 року № 2835/20/5/01-2023 «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів превентивної діяльності ГУНП у Львівській області», згідно з якою в діях окремих працівників поліції ГУНП у Львівській області наявні ознаки порушення службової дисципліни, призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП у Львівській області службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію.
Наказом ГУНП у Львівській області від 22 вересня 2023 року № 3364 «Про внесення змін до складу персональної комісії» внесено зміни до персональної комісії, створеної наказом ГУНП у Львівській області.
22 вересня 2023 року начальник ГУНП у Львівській області затвердив висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП у Львівській області, згідно із яким, зокрема 28 липня 2023 року під час перевірки службового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де службову діяльність здійснює старший ДОП майор поліції ОСОБА_1 , установлено, що воно не обладнане належним чином, потребує косметичного ремонту (тріщини на штукатурці, окремі вікна без скла, наявні обірвані електричні проводи тощо), зокрема відсутнє опалення, табличка, грати на вікні, яке виходить в двір будинку, меблі потребують заміни (зламані), доступом до мережі Інтернет та системи ІПНП. Крім того, старшого ДОП ОСОБА_1 не забезпечено комп'ютером, принтером (працює на власній оргтехніці) та планшетом. Старший ДОП ОСОБА_1 перебував у форменому одязі без табельної зброї (зі слів останнього, в РУП визначено, що ДОП отримують зброю, лише коли заступають на добове чергування в СОГ, конвоювання та патрулювання), без спецзасобів (не видавалися), двотижневий план роботи відсутній, контрольно-наглядова справа на поліцейську дільницю не заведена.
Дисциплінарна комісія встановила, що порушення, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє часткове підтвердження та стали можливими внаслідок неналежного виконання службових обов'язків, зокрема з боку старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 , який виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї, без двотижневого плану, не забезпечив заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю, чим порушив вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 у редакції наказу МВС України від 18 травня 2022 року № 301 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад».
28 вересня 2023 року ГУНП у Львівській області видало наказ № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», відповідно до пункту 1 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ наказу МВС України від 28 липня 2017 року № 650 у редакції наказу МВС України від 18 травня 2022 року № 301 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0062126) дисциплінарне стягнення - догана.
Не погоджуючись із таким наказом відповідача, уважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є правомірність пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 28 вересня 2023 року № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», яким до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною другою цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки), Інструкцією з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року № 650 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2022 року № 301) (далі - Інструкція № 650) та іншими нормативно-правовими актами.
Закон № 580 визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно частини першої до статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону № 580 передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580 встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, а його дія поширюється, зокрема, на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Згідно з частинами першою-третьою статті 11, статтею 12, частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, суть якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої, шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Згідно з частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок № 893 визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктами першим-четвертим розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За змістом пунктів першого-четвертого, дев'ятого розділу VІ Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Згідно з пунктами першим, другим розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в процесі службового розслідування з'ясовуються обставини, стосовно яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Із цією метою висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок, або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку.
Частинами третьою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту імперативно встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія, а так само керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Зокрема, обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського (частини четверта-п'ята статті 19 Дисциплінарного статуту).
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (частина шоста статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною одинадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту також установлено, що у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Отже, під час вирішення спору про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності предметом доказування є склад дисциплінарного проступку, обставини його вчинення, причини та умови, вина поліцейського, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність поліцейського, що підлягає доведенню суб'єктом владних повноважень належними, достовірними й достатніми доказами.
Суд встановив, що проведеним службовим розслідуванням установлено неналежне виконання службових обов'язків позивачем, який згідно з висновком службового розслідування 28 липня 2023 року виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї, без двотижневого плану, не забезпечив заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю, чим порушив вимоги пункту 5 розділу І, пункту 5 розділу IV та підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650.
Щодо висновку про порушення позивачем пункту 5 розділу І Інструкції № 650 суд зазначає таке.
Пункт 5 розділу І Інструкції № 650 закріплює, зокрема, що ДОП (дільничний офіцер поліції) та ПОГ (поліцейський офіцер громади) зобов'язані виконувати службові функції на закріплених за ними поліцейськими дільницями в межах територіальної громади в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, засобами зв'язку та спецзасобами.
Після закінчення несення служби ДОП та ПОГ (крім випадків закріплення табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів за поліцейськими на постійне зберігання і носіння) зобов'язані передати табельну вогнепальну зброю та боєприпаси до органу (підрозділу) поліції в порядку, визначеному Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року № 70, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за № 250/28380.
Табельна вогнепальна зброя, боєприпаси та спеціальні засоби закріплюються за ДОП та ПОГ на постійне зберігання відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 жовтня 2018 року № 828, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2018 року за № 1249/32701.
Отже, відповідно до вимог процитованої норми Інструкції № 650 дільничний офіцер поліції зобов'язаний виконувати службові функції на закріпленій за ним поліцейській дільниці в межах територіальної громади, зокрема з табельною вогнепальною зброєю. Після закінчення несення служби дільничний офіцер поліції (крім випадків закріплення табельної вогнепальної зброї за ним на постійне зберігання і носіння) зобов'язаний передати табельну вогнепальну зброю до органу (підрозділу) поліції.
Згідно з висновком службового розслідування позивач 28 липня 2023 року виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без табельної вогнепальної зброї.
У позовній заяві (а.с.15) позивач стверджує, що відсутність у нього табельної вогнепальної зброї в день проведення перевірки обумовлена наявністю усної вказівки керівництва Львівського РУП № 1 про заборону її видачі на щоденній основі працівникам сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області. Табельну вогнепальну зброю видають виключно на підставі письмового наказу чи розпорядження про заступлення конкретного працівника поліції на службу на чергування чи охорону публічної безпеки після запису у книзі нарядів та інструктажів і після проведення інструктажу з боку керівництва. У вказаний день позивач до вказаних видів служби залучений не був, розпоряджень чи письмових наказів стосовно нього не виносилося, інструктажі з ним не проводилися.
Суд зазначає, що у матеріалах справи (а.с.188-190) міститься наказ ГУНП у Львівській області від 04 липня 2023 року № 349 «Про закріплення на постійне зберігання табельної вогнепальної зброї» (далі - також наказ ГУНП у Львівській області від 04 липня 2023 року № 349), згідно із підпунктом 1.3 пункту 1 якого закріплено на постійне носіння та зберігання табельної зброї старшого дільничного офіцера поліції ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області майора ОСОБА_1 ; пістолет Макарова ОН 2886, 1985 року випуску.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 жовтня 2018 року № 828 затверджено Інструкцію з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України (далі - також Інструкція № 828), розділ VІ якої визначає умови та порядок постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї поліцейськими, відповідно до положень якого:
- постійне зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів поліцейськими допускається: 1) поліцейськими апарату поліції - на підставі рішення керівництва Національної поліції України; 2) поліцейськими ТО (МТО) - на підставі рішення керівників цих органів; 3) поліцейськими територіальних (відокремлених) підрозділів ТО (МТО) у разі закріплення табельної вогнепальної зброї і боєприпасів - на підставі рішення керівників цих органів; 4) поліцейськими територіальних (відокремлених) підрозділів ТО (МТО) у разі закріплення спеціальних засобів - на підставі рішення керівників цих підрозділів; 5) поліцейськими територіальних (відокремлених) підрозділів МТО, забезпечення яких здійснює ПЗ ТО за місцем їх територіальної дислокації,- на підставі рішення керівників відповідних ТО, за клопотанням керівника МТО (пункт 1);
- прийняті рішення щодо постійного зберігання й носіння табельної вогнепальної зброї та боєприпасів затверджуються наказом відповідних органів (підрозділів) поліції, зазначених у пункті 1 цього розділу (пункт 2);
- видача на постійне зберігання і носіння поліцейськими озброєння здійснюється: табельної вогнепальної зброї та боєприпасів - за наявності умов для їх зберігання за місцем проживання поліцейських та після складання ними заліків щодо передбачених чинним законодавством вимог до порядку зберігання, носіння, використання і застосування зброї, заходів безпеки під час поводження з нею та матеріальної частини зброї (підпункт 1 пункту 3);
- постійне зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів дозволено поліцейському, який успішно склав заліки відповідно до Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року № 70, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за № 250/28380, на підставі рапорту такого поліцейського та акта обстеження умов його постійного місця проживання. Рішення про надання поліцейському дозволу на постійне зберігання, носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів оформлюється наказом органу (підрозділу) поліції, в якому зберігаються зброя, боєприпаси та спеціальні засоби (пункт 6);
- видачу табельної вогнепальної зброї і боєприпасів для постійного зберігання і носіння здійснює оперативний черговий на підставі витягу з наказу про постійне носіння табельної вогнепальної зброї в обмін на картку-замісник. Поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю і боєприпаси, засвідчує це своїм підписом в обліковій документації (пункт 8);
- поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов'язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані. Під час перебування поліцейського на службі видана йому табельна вогнепальна зброя та боєприпаси мають знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб (пункт 10).
Отже, за змістом наведених норм Інструкції № 828 поліцейський, якому табельну вогнепальну зброю видано для постійного зберігання та носіння, зобов'язаний під час перебування на службі мати її із собою або ж тримати у службовому сейфі.
У матеріалах справи міститься лист Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 12 жовтня 2023 року № Д-147/зі/01/37/07-23 «Про розгляд запиту», адресований голові первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (а.с.207), згідно із яким в період з 01 січня 2023 року по 12 жовтня 2023 року старшому дільничному офіцеру поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_1 табельна вогнепальна зброя щоденно не видавалася.
Однак згідно з книгами нарядів в період з 01 січня 2023 року по 12 жовтня 2023 року старшому дільничному офіцеру поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_1 табельна вогнепальна зброя видавалася для несення служби у добовому наряді, зокрема: 01 січня 2023 року, 10 січня 2023 року, 16 січня 2023 року, 06 березня 2023 року, 14 березня 2023 року, 06 квітня 2023 року, 25 квітня 2023 року, 08 травня 2023 року, 15 травня 2023 року, 24 травня 2023 року, 19 червня 2023 року, 27 червня 2023 року, 12 липня 2023 року, 17 липня 2023 року, 14 серпня 2023 року, 11 вересня 2023 року.
Окрім цього, згідно з книгами нарядів в період з 01 січня 2023 року по 12 жовтня 2023 року старшому дільничному офіцеру поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_1 табельна вогнепальна зброя видавалася для несення служби (інші види нарядів): 15 лютого 2023 року, 11 квітня 2023 року, 15 квітня 2023 року, 02 червня 2023 року, 25 вересня 2023 року.
Отже, як убачається із наведеного, незважаючи на те, що відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 04 липня 2023 року № 349, позивача закріплено на постійне носіння та зберігання табельної вогнепальної зброї (пістолет Макарова ОН 2886, 1985 року випуску), табельна вогнепальна зброя йому відповідачем щоденно не видавалася, а фактично видавалася лише в окремі дні, залежно від виду несення служби (наприклад, для несення служби у добовому наряді).
Тобто, у спірній ситуації відповідач, незважаючи на виданий ним відповідно до Інструкції № 828 наказ про закріплення позивача на постійне носіння та зберігання табельної вогнепальної зброї, що, своєю чергою, передбачає наявність такої зброї у позивача під час перебування на службі (пункт 10 Інструкції № 828), самостійно встановив власні умови видачі табельної вогнепальної зброї позивачу, відповідно до яких табельна вогнепальна зброя йому видавалася лише в окремі дні несення служби (залежно від її виду). Притім, такі умови видачі табельної вогнепальної зброї позивачу не регламентовані жодним письмовим рішенням відповідача, оскільки відповідного наказу чи розпорядження до матеріалів справи у процесі її розгляду не долучено.
Тож за таких обставин суд уважає, що позивач не може нести відповідальність за виконання службових обов'язків на закріпленій поліцейській дільниці 28 липня 2023 року без табельної вогнепальної зброї, позаяк у вказаний день позивач не був залучений до тих видів служби, які згідно із самостійно встановленими відповідачем умовами передбачали видачу позивачу табельної вогнепальної зброї, і така зброя позивачу, як встановив суд, відповідачем не видавалася.
Щодо висновку про порушення позивачем пункту 5 розділу IV Інструкції № 650 суд зазначає таке.
Пункт 5 розділу IV Інструкції № 650 унормовує, що ДОП та ПОГ працюють за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку. План затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ.
У зазначеному плані в обов'язковому порядку зазначаються такі заходи:
1) проведення на території обслуговування превентивних заходів із метою запобігання вчиненню правопорушень, забезпечення публічної безпеки та порядку;
2) перевірка місць масового скупчення людей із метою отримання інформації про проблемні питання, які хвилюють громадян, а також отримання відомостей про осіб, які можуть бути причетними до вчинення правопорушень;
3) здійснення превентивної роботи з особами, які перебувають на обліках Національної поліції України;
4) здійснення перевірок за місцем проживання громадян - власників мисливської вогнепальної зброї, спеціальних засобів із метою забезпечення дотримання ними встановлених правил її зберігання та використання;
5) забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів;
6) відвідування закладів освіти з метою профілактики вчинення дітьми кримінальних та адміністративних правопорушень.
До плану можуть уноситися коригування з урахуванням особливостей стану оперативної обстановки на території поліцейської дільниці.
У плані ПОГ додатково зазначаються заходи, направлені на запобігання дорожньо-транспортних пригод та виявлення інших правопорушень шляхом патрулювання території обслуговування.
У разі погіршення або ускладнення криміногенної ситуації (оперативної обстановки) на території обслуговування, необхідності проведення додаткових превентивних заходів із метою її стабілізації ПОГ може здійснювати патрулювання у вечірній, нічний час доби та у вихідні дні за рапортом, погодженим із заступником керівника ТВП.
Отже, відповідно до вимог процитованої норми Інструкції № 650 дільничний офіцер поліції працює за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку. Такий план затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність дільничних офіцерів поліції.
Згідно з висновком службового розслідування позивач 28 липня 2023 року виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці без двотижневого плану.
Суд зазначає, що норма пункту 5 розділу IV Інструкції № 650 не визначає посадову особу, відповідальну за розроблення передбаченого цією нормою двотижневого плану, зокрема не встановлює, що такою посадовою особою повинен бути саме дільничний офіцер поліції.
У матеріалах справи міститься посадова інструкція старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції Львівського РУП № 1 ГУНП У Львівській області, яка затверджена начальником Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області полковником поліції Тарасом Сабанюком 25 липня 2023 року (а.с.176-182). Серед завдань та обов'язків старшого дільничного офіцера, визначених цією посадовою інструкцією, не передбачено складення старшим дільничним офіцером поліції двотижневих планів.
Своєю чергою, відповідач не довів, що обов'язок складення двотижневого плану, передбаченого пунктом 5 розділу IV Інструкції № 650, був покладений ним відповідним письмовим наказом саме на позивача.
Тож за таких обставин суд уважає, що позивач не може нести відповідальність за виконання службових обов'язків на закріпленій поліцейській дільниці 28 липня 2023 року без двотижневого плану, позаяк обов'язок щодо складення зазначеного плану саме позивачем ні Інструкцією № 650, ні посадовою інструкцією не передбачений, а відповідачем не надано доказів покладення на позивача такого обов'язку за своїм письмовим наказом.
Щодо висновку про порушення позивачем підпункту 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650 суд зазначає таке.
Підпункт 4 пункту 3 розділу VІІ Інструкції № 650 визначає, що приміщення поліцейської станції забезпечується службовою документацією (настінний план поліцейської дільниці, контрольно-наглядова справа поліцейської дільниці, Журнал, ця Інструкція, нормативно-правові акти МВС, які регулюють діяльність поліції, організаційно-розпорядчі акти Національної поліції України).
Отже, відповідно до вимог процитованої норми Інструкції № 650 приміщення поліцейської станції повинно бути забезпечене службовою документацією, зокрема контрольно-наглядовою справою поліцейської дільниці.
Згідно з висновком службового розслідування позивач 28 липня 2023 року виконував службові обов'язки на закріпленій поліцейській дільниці, не забезпечивши заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю.
Суд зазначає, що згідно з вимогами Інструкції № 650 обов'язок забезпечення поліцейської станції службовою документацією покладений на відповідний орган поліції, а не на дільничного офіцера поліції.
У матеріалах справи міститься лист Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 12 жовтня 2023 року № Д-144/зі/01/37/01-2023 «Про розгляд запиту на інформацію», адресований голові первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (а.с.208), згідно із яким журнальна продукція ОСОБА_5 не видавалася.
Отже, незабезпечення відповідачем поліцейської станції належною службовою документацією не може ставитися за провину позивачу, на якого відповідні обов'язки чинним законодавством не покладені.
Тож за таких обставин суд уважає, що позивач не може нести відповідальність за виконання службових обов'язків на закріпленій поліцейській дільниці без заведення контрольно-наглядової справи на поліцейську дільницю, позаяк свого обов'язку щодо забезпечення поліцейської станції службовою документацією, до якої належить і контрольно-наглядова справа поліцейської дільниці, передбаченого Інструкцією № 650, не виконав саме відповідач.
З огляду на вказане вище суд резюмує, що висновки службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку не доведені відповідачем належними та достатніми доказами та повністю спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.
Стосовно доводів відповідача, викладених у додаткових запереченнях на позовну заяву, в яких він просить суд звернути увагу на лист Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у Львівській області від 25 жовтня 2023 року № 2425/21/01 «Про надання інформації», зі змісту якого слідує, що пароль доступу до ІКС ІПНП (інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України») старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 втратив свою актуальність 18 березня 2023 року через автоблокування, у зв'язку з тим, що позивач не здійснював вхід до ІПНП протягом двох місяців та не моніторив бази ІПНП, що, на думку відповідача, є підтвердженням неналежного виконання позивачем своїх безпосередніх обов'язків, визначених посадовою інструкцією та чинним законодавством, суд зазначає таке.
Ні вказаний лист, ні факти, які він підтверджує, не зазначені у висновку службового розслідування, як обставини, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок, або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також як такі, що мали місце взагалі.
Тому наведені вище доводи відповідача та надані на їх підтвердження докази суд відхиляє, позаяк вони жодним чином не стосуються предмета розгляду цієї справи.
Щодо інших аспектів проведеного службового розслідування суд зазначає таке.
Позивач зазначає, що під час проведення службового розслідування відповідач на вдався до жодних дій, спрямованих на відібрання у нього пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності його дій, чим порушив його право на захист.
Однак такі аргументи позивача суд відхиляє, позаяк у матеріалах справи наявні письмові пояснення старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_1 (а.с.156), а також такі відображені у висновку службового розслідування (а.с.93-94), отже вони (аргументи) не відповідають дійсності.
Як уже зазначено судом вище, у висновку службового розслідування повинні бути викладені обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Водночас у висновку службового розслідування не зазначено жодної обставини, яка б пом'якшувала відповідальність позивача.
Зокрема, обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є такі: попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.
У матеріалах справи міститься службова характеристика на майора поліції ОСОБА_1 старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (а.с.174), згідно із якою позивач накази, інструкції та інші нормативні документи, які регламентують діяльність поліції та займаної посади, знає та правильно керується ними у своїй практичній діяльності; у стройовому відношенні підготовлений; матеріальну частину вогнепальної зброї, правила та порядок її застосування знає.
Отже, службова характеристика позивача є виключно позитивною, а відтак свідчить про його попередню бездоганну поведінку та відповідальне ставлення до служби. Утім, зазначена обставина не була взята до уваги відповідачем як така, що пом'якшує відповідальність позивача.
Крім цього, суд ураховує нагородження позивача відомчою заохочувальною відзнакою Національної поліції України - медаллю « 15 років сумлінної служби» (наказ НПУ від 04 липня 2023 року № 1036о/с), однак ця обставина також не була взята до уваги відповідачем як така, що пом'якшує відповідальність позивача.
Суд також зауважує, що, обираючи до позивача вид дисциплінарного стягнення, відповідач не врахував відсутність у позивача дисциплінарних стягнень на момент його накладення.
Посилання відповідача на те, що під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна комісія врахувала наявність обтяжуючої обставини (наказ Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 07 вересня 2023 року № 466 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області» в частині попередження ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни) суд оцінює критично з огляду на таке.
Обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського, є, зокрема вчинення ним дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Однак попередження про необхідність дотримання службової дисципліни не є відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарним стягненням.
До того ж у висновку службового розслідування (а.с.94) зазначено, що діючих дисциплінарних стягнень позивач не має.
Тому посилання відповідача на факт попередження ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни, як на обставину, що обтяжує відповідальність, є помилковими.
Крім цього, суд відзначає, що особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначені розділом V Дисциплінарного статуту.
Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Однак у спірній ситуації відповідачем не обґрунтовано неможливості застосування до позивача менш суворого стягнення, ніж догана.
Тож з урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано наведених вище приписів частини другої статті 2 КАС України, а тому пункт 1 наказу ГУНП у Львівській області від 28 вересня 2023 року № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», яким до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79000) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28 вересня 2023 року № 3444 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників територіальних підрозділів поліції ГУНП у Львівській області», яким до старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 24 червня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна