м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
06.12.2007 року Справа № 16/489
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від заявника: Литвин І.А., довіреність №25-50/862 від
10.10.07, старший державний виконавець
підрозділу примусового виконання рішень
відділу державної виконавчої служби
Головного управління юстиції у
Луганській області за довіреністю від
Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України;
від позивача: Шарій О.А., довіреність №86 від 01.12.06,
юрисконсульт юридичного відділу
ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»;
від відповідача: Литвин І.А., довіреність №б/н від 10.10.07,
старший державний виконавець підрозділу
примусового виконання рішень відділу
державної виконавчої служби Головного
управління юстиції у Луганській області;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України, м.Київ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 25 жовтня 2007 року
у справі №16/489 (суддя Шеліхіна Р.М.)
на дії Відділу примусового виконання рішень
Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
в порядку статті 1212
ГПК України
за позовом: Державного підприємства «Попаснянський
вагоноремонтний завод», м.Попасна
Луганської області
до відповідача: Головного управління юстиції у Луганській
області
про стягнення 1392 грн. 57 коп.
Державне підприємство «Попаснянський вагоноремонтний завод» звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою від 05.09.07 №597-ю на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 23.02.07 №16/489 з вимогами про:
- визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №4516924 від 17.08.07;
- скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №4516924 від 17.08.07.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.07 у справі №16/489 (суддя Шеліхіна Р.М.) скаргу позивача задоволено частково. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.08.07 ВП №4516924 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Ухвала господарського суду Луганської області мотивована наступним.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.02.07 у справі №16/489 скасовано рішення господарського суду Луганської області від 10.11.06 за позовом Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Державної виконавчої служби Луганської області в особі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення 1392 грн. 57 коп.
Позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача по справі зайве стягнуту суму виконавчого збору 1392 грн. 57 коп. На виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду господарським судом Луганської області видано наказ.
Позивач пред'явив до виконання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вказаний наказ.
На підставі постанови від 17.08.07 №4516924 органом державної виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження було відмовлено та зазначено, що державний бюджет не може бути боржником у виконавчому провадженні, у наказі суду не вказано юридичну адресу та ід. код боржника, у зв'язку з чим виконавчий документ не відповідає вимогам ст.9 Закону України “Про виконавче провадження».
Місцевим господарським судом зазначено, що орган виконання рішень зобов'язаний прийняти наказ до виконання, оскільки відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є повноважним органом виконання наказів господарських судів України і позивачу видано наказ саме для пред'явлення до виконання до відділу.
Заходи по виконанню наказу, які виконавець зобов'язаний здійснити по виконанню судового рішення у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження», полягають в тому, що виконавець зобов'язаний направити наказ до банку казначейства (органу казначейства) і вже орган казначейства, безпосередньо виконуючи дії по поверненню коштів позивачу, буде керуватися порядком, розробленим Кабінетом Міністрів України. Посилання органу виконання рішень на відсутність такого безпідставні, одже цей порядок встановлено для органу казначейства, а не для виконавчої служби.
Господарським судом Луганської області зазначено, що позивач оскаржив постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у встановлений Законом України “Про виконавче провадження» 10-денний строк з дня отримання постанови.
Доводи органу виконання рішень про сплив строку для оскарження постанови спростовані у судовому засіданні дослідженням матеріалів справи: заявник звернувся зі скаргою на 10-й день з дня отримання постанови.
За таких підстав, господарським судом постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.08.07 ВП №4516924 про відмову у відкритті виконавчого провадження скасовано як невідповідну вимогам Закону.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.07 у справі №16/489 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою від 05.11.07 №25-22-3286, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області та відмовити у задоволенні скарги ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод».
Заявником зазначено, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не враховано норми статтей 19 Закону України «Про виконавче провадження» та частини 1 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
В ухвалі господарського суду зовсім відсутні посилання на вимоги статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявником зазначено, що при вчиненні дій, державний виконавець керувався ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявником вказано, що норма статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається суд, не робить ніяких виключень щодо вимог, поставлених до виконавчого документа та не зобов»язує виконавця надсилати виконавчий документ до Державного казначейства України, всупереч вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», статті 19 Конституції України.
Позивач та відповідач письмових відзивів на апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надали.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.11.07 у справі №16/489 для розгляду апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.11.07 на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.10.07 у справі №16/489 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. - судді - головуючого, суддів - Бойченко К.І., Єжової С.С.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 20 листопада 2007 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 25 жовтня 2007 року у справі №16/489 слід залишити без змін з наступних підстав.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.02.07 у справі №16/489 скасовано рішення господарського суду Луганської області від 10.11.06 за позовом Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Державної виконавчої служби Луганської області в особі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення 1392 грн. 57 коп.
Позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача зайве стягнуту суму виконавчого збору 1392 грн. 57 коп. На виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду господарським судом Луганської області видано відповідний наказ.
Постановою суду зазначено, що 10.03.06 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було повернуто підприємству утриманий виконавчий збір в сумі 7403 грн. 03 коп., але не повернута сума 1392 грн. 57 коп., що утримана в період з 12.10.05 по 02.11.05, проти чого також не заявлено заперечень з боку Державної виконавчої служби, тобто питання повернення спірної суми заявнику скарги відомі.
Матеріали справи свідчать, що позивач пред'явив до виконання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вказаний наказ.
17.08.07 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №4516924, якою в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №16/489, виданого 23.02.07 господарським судом Луганської області про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод» зайво стягнуту суму виконавчого збору у розмірі 1392 грн. 57 коп. - відмовлено, з посиланням на пункти 6, 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов»язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно пункту 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконанню Державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Невиконання судового рішення за своєю суттю є обмеженням права стягувача на обов»язкове виконання рішення суду.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що орган виконання рішень зобов'язаний прийняти наказ до виконання, оскільки відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є повноважним органом виконання наказів господарських судів України і позивачу видано наказ для пред'явлення до виконання.
Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах та в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Пунктами 3.1 та 4.5 "Положення про Державне казначейство", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1232, встановлені завдання Державного казначейства до яких віднесено, зокрема: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка що передбачає розрахунково - касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Таким чином, органи Державного казначейства не можуть здійснювати примусове виконання рішень, тобто виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження.
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно скаргу позивача задоволено частково та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.08.07 ВП №4516924 про відмову у відкритті виконавчого провадження скасовано.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 25 жовтня 2007 року у справі №16/489 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 25 жовтня 2007 року у справі №16/489 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова