про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/11556/24
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
Відповідно до позову, позивач оскаржує дії відповідача щодо виплати йому в щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку, в якому посилаючись на проходження служби в ЗСУ, часті виїзди на завдання по обороні Батьківщини просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити даний строк.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаної норми випливає, що законодавець враховував не тільки безпосередню обізнаність особи про факти порушення її прав, а й об'єктивну можливість цієї особи знати про такі факти.
Крім того, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте щодо неї або які дії вчинені.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача невиплати йому щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності (24 серпня) за 2023 рік, водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду 13.06.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
В клопотанні про поновлення строку звернення позивач посилається на проходження служби в ЗСУ та часті виїзди на завдання по обороні Батьківщини, однак доказів які б підтверджували данні обставини не надає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем у заяві про поновлення порушеного строку звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, суд на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України залишає позов без руху для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому копії даної ухвали для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску (заяву та її копію подати відповідно до кількості учасників справи).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.М. Семенюк