24 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/31148/22
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не надання інформації згідно його запиту від 27.06.2022;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області розглянути його запит від 27.06.2022 та надати запитувану інформацію в повному обсязі;
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в порушення норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" не надала відповіді по суті питань, викладених в його запиті від 27.06.2022. З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту свого права на доступ до публічної інформації.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/31148/22 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію Брусилівська селищна рада вказала, що відповідно до п. 5 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо. Однак, з тексту запиту ОСОБА_1 від 27.06.2022 було неможливо чітко ідентифікувати запитувану інформацію, оскільки його запит не містив чіткого опису інформації або виду, назви, реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит. При цьому, Закон України "Про доступ до публічної інформації" не містить зобов'язань розпоряднику інформації на власний розсуд визначити, яку саме публічну інформацію має намір отримати запитувач. У зв'язку із цим, Брусилівська селищна рада була змушена відмовити в задоволенні запиту позивача на підставі пп. 4 п. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки його запит не відповідав вимогам, встановленим п. 5 ст. 19 цього Закону.
Крім того, у відзиві на позовну заяву Брусилівська селищна рада зазначила, що відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Отже визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію. Водночас, із запиту ОСОБА_1 видно, що запитувана ним інформація потребує додаткового опрацювання та створення нової інформації та роз'яснення, а не надання існуючої публічної інформації, а отже має ознаки звернення громадян, яке підлягає розгляду відповідно до Закону України "Про звернення громадян". В свою чергу, отримавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", проте, який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян", розпорядник інформації повинен відмовити в задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам п. 2 ч. 5 ст. 19 та п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Враховуючи вищезазначені обставини Брусилівська селищна рада просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-262 КАС України, позовну заяву та відзив, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд зазначає наступне.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 27.06.2022 ОСОБА_1 в порядку Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області із запитом на інформацію, в якому зазначив, що згідно з рішенням 11 сесії Брусилівської селищної ради 8 скликання від 21.07.2021 №510 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 площею 21,3654 виключено з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 просив надати йому інформацію про підстави відповідно до яких зазначена земельна ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 була виключена з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами.
У відповідь на вказаний запит Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області надіслала ОСОБА_1 листа від 01.07.2022 №94, в якому на підставі пп. 4 п. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відмовила в задоволенні цього запита у зв'язку з неможливістю ідентифікувати запитувану інформацію через відсутність у запиті чіткого опису інформації або виду, назви, реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит.
Вважаючи, що у листі від 01.07.2022 №94 Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області не надала відповіді по суті його запиту, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію", інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Приписами статті 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон України №2939-VI).
Відповідно до статті 2 Закону України №2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Тобто, положення вказаного закону регулюють правовідносини з приводу забезпечення отримання інформації громадянами або іншими особами, що створюється та виникає в процесі функціонування суб'єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань, така інформація є (має бути) загальнодоступною.
За визначення наведеним у частині 1 статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується:
- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
- максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
- доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
- здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 4 Закону України №2939-VI доступ до публічної інформації здійснюється, зокрема, на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 12 Закону України №2939-VI передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Таким чином, в розумінні пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України №2939-VI, Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, як орган місцевого самоврядування, є розпорядником публічної інформації, що була отримана чи створена нею в процесі виконання своїх обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; а інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Таким чином, доступ до публічної інформації, крім передбаченої цим Законом публічної інформації з обмеженим доступом, щодо якої існує спеціальний порядок її поширення, можливо за допомогою двох способів, а саме отримання такої інформації з загальнодоступних встановлених законом джерел оприлюднення суб'єктами владних повноважень публічної інформації, або за результатами надання такої інформації у відповідь на звернення особи у формі запиту на інформацію.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч. 1 ст. 19 Закону України №2939-VI).
Відповідно до частин 2 - 5 статті 19 Закону України №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі. Разом з тим, запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VI визначено обов'язок розпорядники інформації надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.
В контексті зазначених норм, суд дійшов до висновку, що Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, як розпорядник публічної інформації, отриманої/створеної нею в процесі виконання своїх обов'язків, була зобов'язана в межах визначеного Законом України №2939-VI строку надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію у відповідь на його запит від 27.06.2022.
Зі змісту запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 27.06.2022 вбачається, позивач просив надати йому інформацію щодо підстав виключення земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 площею 21,3654 з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 площею 21,3654 була виключена з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) на підставі рішення Брусилівської селищної ради від 21.07.2021 №510 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок, комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами".
Таким чином, в поданому запиті на інформацію ОСОБА_1 фактично просив надати йому інформацію про підстави для прийняття рішення Брусилівської селищної ради від 21.07.2021 №510 в частині, якою цим рішенням земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 було виключено з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що листом від 01.07.2022 №94 Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області відмовила ОСОБА_1 у задоволенні його запити, посилаючись при цьому на пп. 4 п. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та зазначаючи про неможливість ідентифікувати запитувану ним інформацію через відсутність у запиті чіткого опису інформації або виду, назви, реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит.
Підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію визначенні в частині 1 статті 22 Закону України №2939-VI, відповідно до якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Таким чином, однією із визначених частиною 1 статті 22 Закону України №2939-VI підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію є не дотримання передбачених в частині 5 статті 19 Закону України №2939-VI вимог щодо зазначення в запиті на інформацію загального опису інформації або виду, назви, реквізиту чи змісту документа, щодо якого зроблено запит.
Разом з тим, дослідивши під час розгляду справи запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 27.06.2022, суд дійшов висновку, що з його змісту чітко та однозначно можна встановити запитувану в цьому запиті інформацію, яка стосувалась підстав виключення відповідно до рішення Брусилівської селищної ради від 21.07.2021 №510 земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами. Таким чином, вимоги частині 5 статті 19 Закону України №2939-VI при подачі запиту на інформацію від 27.06.2022 позивачем були дотриманні.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність відмови Брусилівської селищної ради у наданні ОСОБА_1 запитуваної у запиті від 27.06.2022 інформації з посиланням на підпункт 4 частини 1 статті 22 Закону України №2939-VI.
Відтак, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, передбачених положеннями частини першої ст. 22 Закону № 2939-VI.
Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що запит ОСОБА_1 за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян", суд зазначає, що поданий позивачем запит стосувався прийнятого Брусилівською селищною радою рішення від 21.07.2021 №510, а саме підстав, за яких цим рішенням земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:8108 було виключено з Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено на земельних торгах (у формі аукціону). Вказане свідчить, що предметом запиту була інформація про підстави прийняття Брусилівською селищною радою при виконанні нею своїх повноважень, як органом місцевого самоврядування, рішення від 21.07.2021 №510, а тому в розумінні частини 1 статті 1 Закону України №2939-VI така інформація є публічною.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України та статті 25 Закону №280/97-ВР міські ради наділені широкими повноваженнями у сфері земельних відносин, задля реалізації яких міська рада має володіти необхідною інформацією.
У свою чергу, виконавчий орган місцевого самоврядування - створюваний представницьким органом місцевого самоврядування орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній раді. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Частиною 3 ст. 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Суд зазначає, що відповідач згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної.
Крім того, суд звертає увагу, що вказаною Брусилівською селищною радою у листі від 01.07.2022 №94 підставою для відмови ОСОБА_1 в наданні інформації на його запит була неможливість ідентифікувати запитувану інформацію, а не те, що його запит за своїм змістом є зверненням громадянина.
Враховуючи вищезазначене суд вважає доводи відповідача в цій частині безпідставними та відхиляє їх.
За правилами ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Брусилівською селищною радою в межах наданих їй законом повноважень та у встановленому законом порядку, не надано інформацію, яка запитувалась ОСОБА_1 у запиті про отримання публічної інформації від 27.06.2022, що в свою чергу суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", яким встановлено обов'язок розпорядника інформації, яким є відповідач, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.
Отже, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Брусилівської селищної ради щодо не надання інформації у відповідь на його запиту від 27.06.2022 та зобов'язання Брусилівську селищну раду розглянути його запит від 27.06.2022 та надати запитувану інформацію є обгрунтованими.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову до суду.
Однак, в позовній заяві ОСОБА_1 також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Брусилівська селищна рада подала до суду клопотання, в якому просила відмовити позивачу у задоволення вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).
За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем, надано: договір про надання правової допомоги від 07.07.2022 №6-А, укладений між ним та адвокатом Нестеренком С.М., акт прийому-передачі від 11.07.2022 та квитанцію до прибуткового ордеру від 11.07.2022 №66, згідно якої позивач сплатив адвокатові 5000,00 гривень за надану відповідно до договору від 07.07.2022 №6-А правову допомогу.
Таким чином, з матеріалів справи слідує, що загальна вартість наданих позивачу послуг з правової допомоги становить 5000,00 гривень.
Відповідач в поданому до суду клопотанні про заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вказує, що надана правнича допомога в такому обсязі не відповідає критерію співмірності витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.
Згідно частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, ціни позову та конкретні обставини справи, яка не є складною, та сформованої судової практики, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо їх стягнення на користь позивача, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 5000,00 гривень є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 1500,00 гривень.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. М.Іларіона, 50, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601; код ЄДРПОУ 04348504) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо ненадання ОСОБА_1 інформації у відповідь на його запит від 27.06.2022.
Зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 27.06.2022 та надати запитувану в ньому інформацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн (тисяча п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович