21 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/17/24
категорія 108050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області до Житомирської міської ради , третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області звернуся до суду з позовом до Житомирської міської ради у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з метою розгляду питання надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зобов'язавши відповідача розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії (пленарному засіданні) питання щодо передачі з державної у комунальну власність об'єктів цивільного захисту - сховища з обліковими номерами №20215, №20206, №20253, №20168, які розташовані на території Житомирської міської об'єднаної територіальної громади.
В обґрунтування позову вказує, що ураховуючи встановлення законодавчої заборони безоплатного користування державним майном, дію договорів зберігання сховищ припинено у 2021 році. Створена розпорядженням голови ОДА від 01.04.2021 №237 регіональна група з опрацювання питань розпорядження державним майном області розглядала питання передачі об'єктів цивільного захисту, в т.ч. сховища з обліковими номерами №20215, №20206, №20253, №20168 до сфери управління Житомирської ОДА та до комунальної власності міста Житомира. Управління листами зверталось до Житомирської міської ради з клопотанням про прийняття до комунальної власності указаних споруд цивільного захисту, однак орган місцевого самоврядування відмовляє у такому прийнятті. Ураховуючи правову природу захисних споруд, неприйняття сховищ до комунальної власності не забезпечує їх належну правову охорону, утримання та експлуатацію, не забезпечує виконання державою функцій цивільного захисту населення, яка є пріоритетною в умовах воєнного стану. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 08.01.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 08.01.2024 постановлено: "залучити Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях (вул. Петра Могили, 24, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 42956062), як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору".
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 18.01.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що жодний нормативно-правовий акт України, в тому числі і ті, на які вказує позивач, не зобов'язують орган місцевого самоврядування приймати рішення про прийняття споруд цивільного захисту в комунальну власність територіальної громади. Надання згоди на прийняття в комунальну власність об'єктів права державної власності є правом, а не обов'язком органу місцевого самоврядування. Захисні споруди по вул.Параджанова, 125 (сховище № 20215, 20206), по вул.Жуйка, 43 (сховище № 20253) та по вул.Богунській, 50 (сховище № 20168) в місті Житомирі є об'єктами права державної власності. Відповідно до актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 20206 та 20215 по вул.Параджанова, 125 від 11.12.2023 року балансоутримувачем вказаних споруд є ФОП ОСОБА_1 . Згідно з висновками, вказаними в актах, вказані споруди не готові до використання за призначенням. Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 20253 по вул. Жуйка, 43 від 04.11.2023 року балансоутримувача не визначено, органом управління є Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях. Згідно з висновками споруда є обмежено готова до використання. Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 20168 по вул. Богунській, 50 від 14.12.2023 року балансоутримувача не визначено, органом управління є Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях. Згідно з висновками споруда є не готовою до використання. Відповідач зауважує, що у даному випадку, саме держава в особі Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях повинна визначити балансоутримувача захисних споруд та забезпечити приведення їх до стану готовності. Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста Житомирської міської ради розглядала питання надання згоди на прийняття вказаних в позовній заяві захисних споруд в комунальну власність , проте зважаючи на незадовільний стан споруд було рекомендовано органу управління спільно з балансоутримувачами привести сховища до стану готовності для використання. Враховуючи вказане вище, Житомирська міська рада вважає, що позовна заява є необґрунтованою і просить відмовити в її задоволенні.
Відповідь на відзив надійшла до суду 23.02.2024. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву представник Житомирської міської ради повідомив, що згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 20206 та 20215 по вул. Параджанова, 125 від 11.12.2023 балансоутримувачем об'єктів цивільного захисту є ФОП ОСОБА_2 , однак встановлено, що 26.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що захисні споруди цивільного захисту не підлягають приватизації та не можуть бути передані в оренду в умовах воєнного стану, то наступним за черговістю способом управління, викладеним у п.1.4. Наказу, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Просить позов задовольнити.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що будівлі захисної споруди цивільного захисту (сховища за №20253, №20168, №20206, №20215) належать Державі Україна в сфері управління Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області на праві державної власності (а.с. 17-20)
Правонаступником Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області є Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях, що сторонами не заперечується.
З матеріалів справи вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях зверталось:
- до Житомирської міської ради з листом №05-13-322 від 29.04.2022 "Про передачу захисних споруд у комунальну власність" (а.с. 33-34),
- до Житомирської міської територіальної громади листом від 09.09.2022 №05-13-659 "Щодо передачі об'єктів державної власності у зв'язку з надзвичайними подіями" (а.с. 42-43).
У вказаних листах у якому Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях просило терміново на найближчій сесії прийняти рішення про прийняття державного майна - об'єктів цивільного захисту, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств у комунальну власність громади, утворити комісію з приймання - передачі об'єктів цивільного захисту та підписати акти приймання - передачі. У переліку, доданому до листа вказані сховища за №20253, №20168, №20206, №20215.
Листом від 26.10.2022 №22/3844 (на №05-13-659 від 09.09.2022) Виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив вказані сховища не готові до використання за призначенням згідно з актами оцінки стану готовності захисних споруд. Усунення зазначених у актах стану готовності захисних споруд недоліків потребує значних матеріально-технічних та фінансових ресурсів, прийняти їх у комунальну власність територіальної громади є недоцільним (а.с. 40).
Окрім того, листами від 07.06.2023 №05-13-719 та від 15.08.2023 №05-13-980, адресованих Житомирській міській раді, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях пропонувало переглянути перелік захисних споруд, які перебувають у сфері управління Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях та прийняти ї у комунальну власність (а.с. 44-45, 48).
Житомирська міська рада листом від 28.08.2023 №22/32 повідомила про недоцільність прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Житомира сховищ за №20253, №20168, №20206, №20215 (а.с. 46-47).
Житомирська окружна прокуратура звернулась до Житомирської міської ради з листом від 26.09.2023 №51-84-6988ВИХ-23 у якому зазначає наступне: в процесі приватизації Житомирського державного льонокомбінату створено ВАТ «Льонотекс», до статутного капіталу якого не увійшли; сховище № 20215, сховище № 20206, розташовані за адресою: м. Житомир, вул. С. Параджанова, 125, які залишились на балансі товариства як об'єкти права державної власності. На даний час управління вказаними спорудами здійснює Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. Враховуючи те, що захисні споруди цивільного захисту не підлягають приватизації та не можуть бути передані в оренду в умовах воєнного стану, то наступним за черговістю способом управління, викладеним у п.1.4. Наказу, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Прошу в строк до 09.10.2023 надати на адресу Житомирської окружної прокуратури інформацію про вжиті міською радою заходи з метою розгляду питання щодо надання згоди на передачу вищезазначених об'єктів з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради. (а.с. 49-50)
Листом №22/3869 від 09.10.2023 Виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив Житомирську окружну прокуратуру, що останні перевірки показують, що на теперішній час стан утримання та готовності до використання за призначенням сховищ не покращився, ремонти їх не проводилися, стан їх погіршується. Враховуючи вищезазначене, результати оцінок стану сховищ та керуючись пунктом 7 статті 60 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є недоцільним прийняття їх у комунальну власність територіальної громади міста Житомира (а.с. 51-52).
Житомирська окружна прокуратура звернулась до Житомирської міської ради з листом від 11.10.2023 №51-84-88ВИХ-23 у якому зазначає наступне: так, на території міста Житомир розташовані захисні споруди цивільного захисту, які під час приватизації державних підприємств не увійшли до статутних капіталів господарських товариств та знаходяться в межах іцільної житлової забудови. Зокрема, сховище № 20253, за адресою вул. Жуйка, 43, (ВАТ завод "Будматеріали"), сховище № 20168 за адресою вул. Богунська 50 (ВАТ "Керамік").На даний час управління вказаними спорудами здійснює Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. Враховуючи те, що захисні споруди цивільного захисту не підлягають приватизації та не можуть бути передані в оренду в умовах воєнного стану, то наступним за черговістю способом управління, викладеним у п.1.4. Наказу, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Прошу в строк до 20.10.2023 надати на адресу Житомирської окружної прокуратури інформацію про вжиті міською радою заходи з метою розгляду питання щодо надання згоди на передачу вищезазначених об'єктів з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради. (а.с. 53)
Листом №22/4083 від 20.10.2023 Виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив Житомирську окружну прокуратуру, що сховища оцінені, не готові та обмежено готові до використання за призначенням, в тому числі: сховище №20253, за адресою вул. Жуйка, 43 (ВАТ завод «Будматеріали»); сховище №20168, за адресою вул. Богунська, 50 (ВАТ «Керамік»). Основними недоліками, які унеможливлюють використання їх за призначенням є багаторічне їх затоплення або підтоплення, повний або частковий демонтаж обладнання та систем життєзабезпечення, вихід обладнання з ладу під впливом вологи (потребує заміни), не проведення планових ремонтів та обслуговування огороджувальних конструкцій і обладнання. Усунення зазначених недоліків потребує значних матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів. 5 вересня 2022 року (протокол № 16) на засіданні комісії з питань техногенно- екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Житомирської міської територіально громади позачергово розглядалось питання «Про стан утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в умовах воєнного стану», органом управління яких є управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирський області РВФДМ України по Рівненський та Житомирський областях та прийнято відповідне рішення. Останні перевірки показують, що на теперішній час стан утримання та готовності до використання за призначенням сховищ не покращився, ремонти їх не проводилися, стан їх погіршується. Враховуючи вищезазначене, результати оцінок стану сховищ та керуючись пунктом 7 статті 60 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є недоцільним прийняття їх у комунальну власність територіальної громади міста Житомира (а.с. 54-55).
Окрім того, листом від 01.11.2023 №22/4226 Виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив Житомирську окружну прокуратуру, що питання щодо передачі об'єктів державної власності (сховищ) у комунальну власність було винесено 25 жовтня 2023 року на розгляд постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста Житомирської міської ради (далі комісія). За результатом розгляду даного питання комісія надала відповідні рекомендації.(а.с. 58). Додатком до листа є Рекомендації постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста Житомирської міської ради № 478/К-5 від 25 жовтня 2023 року(далі - Рекомендації).
У Рекомендаціях вказано: "Заслухавши інформацію управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради про передачу захисних споруд цивільного захисту (сховищ) з державної власності у комунальну власність, постійна комісія з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста, враховуючи незадовільний стан готовності сховищ до використання за призначенням (12 - не готові, 1 - обмежено готове) та керуючись пунктом 7 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вважає недоцільним винесення даного питання на розгляд сесії міської ради та рекомендує: Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях спільно з балансоутримувачами вжити невідкладних заходів щодо приведення сховищ у готовність до використання за призначенням." (а.с. 59)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з метою розгляду питання надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Звертаючись до суду з позовом заступник керівника прокуратури зазначив, що у вказаних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи щодо створення належних умов для захисту життя і здоров'я людей від негативних наслідків ведення бойових дій.
Статтею 25 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною першою статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до положень пункту 51 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, окрім інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.
Отже, законодавством унормовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема останні визначено як такі, що відповідальні за прийняття рішень про використання захисних споруд цивільного захисту населення як державної, так і комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Пунктом 1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 №678, передбачено, що регіональне відділення Фонду державного майна України утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
Статтею 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено суб'єктів управління об'єктами державної власності, в тому числі Фонд державного майна України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єктами управління державної власності є, в тому числі державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
У свою чергу, Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 за №908/68, закріплено, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до принципів забезпечення ефективності використання та збереження державного майна (пункт 1.3).
Пунктом 1.4 Положення визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Такими способами зокрема є:
1) здійснення приватизації відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів;
2) передача майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;
3) передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»;
4) передача майна до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 №1482;
5) передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства;
6) списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 за № 1314;
7) передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» з державної у комунальну власність передаються безоплатно, серед іншого, захисні споруди цивільного захисту, у тому числі ті, що перебувають у складі об'єктів незавершеного будівництва, за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об'єкти.
З урахуванням положень та вимог зазначеного законодавства, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях, як орган управління об'єктами державної власності відповідно до принципів забезпечення ефективності використання та збереження державного майна уповноважене на вибір способу та умов подальшого використання майна, в тому числі шляхом ініціювання передачі майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
За приписами частини п'ятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 прийнято Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи вказане, на даний час актуальним є питання забезпечення належного стану та збереження за функціональним призначенням захисних споруд цивільного захисту, а також правових підстав їх використання.
Особливої актуальності це питання набуло в умовах повномасштабного вторгнення в Україну російської федерації, яке супроводжується застосуванням різних засобів ураження по житлових кварталах населених пунктів, об'єктах цивільної інфраструктури, працюючих підприємствах.
Вказане питання також обговорено на засіданні Ради національної безпеки та оборони 23.06.2023 «Щодо результатів оперативних обстежень об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення».
Дорученням Прем'єр-міністра України від 14.01.2021 за №408/1/1-21 встановлено завдання щодо забезпечення реалізації заходів, запропонованих Фондом держмайна, стосовно забезпечення передачі житлового фонду, захисних споруд цивільної оборони, інженерних споруд, які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, від державних органів приватизації до сфери управління обласних державних адміністрацій, з майбутньою передачею територіальним громадам.
Крім того, протокольним рішенням під головуванням заступника керівника Офісу Президента України від 12.04.2021 головам обласних державних адміністрацій спільно з Фондом державного майна України доручено забезпечити прийняття функцій з управління майном, що не увійшло до статутного капітал господарських товариств у процесі приватизації відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 14.01.2021 №408/1/1/-21.
Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 за №1482 (далі - Положення №1482) визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій. Крім того, підпунктом «г» пункту 2 Положення № 1482 передбачено, що об'єктами передачі згідно з цим положенням є, зокрема, державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації.
Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом (стаття 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»).
Відповідно до пункту 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність належить до виключної компетенції відповідної ради. Надається вона у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні ради.
На виконання зазначених вимог законодавства, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях були підготовлені листи до Ради щодо розгляду органом місцевого самоврядування питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади вищевказаних захисних споруд цивільного захисту, з метою забезпечення захисту мирного населення, збереження їх життя та здоров'я в разі військової агресії.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та пунктом 8 Положення №1482 передача об'єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
Передача об'єктів з державної у комунальну власність оформляється актом приймання-передачі. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права (частини 5, 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»). Право на управління об'єктом передачі виникає з дати затвердження акта приймання-передачі органом, який створив комісію, а уповноважений управляти державним майном орган, що здійснював управління об'єктом, або самоврядна організація втрачає таке право (пункт 10 Положення №1482). Крім того, Положенням №1482 передбачено, що така передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі - Порядок №138), який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
Відповідно до пунктів 9-12 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС, а здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Як встановлено матеріалами справи, що спірні захисні споруди є або неготовими, або обмежено готовими до використання за призначенням, що підтверджується відповідними актами (а.с.79-94).
Балансоутримувачем сховища №20215 та сховища №20206, що розташовані за адресою: м. Житомир, вул. С. Параджанова, 125 є ВАТ "Льонотекс";
Сховище №20253 за адресою вул. Жуйка, 43 перебуває на балансі ВАТ завод "Будматеріали";
Сховище №20168 за адресою вул. Богунська, 50 перебуває на балансі ВАТ "Керамік".
За наведених обставин, відповідач листами проінформував про недоцільність прийняття вказаних споруд у комунальну власність.
Однак, враховуючи вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд дійшов висновку, що питання про прийняття/неприйняття у комунальну власність об'єктів цивільного захисту має розглядатись міською радою виключно на її пленарному засіданні із прийняттям відповідного рішення депутатським корпусом ради.
Натомість, як свідчать матеріали справи, Житомирська міська рада не вносила на розгляд сесії ради та не розглядала на своєму пленарному засіданні відповідне питання.
У межах спірних правовідносин не ставиться питання щодо обов'язку відповідача прийняти конкретно визначене рішення (чи то позитивне чи то негативне), оскільки предметом судової перевірки в цьому випадку є лише контроль дотримання процедури та порядку розгляду органом місцевого самоврядування ініційованого Регіональним відділенням Фонду державного майна України питання прийняття у комунальну власність згаданого об'єкта нерухомого майна.
За наведених вище обставин, суд вважає, що не розгляд на пленарному засіданні сесії Ради питання щодо надання згоди на передачу вищевказаних об'єктів цивільного захисту з державної у комунальну власність свідчить про допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, бездіяльності, яка є протиправною.
При цьому, інформування виконавчим комітетом міської ради про прийняття рішення про недоцільність взяття сховища у комунальну власність міста не є належним способом поведінки органу місцевого самоврядування у спірній ситуації, проте вищезазначені аргументи могли бути предметом обговорення, дискусії чи лягти в основу прийняття рішення на пленарному засіданні сесії міської ради.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області (вул. Леха Качинського, 2,м. Житомир,10014, ЄДРПОУ: 02909950) до Житомирської міської ради (майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2,м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 13576954), третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України у Рівненській та Житомирській областях вул. Петра Могили, 24, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 42956062) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирської міської ради щодо невжиття заходів з метою розгляду питання надання згоди на передачу майна з державної у комунальну власність на пленарному засіданні міської ради відповідно до вимог п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Зобов'язати Житомирську міську раду розглянути, з прийняттям відповідного рішення на черговій сесії (пленарному засіданні), питання щодо можливості передачі з державної у комунальну власність об'єктів цивільного захисту - сховища з обліковими номерами №20215, №20206, №20253, №20168, які розташовані на території Житомирської міської об'єднаної територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук