21 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/34683/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суд з з позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову в призначені їй пенсії за зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити їй дострокову пенсії за віком, як жінці, що народила та виховала більше п'яти дітей віком до шести років відповідно до ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.08.2023 року - з дати звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позову зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має повних 53 роки, більше 15 років загального страхового стажу і до шести років виховала шестеро дітей. 22.08.2021 року з досягненням 50 річного віку Позивач звернулася до Відповідача щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом від 01.09.2021 року Відповідач повідомив, що Позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність права на призначення пенсії по причині відсутності необхідного страхового стажу.
На думку Позивача, Відповідач безпідставно та протиправно не врахував, що Позивач з 05.07.1989 року по 14.09.1990 року працювала в колгоспі "Ленінським шляхом", в період з 23.10.1990 року по 26.03.1991 року працювала в колгоспі ім.Осовського, про що є відповідні записи в трудовій книжці. Крім того, Позивач вважає, що Відповідачем протиправно не враховано її страхових стаж за період з 17.07.2003 року по 17.01.2005 року. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії з 22.08.2023 року у відповідності до вимог ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою від 15.12.2023 року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, проти позову заперечує і зазначає, що заява Позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області, яким було прийнято рішення №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії Позивачу. Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області вказане рішення лише було доведено до відома Позивача .
Ухвалою суду від 31.01.2024 року позовну заяву було залишено без руху і надано можливість Позивачу уточнити та обґрунтувати свої позовні вимоги із врахуванням доводів Відповідача щодо того, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області було прийнято рішення №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії Позивачу
16.02.2024 року від Позивача до суду надійшло клопотання про продовження судового розгляду справи.
Ухвалою суду від 20.02.2024 року продовжено судовий розгляд справи.
Ухвалою суду від 23.02.2024 року залучено Головне управлінням Пенсійного фонду в Харківській області в якості другого Відповідача по даній справі.
В клопотанні Позивача, яке надійшло до суду 23.02.2024 року, Позивач зазначила про відсутність жодних спірних відносин з Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії, але не заперечує про залучення до справи співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Одночасно Позивача зазначила, що не може сформувати позовні вимоги та визначити належним Відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідач-2, Головне управлінням Пенсійного фонду в Харківській області, відзив на позов або відповідні заперечення чи пояснення до суду не надав.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Умови надання пенсій за віком окремим категоріям громадян, в тому числі жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку врегульовані правовими нормами статті 115 Закону N 1058-IV.
Приписи пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX від 15.02.2022 передбачають право на призначення дострокової пенсії за віком жінок, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу.
Тобто, призначення пенсії у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX можливе за наявності одночасно таких підстав:
- досягнення віку 50 років;
- народження п'ятьох або більше дітей та виховання їх до шестирічного віку;
- наявності не менше ніж 15 років страхового стажу.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 22.08.2023 року, а не 22.08.2021 року як помилково зазначає Позивач, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень ст.115 Закону N 1058-IV.
Безспірно, за приписами пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1. (надалі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Судом встановлено, що у відповідно до вказаних положень Порядку № 22-1 розгляд заяви Позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було доручено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області, було прийнято рішення №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії Позивачу.
Судом встановлено та визнається Відповідачем, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на день звернення для призначення пенсії (22.08.2023 року) досягла віку в 52 роки.
Судом встановлено та визнається, що Позивач на день звернення для призначення пенсії (22.08.2023 року) народила шістьох дітей та виховала їх до шестирічного віку.
Вказані обставини визнаються сторонами і у відповідності до вимог ч.1 ст.78 КАС України перед судом не доказуються.
Суть спірних відносин між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності у Позивача не менше ніж 15 років страхового стажу, необхідно для призначення пенсії у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV.
Як зазначено в дослідженому судом вказаному рішенні, загальний страховий стаж Позивача сумарно становить лише 13 років 10 місяців 10 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст.115 Закону N 1058-IV (а.с35).
Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, до страхового стажу Позивача не зараховано періоди його трудової діяльності:
- в колгоспі (з 05.07.1989 року по 14.09.1990 року та з 23.10.1990 по 26.03.1991 року), оскільки не надано довідку про встановлений та вироблений мінімум трудової участі;
- з 01.07.2000 року по 17.01.2005 року, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в Індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Такі доводи Відповідача-2 не в повній мірі відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, в досліджених судом копіях трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_1 , долучених до позову, наявні записи про періоди роботи в колгоспі "Ленінським шляхом" с.В.Чернігівка Овруцького району Житомирської області з 05.07.1989 року по 14.09.1990 року ( сумарно 1 рік 2 місяці 6 днів).
В досліджених судом копіях трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_1 , долучених до позову, наявні також записи про періоди роботи в колгоспі з "ім.Осовського" з 23.10.1990 по 26.03.1991 року (сумарно 5 місяців 3 дні).
Суд звертає увагу, що згідно записів в розділі "трудова участь в громадському господарстві", вкладиша до трудової книжки Позивача, є наявні записи за про встановлений та вироблений Позивачем мінімум трудової участі за кожний спірний рік з 1990 по 1992 роки.
В зв'язку з цим суд вважає безпідставними доводи Відповідача-2 щодо необхідності надання довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі на підтвердження даних періодів страхового стажу Позивача.
В досліджених судом копіях трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_1 , долучених до позову, наявні також записи про періоди роботи в колгоспі "Нива" с.В.Чернігівка Овруцького району Житомирської області з 15.04.1991року по 17.01.2005 року.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача-2 про невизнання частини трудового стажу Позивача в даному колгоспі (з 01.07.2000 року по 17.01.2005 року), оскільки відсутня інформація про сплату внесків в Індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Суд погоджується з доводами Позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Як зазначено в п.1 цього Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача-2, що відсутність інформації про сплату внесків в Індивідуальних відомостях про застраховану особу згідно постанови КМ України від 04.06.1998р. №794 є підставою для невизнання страхового стажу Позивача за період його трудової діяльності в колгоспі "Нива" с.В.Чернігівка Овруцького району Житомирської області з 15.04.1991року по 17.01.2005 року.
Відповідач не врахував, що правові норми Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 794, не регулюють відносини щодо підстав та порядку визначення страхового стажу особи.
Вказане Положення лише регулює відносини щодо збирання, оброблення, систематизації та зберігання передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
В розумінні вимог вказаного Положення застрахована особа, до якої відноситься Позивач, не наділена жодними повноваженнями щодо формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку та внесення до неї відповідної інформації, в тому числі щодо періодів її трудової діяльності, сплати страхового збору (внесків) роботодавцем.
Зазначене свідчить, що вказані періоди трудової діяльності Позивача підлягають зарахуванню до її страхового стажу і страховий стаж Позивач є таким, що сумарно перевищує необхідні 15 років.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на призначення пенсії у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX.
Таке порушене право Позивача підлягає судовому захисту.
При визначенні способу судового захисту порушеного права суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії не оскаржується, так як жодних позовних вимог до нього не заявлено і жодних обґрунтувань щодо протиправності рішення такого територіального органу Пенсійного фонду України не наведено.
Разом з тим, суд враховує, що за приписами ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Безспірно позовні вимоги Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо протиправності відмови в призначенні пенсії є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Разом з тим, результати судового розгляду свідчать, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії Позивачу у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів Позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд виходить за межі позовних вимог Позивача.
Порушене право Позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 22.08.2023 року (дати звернення) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, так як саме рішення вказаного суб'єкта владних повноважень призвели до порушення прав Позивача.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №063550005132 від 30.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 22.08.2023 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV.
Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк