Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 року Справа №200/4097/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про
визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,197;
зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197 та з 01.03.2024 - 1,0796, -
Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
За результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ознайомившись з позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19, в якій відступаючи від висновків про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальних спорах слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, Верховний Суд зазначив таке.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Такі ж висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України містяться у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №140/2132/18.
Суд зазначає, що позивач звернулася до відповідача із заявою від 06.02.2024 щодо перерахунку (індексації) її пенсії.
Отже, позивач лише у лютому 2024 року виявила належну зацікавленість та вчинила активні дії щодо отримання належних сум пенсії.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та зобов'язати провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197.
За захистом своїх прав позивач звернувся 19.06.2024 через систему «Електронний суд», проте заяви про поновлення пропущеного строку звернення в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеного законодавчого припису позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який би підтверджував його звільнення від сплати судового збору.
До позовної заяви у справі №200/4097/24 представником позивача ОСОБА_2 додано квитанцію №X7PX-PM0E-10CC-4AA6 від 19.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. з призначенням платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1 .
Під час перевірки зарахування судового збору встановлено, що судовий збір, сплачений ОСОБА_1 згідно з цією квитанцією, зарахований як судовий збір, сплачений за подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви у справі №200/2364/24 представником позивача ОСОБА_2 , яку ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року залишено без розгляду.
Судовий збір сплачений за подання позовної заяви в адміністративній справі №200/2364/24 зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Положеннями ч. 5 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Суд зазначає, що повторно поданий той самий платіжний документ про сплату судового збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Обґрунтовуючи необхідність сплати судового збору на загальних підставах за повторне подання позовної заяви за умови, коли сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із повернення позовної заяви, але не була повернута, і до повторно поданого позову додавався первісний документ про сплату судового збору, суд вважає за необхідне вказати таке.
Певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону № 3674 передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” це речення було виключено з цієї норми (пп. 4 п. 4 цього Закону). Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом ст. 6 Закону № 3674 встановлює, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таке законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки за Законом № 3674 такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Крім того, наведена практика Верховного Суду відображена також в ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі № 990/39/22.
Отже, квитанція № X7PX-PM0E-10CC-4AA6 від 19.04.2024 про сплату судового збору в загальному розмірі 968,96 грн. не може бути прийнята судом, як документ про сплату судового збору за подання саме цієї позовної заяви.
Позовна заява подана через систему “Електронний суд”.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року установлено в розмірі 3028 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 9 листопада 2023 року №3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач має сплатити 968,96 грн судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197 та оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,197 та зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197 та з 01.03.2024 - 1,0796 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 та не збільшення його на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 в розмірі 6188,89 грн. та збільшенням його на коефіцієнти збільшення з 01.03.2020 на коефіцієнт 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, з 01.03.2022 - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Аканов