24 червня 2024 рокуСправа №160/10030/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні у справі № 160/10030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ ПРОДУКТ" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 23, код ЄДРПОУ 35730712) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача 2: Державної податкової служби України ( 04653, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/10030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ ПРОДУКТ" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, яке обґрунтовано тим, що відповідач 1 заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки зацікавлений, щоб розгляд справи відбувся за участю представника відповідача 1.
Разом з клопотанням про розгляд спарив в судовому засіданні, представник відповідача надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 29 травня 2024 року суд надав Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ ПРОДУКТ" можливість подати пояснення стосовно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та докази, які підтверджують подання позовної заяви в строки передбачені Кодексом адміністративного судочинства України або докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Пояснення суд запропоновав надати до суду у строк до 13.06.2024 року.
12.06.2024 року позивач надав пояснення у справі стосовно строку звернення до суду з цим позовом.
У зв'язку з перебування судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 17.06.2024 року по 21.06.2024 року, розгляд клопотання здійснено 24.06.2024 року.
Ухвалою від 24.06.2024 року суд у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовив.
З урахуванням вищевикладеного, на думку суду можливо вирішити питання стосовно клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами статтями 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити представнику відповідача 1 у задоволенні клопотання стосовно розгляду справи № 160/10030/24 в судовому засіданні за участі сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ніколайчук