24 червня 2024 рокуСправа № 215/2836/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.05.2024 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень) департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації при отриманні скарги від 14.07.2023 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акта та визнати такі перешкоди протиправною діяльністю, а таку процедуру протиправною бездіяльністю, та зобов'язати прийняти ненормативний правовий акт для вирішення питання непідкорення Криворізькою міською радою вимогам ст. 49 Конституції України і розкрадання фондів громади.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 215/2836/24 (провадження № 2-а/215/441/24) позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
28.05.2024 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 передана судді Рянській В.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; визнано неповажними зазначені у заяві ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно з вимогами ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 14.07.2023, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу; документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин; обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Копію ухвали суду від 29.05.2024 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, та отримано ним 08.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто до суду 13.06.2024.
Останнім днем десятиденного строку з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви є 18.06.2024.
14.06.2024 до суду надійшли заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі після усунення недоліків та заява ОСОБА_1 про відвід судді Рянської В.В.
Ухвалою від 14.06.2024 (суддя Рянська В.В.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. в адміністративній справі № 215/2836/24 необґрунтованою та передано матеріали справи для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою від 18.06.2024 (суддя Бухтіярова М.М.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі № 215/2836/24 відмовлено.
У заяві про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка надійшла до суду 14.06.2024, позивач висловив свою незгоду з ухвалою суду від 29.05.2024 про залишення позовної заяви без руху. Вказав, що він є членом малозабезпеченої сім'ї з доходом, менше рівня прожиткового мінімуму, та предметом позову є захист соціальних прав, заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору та поновлення строку для звернення до суду відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
До заяви додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.04.2024, згідно з якими ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради виплачено за 2023 рік 28921,54 грн соціальних виплат.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачем заявлені пов'язані вимоги немайнового характеру, що випливають з незгоди позивача з бездіяльністю відповідача щодо розгляду його скарги від 14.07.2023.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн (3028,00 х 0,4 = 1211,20).
З наданих доказів судом встановлено, що розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання позовної заяви до суду становить 1211,20 грн, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Надані позивачем довідки не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід сім'ї тощо). Відомостей про середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача матеріали справи не містять. Позивачем не надано й документів на підтвердження тієї обставини, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір.
Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а позивачем не доведено наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви.
В ухвалі від 29.05.2024 судом було, зокрема, вказано, що у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено і не додано до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, звернення до відповідача із скаргою від 14.07.2023. Доказів надіслання такої заяви позивачем адресату заяви засобами поштового зв'язку до позовної заяви також не додано.
У доданій до позовної заяви заяві про витребування доказів позивачем не зазначено заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
У переліку документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, зазначено доказ направлення скарги від 14.07.2023 вх. С-1858/0/220-23, однак такий додаток був відсутній у поштовому відправленні, що надійшло від позивача. Про його відсутність судом складено акт № 382 від 14.06.2024.
Також суд зазначає, що позивачем не виконано ухвалу суду від 29.05.2024 в частині усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно з вимогами ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із скаргою від 14.07.2023, або доказів на підтвердження обставин, у зв'язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу.
У заяві, яка надійшла до суду 14.06.2024, позивач зазначив, що не вважає за потрібне уточнювати позовні вимоги.
Позивачем не зазначено і до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що неможливість подання цього адміністративного позову у встановлений законом строк зумовлена введенням воєнного стану на території України.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, тому підстави для його поновлення відсутні.
Недоліки позовної заяви станом на 24.06.2024 у повному обсязі не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстави неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя В.В. Рянська