24 червня 2024 року Справа №160/11760/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового адміністративну справу №160/11760/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 17.10.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 25.02.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.202 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2023 по 17.10.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 отриманої ним у 2022 році грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2022 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 25.02.2022 по 17.10.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , наказом командира якої від 17.10.2023 №208 був звільнений у запас та наказом від 17.10.2023 №189-РС виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . У період проходження військової служби позивачем відповідач здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, 01.01.2023, у зв'язку з чим, на думку позивача, був неправильно визначений розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, внаслідок чого не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення за період з 25.02.2022 по 17.10.2023. Позивач вважає, що з 29.01.2020 - дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, у нього виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. 27.11.2023 на адресу відповідача був направлений адвокатський запит щодо здійснення нарахування та виплати відповідачем грошового забезпечення за спірний період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військове звання. У січні 2024 року представником позивача отримана відповідь на вказаний запит, якою повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення із позовом до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що про порушення його прав стосовно не нарахування та невиплати з 25.02.2022 по 17.10.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 йому стало відомо після отримання відповіді командира військової частини НОМЕР_1 за №691/665 від 13.12.2023. Також зазначив, що це правопорушення є тривалим і відповідачем не вчиняються дії щодо виплати йому належних основних видів грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13.05.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення з позовом до суду задоволено, поновлено строк на звернення до суду із цією позовною заявою, відкрито провадження у справі №160/11760/24, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.05.2024 відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням відповідних причин, обставин та доказів такого пропуску.
04.06.2024 о 16:40 копію ухвали доставлено до електронного кабінету представника позивача, адвокату Богуш Ангеліні Михайлівна в "Електронному суді", про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
У відповідності до ч.ч. 5, 6, 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
За практикою Верховного Суду, зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Отже, оскільки представник позивача, як адвокат, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що позивача та його представника повідомлено належним чином.
Станом на 24.06.2024 від позивача та його представника на адресу суду не надходило жодних клопотань про усунення недоліків.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Частиною 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський