14 червня 2023 року Справа № 160/6180/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач, з урахування уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.02.2023 року № 047250016354 про відмову у зарахуванні роботи ОСОБА_1 шліфувальником струмка калібрів абразивними кругами сухим способом в період з 02.02.1989 року по 20.04.1999 року в Нікопольському Південнотрубному заводі, який було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Нікопольський Південнотрубний завод», до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року шліфувальником струмка калібрів абразивними кругами сухим способом в період з 02.02.1989 року по 20.04.1999 року в Нікопольському Південнотрубному заводі, який було перейменованого у Публічне акціонерне товариство «Нікопольський Південнотрубний завод», до пільгового стажу за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2023 року про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви, з урахуванням вищевикладеного, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 27.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.02.2023 року №047250016354 позивачеві протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на відсутність у нього необхідного пільгового стажу, при цьому, відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року в Нікопольському Південнотрубному заводі, який було перейменованого у Публічне акціонерне товариство «Нікопольський Південнотрубний завод», за професією (посадою), передбаченою Списком №2, в той час, як факт роботи на такій посаді у спірний період підтверджено відповідними записами в трудовій книжці позивача, яка відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника, та у даному випадку містить всі належні записи щодо спірного періоду роботи, а також архівними довідками про Нікопольської міської ради Дніпропетровської області щодо того, що позивач дійсно працював шліфувальником струмка калібрів абразивними кругами сухим способом в період з 02.02.1989 року по 20.04.1999 року в Нікопольському Південнотрубному заводі, який було перейменованого у Публічне акціонерне товариство «Нікопольський Південнотрубний завод», а також щодо здійснення такого перейменування підприємства. Водночас, не проведення атестації робочого місця на якому працював позивач з вини роботодавця не може впливати на соціальні права позивача щодо призначення пільгової пенсії, позаяк особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце якої підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення такої атестації, отже, своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме позивач вважає відповідачами у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, в тому числі щодо визнання протиправним та скасування рішення від 02.02.2023 року № 047250016354, а також копій цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 03.04.2023 року позивачем 24.04.2023р. подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем визначено саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та викладено позовні вимоги саме до нього.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6180/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 31.05.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію позовної заяви з додатками до неї та копію ухвали суду від 15.05.2023 року скеровано за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача та доставлено до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд” Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 17.05.2023 року о 17:30год., що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними в матеріалах справи, однак, станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.01.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.01.2023р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 02.02.2023 року №047250016354, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що, з урахуванням ст.26 Закону №1058-IV, необхідний пенсійний вік становить - 60 років, а необхідний страховий стаж - 33 роки, водночас, вік ОСОБА_1 становить 57 років, його страховий стаж - 31 рік 02 місяці 21 день, а пільговий стаж відсутній, бо документи, що підтверджують пільговий стаж роботи, до звернення не долучені, отже, дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, - 27.01.2029р.
При цьому з розрахунку стажу позивача (форма РС-право), в тому числі пільгового, копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що період роботи позивача з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року (09 років 02 місяці 19 днів) зараховано відповідачем до загального трудового стаж позивача, а до пільгового стажу роботи за Списком №2 зараховано не було.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.02.2023 року №047250016354 направлено на адресу позивача листом-повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010223-8/15871 від 06.02.2023 року.
Незгода позивача з вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також з не зарахуванням відповідачем до його пільгового стажу спірного періоду роботи зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788-ХІ) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058-IV визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За приписами п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до п.4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку №637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до пенсійного органу було подано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 01.04.1986р., згідно із записами №№4-6 якої ОСОБА_1 працював у Нікопольському ордена Леніна Південнотрубному заводі, а саме:
- 02.02.1989р. - прийнятий у трубоволочильний цех №2 шліфувальником струмка калібрів абразивними колами сухим способом 4 розряду (розпорядження №125 від 02.02.1989р.);
- 01.09.1989р. - переведений в трубоволочильному цеху №2 шліфувальником калібрів абразивними колами сухим способом 5 розряду (розпорядження №16 від 01.09.1989р.);
- 20.04.1998р. - звільнений відповідно до ст.38 КЗпП за власним бажанням (наказ №177 від 20.04.1998р.).
Так, відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956р. №1173, розділ XV «Металообробка», пункт 10, належать робітники, що зайняті на обдиранні, точці, шліфовці металевих виробів та інструментів абразивними колами сухим способом.
Також відповідно до Списку №2 виробництв робіт професій посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, розділ XIV «Металообробка», п. 2151200а-1753а належать робітники, що зайняті на обдиранні, точці, різанні, шліфовці металевих виробів та інструментів абразивним сухим способом.
Крім того, відповідно до Списку №2 виробництв робіт професій посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, розділі XIII, позиція 2150700а-19630 належать шліфувальники, зайняті шліфуванням виробів сухим способом.
Таким чином, записами в трудовій книжці позивача за період з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року підтверджена робота останнього за професією (посадою) шліфувальника струмка калібрів абразивними колами сухим способом 4 розряду та шліфувальника калібрів абразивними колами сухим способом 5 розряду, яка належить до Списку №2, що був затверджений постановами Ради Міністрів СССР від 22.08.1956р. №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, та зайнятість на якій повний робочий день надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Водночас, трудова книжка позивача не містять жодних відомостей відносно того, чи дійсно позивач був зайнятим повний робочий день на вищевказаних роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, як то передбачено приписами п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах було надано наступні архівні довідки:
- архівну довідку №2039 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про перейменування Нікопольського ордена Леніна Південнотрубного заводу з 14.02.1992р. на Нікопольський державний Південнотрубний завод, з 09.06.1998р. - на ВАТ «Нікопольський Південнотрубний завод», з 27.05.2011р. - на ПАТ «Нікопольський Південнотрубний завод»;
- архівну довідку №2039 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про підтвердження роботи ОСОБА_1 , згідно з якою позивач:
02.02.1989р. прийнятий до «цеху 07» шліфувальником струмка калібрів абразивними кругами сухим способом четвертого розряду (наказ без номеру від 30 січня 1989 року);
01.09.1989р. переведений у «цеху 07» шліфувальником калібрів абразивними кругами сухим способом п'ятого розряду (наказ №16 від 01.09.1989 року);
20.04.1998р. звільнений за власним бажанням (наказ №177 від 20.04.1998 року);
(підставою видачі довідки слугували: фонд 249, опис 1-ОС, справа 3902, арк.48-52);
- архівну довідку №2042 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за період з лютого 1989р. по грудень 1992р., яка складена за документами архівного фонду №249 та на підставі: опису 2-ОС, справи 9482-9492, таб.№1647, опису 3-ОС, справи 113-124, 617-628, 1144-1154, таб. №1647, опису 4-ОС, справи 1, арк. 1-128 (атестація робочих місць). Додатково у довідці вказано, що згідно первинних розрахункових відомостей доплати за бригадирство, сумісництва, простої та шкідливі умови праці не здійснювались;
- архівну довідку №2043 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за період з січня 1993р. по грудень 1996р., яка складена за документами архівного фонду №249 та на підставі: опису 3-ОС, справи 1658-1669, 2241-2252, 2771-2782, 3279-3290, таб. №1647, опису 4-ОС, справи 1, арк. 1-128 (атестація робочих місць). Додатково у довідці вказано, що згідно первинних розрахункових відомостей доплати за бригадирство, сумісництва, простої та шкідливі умови праці не здійснювались;
- архівну довідку №2041 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за період з січня 1995р. по березень 1998р., яка складена за документами архівного фонду №249 та на підставі: опису 3-ОС, справи 2771-2782, 3279-3290, 3825-3836, 4397-4400, таб. №1647;
- архівну довідку №2044 від 01.12.2022р. архівного відділу Нікопольської міської ради про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 за період з січня 1997р. по березень 1998р., яка складена за документами архівного фонду №249 та на підставі: опису 3-ОС, справи 3825-3836, 4397-4400, таб. №1647, опису 4-ОС, справи 1, арк. 1-128 (атестація робочих місць). Додатково у довідці вказано, що згідно первинних розрахункових відомостей доплати за бригадирство, сумісництва, простої та шкідливі умови праці не здійснювались.
Дослідивши вищевказані архівні довідки та копію трудової книжки позивача, суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді, яка віднесена до Списку №2, втім ані записи трудової книжки, ані архівні довідки не підтверджують зайнятості позивача на вказаній роботі зі шкідливими умовами праці повний робочий день, що у розумінні приписів п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV є визначальною підставою для набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п.2 Порядок №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, а тому віднесення займаної посади до Списку №2 не може бути безумовною підставою для призначення пенсії на пільгових умовах.
Також, як зазначалося вище, з урахуванням приписів Порядку №637, підтвердження пільгового стажу (в тому числі і зайнятості на відповідних роботах повний робочий день) для призначення пільгової пенсії здійснюється саме на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Проаналізувавши вищезазначені архівні довідки, суд зазначає, що у вказаному випадку, вони не містять необхідних даних, які підтверджують пільговий стаж роботи за п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а навпаки зазначають, що згідно первинних розрахункових відомостей доплати за шкідливі умови праці не здійснювались.
Крім цього, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за №1231/13105 (далі - Постанова №18-1).
Згідно з п.3, п.4 Постанови №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії). Комісії створюються, зокрема, при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях.
Пунктом 11 Порядку №18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи заявник може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- трудова книжка;
- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Зі змісту зазначених норм слідує, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, необхідне лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість особи протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.
Таким чином, оскільки в трудовій книжці позивача відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці за спірний період його роботи, при цьому останній не звертався до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років щодо підтвердження вищеозначеного періоду роботу, тому суд не знаходить підстав задля зарахування періоду роботи позивача з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Таким чином, на момент прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.02.2023 року №047250016354 позивачем факт зайнятості на відповідних роботах повний робочий день не доведено і доказів на їх підтвердження не надано, в тому числі, при поданні до пенсійного органу заяви про призначення пенсії від 27.01.2023р. не було надано відповідних уточнюючих довідок, якими б підтверджувалось наявність у позивача пільгового стажу роботи, відповідно до пункту 20 Порядку №637.
Зважаючи на вищенаведене, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 02.02.1989 року по 20.04.1998 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно зі ст.114 Закону №1058-IV, а також про те, що оскільки станом на день звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах загальний страховий стаж роботи складає 31 рік 2 місяці 21 день, водночас пільговий стаж відсутній, а вік становить 57 років, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідачем доведено правомірність свої дій та рішень, що оскаржуються, належними та достатніми доказами, а в ході розгляду справи не встановлено порушення спірними діями та рішенням прав позивача, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65107) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова