про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6393/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Госпітальної військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 про зобов'язання внести зміни до свідоцтва про хворобу від 24 вересня 2020 року №853 та встановити, що захворювання отримане внаслідок війни, під час захисту Батьківщини.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як визначено частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом позовної заяви спірні правовідносини виникли щодо встановлення причинного зв'язку захворювання у свідоцтві про хворобу від 24 вересня 2020 року №853.
Із цим позовом позивач звернувся до суду 14 червня 2024 року (дата на конверті, у якому надійшла позовна заява), тобто, із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві (в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України не подав окремої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску) просив причини пропуску строку звернення до суду вважати поважними у зв'язку з тим, що не мав можливості звернутися до суду протягом шістьох місяців з моменту отримання свідоцтва про хворобу від 24 вересня 2020 року №853, бо займався лікуванням та реабілітацією, а через відсутність юридичної освіти йому не було відомо про шестимісячний строк звернення до суду. Також просив врахувати, що на території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, що є підставою продовження процесуальних строків.
З приводу доводів позивача про запровадження на території України воєнного стану, то Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на наведене посилання позивача на запровадження воєнного стану без відповідних обґрунтувань та доказів не може бути правовою підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом. Разом з тим необхідно зауважити, що спірні правовідносини виникли у 2020 році, тобто за два роки до запровадження на території України воєнного стану.
Твердження позивача про відсутність юридичної освіти та незнання законодавства також є неприйнятними, оскільки, по-перше, не позбавляє права та можливості звернутися за правничою допомогою, в тому числі в порядку безоплатної правової допомоги, а по-друге, суперечать презумпції знання законодавства, суть якої полягає в тому, що кожен вважається таким, що знає закони.
Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися з цим позовом до суду в межах строку, визначеного приписами КАС України, позивач не зазначає та до суду не надає.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та на підставі частини першої статті 123 цього Кодексу позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Госпітальної військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк