24 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2288/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 завдану шкоду державі (безпідставно набуті кошти) в розмірі 76085,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВЧ НОМЕР_1 є складовою частиною Збройних Сил України (далі - ЗСУ), підпорядкована Міністерству оборони України (далі - Міноборони), включена до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (далі - ЄДРПОУ) та перебуває на утриманні державного бюджету. Основні фонди, обігові кошти та майно позивача є державною власністю, перебувають у сфері управління Міноборони і закріплені за ВЧ НОМЕР_1 на праві повного господарського відання.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2023 №26, солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з 26.01.2023 зараховано на військову службу за призовом в особливий період, на всі види забезпечення.
Відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 , командиру військової частини НОМЕР_1 стало відомо про заборгованість солдата ОСОБА_1 перед військовою частиною на загальну суму 76085,89 грн, зокрема, позивачу безпідставно було нараховане та виплачене грошове забезпечення за період 31.08.2023 по 05.09.2023 на загальну суму 16 085, 89 грн та додаткова винагорода за квітень 2023 року на загальну суму 60 000,00 грн.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.10.2023 №289, солдата ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 06.10.2023 №420-РС у відставку згідно підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, з виключенням з військового обліку), з 06.10.2023 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.
У добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував кошти, отримані без достатньої правової підстави, чим наніс збиток державі в особі ВЧ НОМЕР_1 у розмірі 76 085, 89 грн.
Позивач просить з відповідача стягнути безпідставно набуті кошти в розмірі 76 085, 89 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву правова позиція відповідача зводиться до того, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити повністю.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2023 року №26, солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26 січня 2023 року зараховано на військову службу та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.01.2023 року №28, солдат ОСОБА_1 , з 29 січня 2023 року до особливого розпорядження, вибув у відрядження в район виконання бойових дій.
Відповідно до рапорту командира НОМЕР_3 стрілецького батальйону від 18.05.2023, по факту травмування стрільця - санітара солдата ОСОБА_1 , було призначено службове розслідування.
В процесі проведення службового розслідування (спеціального розслідування), яке оформлене актом розслідування (спеціального розслідування) від 21.05.2023 №522А, було встановлено, що 18 квітня 2023 року солдат ОСОБА_1 , отримав травму в позаслужбовий час, яка не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби. Під час травмування солдат ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується довідкою Судово-медичної лабораторії Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №16/3348-Дм/23, яка міститься в матеріалах до акту розслідування (спеціального розслідування).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2023 №1944А, про результати розслідування нещасного випадку, який трапився з солдатом ОСОБА_1 , за недотримання заходів безпеки, вживання алкогольних напоїв на території військової частини, порушення вимог статей 11, 13, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині обов'язку військовослужбовця дотримуватись заходів безпеки, запобігати травматизму, неухильно виконувати правила безпеки в роботі з технікою, солдата ОСОБА_1 , - притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на підставі статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накладено на нього стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - сувора догана, а на підставі пункту 5 розділу 16 «Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, солдату ОСОБА_1 вирішено не виплачувати премію за квітень 2023 року.
Відповідно до протоколу №283 від 23.05.2023 про військове адміністративне правопорушення, солдат ОСОБА_1 , згідно акту медичного огляду в лікувальному закладі, вчинив військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 17-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2023 №932, про виплату додаткової винагороди за травень 2023 року, у зв'язку з з'ясуванням додаткових обставин та проведення заходу моніторингу ризиків функції ризиків виплати додаткової винагороди, було здійснення коригування розміру надміру виплаченої додаткової винагороди військовослужбовцям за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2023 року. Зокрема, як зазначено в Додатку №5 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2023 №932, за вчинення 18.04.2023 адміністративного порушення за ст.172-20 КУпАП солдату ОСОБА_1 було здійснено коригування розміру надміру виплаченої додаткової винагороди за квітень 2023 року, сума корегування становить 60 000,00 грн.
Крім того, 07.09.2023 під час перевірки наявності особового складу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 на території тимчасового розташування підрозділу.
По даному факту командиром військової частини НОМЕР_1 , наказом від 07.09.2023 №3885А, було призначено службове розслідування по факту самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування, яке оформлено актом від 06.02.2024 №206А-вн, було встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 01 серпня 2023 року №223, солдат ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вибув у відпустку для лікування, у зв'язку з хворобою, терміном на 30 днів, з 01 серпня 2023 року по 30 серпня 2023 року, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Після завершення відпустки, солдат ОСОБА_1 до тимчасового розташування підрозділу, не прибув.
08 вересня 2023 року солдат ОСОБА_1 заявив про себе та надав медичні документи, що з його слів спростовують факт самовільного залишення військової частини, а саме довідку від 07 вересня 2023 року №6757 про перебування на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 (довідка від 07 вересня 2023 року №6757 міститься в матеріалах до Акту службового розслідування).
Солдат ОСОБА_1 , встановленим порядком не звертався до посадових осіб військової частини НОМЕР_1 для отримання відпустки, вихідного дня, вибуття на лікування тощо. Наказів, виконання яких передбачало б відсутність по місцю служби ОСОБА_1 , посадовими особами не видавалось.
29 вересня 2023 року солдат ОСОБА_1 прибув у військову частину НОМЕР_1 , заявив про себе та надав до медичної служби військової частини наступні документи:
виписку із медичної карти стаціонарного хворого №2111/246 від 11 вересня 2023 року, видану військовою частиною НОМЕР_4 , згідно якої солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні в період з 06 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року (міститься в матеріалах до Акту службового розслідування);
медичну карту стаціонарного хворого №11145 від 11 вересня 2023 року, видану Ковельською центральною районною лікарнею, згідно якої солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 11 вересня 2023 року по 22 вересня 2023 року;
медичну карту стаціонарного хворого №11145 від 22 вересня 2023 року, видану Ковельською центральною районною лікарнею, згідно якої солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 22 вересня 2023 року по 27 вересня 2023 року.
На період з 31 серпня 2023 року по 05 вересня 2023 року, а також на 28 вересня 2023 року солдат ОСОБА_1 не надав документів, які спростовують його відсутність на службі.
Отже, солдат ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті ухилитись від виконання обов'язків військової служби, після завершення відпустки 30 серпня 2023 року до місця служби не повернувся, перебуваючи поза місцем проходження служби з 31 серпня 2023 року по 05 вересня 2023 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08 вересня 2023 року №261 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 07 вересня 2023 року відсутній з невідомих причин.
Також, перевіркою встановлено, що за період з 31 серпня 2023 року по 05 вересня 2023 року, солдат ОСОБА_1 незаконно отримував грошове забезпечення, передбачене Порядком виплат грошового забезпечення, військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сімей під час дії воєнного стану», рішення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, оскільки, в період з 31 серпня 2023 року по 05 вересня 2022 року був відсутній на службі без поважних причин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині від 06.10.2023 року №289, солдата ОСОБА_1 , звільнено наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 06 жовтня 2023 року №420-РС з військової служби у відставку згідно підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-12 (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби, з виключенням з військового обліку), з 06 жовтня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
За результатами службового розслідування, командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ від 07.02.2024 року №47А, яким наказав завдану державі шкоду у розмірі 16 085 (шістнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 89 копійок, унаслідок вчинення солдатом ОСОБА_1 діяння, що має ознака кримінального правопорушення, на підставі статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відшкодовувати в судовому порядку.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2024 №647А солдата ОСОБА_1 , притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 16 085 (шістнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 89 копійок.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут ВС ЗСУ) військовослужбовці Збройних Сил України мають і права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту ВС ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту ВС ЗСУ визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За приписами статей 26, 27 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 №160-ІХ (далі - Закон №160-ІХ).
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 1 Закону №160-ІХ у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені до стягнення кошти були отримані відповідачем та є його грошовим забезпеченням та додатковою винагородою за період, протягом якого відповідач був відсутній на службі без поважних причин, а також за вчинення адміністративного порушення за ст.172-20 КУпАП, у зв'язку із чим був притягнутий до повної матеріальної відповідальності.
Відтак, у зв'язку із звільненням зі служби відповідача, який притягнутий до матеріальної відповідальності, та його відмовою від добровільного відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3028,00 грн з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 76 085 (сімдесят шість тисяч вісімдесят п'ять) гривень 89 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя Ю.Ю. Сорока