м. Вінниця
24 червня 2024 р. Справа № 120/6042/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до В.о. голови Вінницького апеляційного суду Ігоря Стадника про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
08.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до В.о. голови Вінницького апеляційного суду Ігоря Стадника про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 13.05.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, а саме зазначення всіх відомостей щодо відповідача; засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви; доказів сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. або доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
29.05.2024 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує про те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху підлягає частковому задоволенню в частині надання нового примірника позовної заяви з виправленням технічної помилки в частині інформації відносно відповідача.
Щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви вказав, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, установ, організацій і стосуються особистих прав і законних інтересів громадян. На переконання позивача, він не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, які видаються державними органами та підприємств.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року продовжено ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 13.05.2024 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали суду, шляхом надання суду засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви; доказів сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. або доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, в ухвалі суду від 03.06.2024 року суд виснував, що згідно з наданою позивачем незасвідченою копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28.05.2024 року вбачається, що відомості стосуються ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 . Разом з тим, в тексті позовної заяви позивачем зазначено власний реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Враховуючи очевидну невідповідність, суд дійшов висновку, що вказана довідка не є належним доказом для звільнення позивача від сплати судового збору.
14.06.2024 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій вказує про те, що ухвала суду від 03.06.2024 року підлягає частковому задоволенню в частині надання нового примірника позовної заяви з виправленим РНОКПП позивача.
Щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви вказав, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, установ, організацій і стосуються особистих прав і законних інтересів громадян. На переконання позивача, він не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, які видаються державними органами та підприємств.
Крім цього вказав, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надаватись оцінка достатності наявності або відсутності доказів і такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху чи повернення позовної заяви.
Надаючи правову оцінку наведеним аргументам, слід врахувати, що подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Так, відповідно до частини 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Норма статті 94 КАС України є обов'язковою для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.
Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, якщо оригінал доказу, копію якого подає учасник справи, знаходиться в останнього, то він підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. За вказаним нормативно-правовим актом відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом" назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 у справі №2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 у справі №826/15414/17, від 11.02.2020 у справі №826/2935/14.
Суд зауважує, що КАС України покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог законодавства саме на позивача. Вказаний обов'язок особи, що звертається до суду кореспондує обов'язку суду, отримавши матеріали позовної заяви, перевірити її відповідність указаним вимогам.
Так, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що суд самостійно оцінює чи є вказані недоліки суттєвими та чи впливають на вирішення спору.
Судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та ухвалі про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви було чітко зазначено на необхідність надати суду засвідчені належним чином копії документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.
Щодо посилань позивача на судову практику суду апеляційної інстанції суд зазначає, що частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України (заява №24402/02), від 30.05.2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (заява №49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Додатково суд звертає увагу позивача на те, що частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу приписів частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також, суд зазначає, що із тексту заяви на усунення недоліків позовної заяви вбачається виклад її змісту з використанням образливих, некоректних слів щодо головуючого судді у даній справі.
Суд звертає увагу, що некоректні слова, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками такого роду слів у поданих до суду документах свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу вимог частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зауважує, що обґрунтування у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту три статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
Таким чином, суд констатує, що вимоги ухвали суду від 13.05.2024 року в частині надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до позовної заяви, залишилися невиконані.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 13.05.2024 року.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. у відпустці з 17.06.2024 року по 21.06.2024 року.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 13.05.2024 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович