справа №359/2759/24 Головуючий у І інстанції - Кабанячий Ю.В.
апеляційне провадження №33/824/3193/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
24 червня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Гречківського Вадима Дмитровича на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2024 року,-
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом установлено, що 12 березня 2024 року о 16 год. 56 хв. в м. Бориспіль Київської області, по вул. Польова 66, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL ZAFIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку відповідно до наказу МОЗ/МВС 1452/735 за допомогою алкотестера «Драгер». Результат огляду 0,78 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що випив пляшку пива.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - Гречківський В.Д. 28 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, постанову суду не отримував, фактичне оприлюднення постанови в ЄДРСР відбулось 13 травня 2024 року.
Дослідивши матеріали справи та встановивши викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Уважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У мотивування вимог скарги зазначає, що працівниками поліції під час оформлення матеріалів допущено істотне порушення вимог закону, зокрема, огляд на стан сп'яніння проводився за відсутності двох свідків.
Зауважує, що на відеозаписі не зафіксовано хто перебував за кермом транспортного засобу, а відтак не було доказів керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що водію ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Окрім того, посилається на те, що відповідно до відеофіксації ОСОБА_1 не було вручено акт огляду.
Зазначає, що водія не відстороняли від керування транспортним засобом, що у сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського процедурі оформлення матеріалів за статтею 130 КУпАП.
Також звертає увагу суду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння зазначено невірний номер технічного засобу, який використовувався для встановлення стану сп'яніння, а саме зазначено Drager Alcotester 0285, однак у матеріалах справи є свідоцтво про повірку технічного засобу, яке видане на інший номер пристрою, а саме Alcotest 6820.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №379809 від 12 березня 2024 року вбачається, що водій ОСОБА_1 12 березня 2024 року о 16 год. 56 хв. в Київській області, м. Бориспіль, вул. Польова, 66 керував транспортним засобом марки OPEL ZAFIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою водія проводився із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 0275, результат огляду 0,78% проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Відповідно до пункту 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд врахував дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №379809 від 12 березня 2024 року, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; тест на стан сп'яніння із застосуванням приладу Alcotest 6820 виробництва Drager №ARJL-0275 (результат - 0,78%); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт працівника поліції; зобов'язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом до повного витверезіння та залишення автомобіля марки OPEL ZAFIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , на місці зупинки без порушень ПДР за адресою: м. Бориспіль, вул. Польова, 66А; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM051308323, чинне до 09 травня 2024 року; відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок).
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376).
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 власноруч підписав протокол, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначив: «Не думав, що 0,5 пива покаже таке проміле».
При цьому, жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, мотивів незгоди з протоколом не зазначив.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №379809 від 12 березня 2024 рокувідповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Отже, доводи захисника ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам законодавства протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а обставини, викладені у протоколі, останнім не спростовані.
Відповідно до Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, з результатами якого ОСОБА_1 погодився, що підтвердив своїм підписом у графі «з результатами згоден».
Також судом було досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, згідно якого було зупинено ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, про що повідомлено останньому та з чим він погодився. Під час спілкування із ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці, на що останній погодився. На відеозаписі зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», який показав 0,78% проміле. Також водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що випив пляшку пива.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, безпідставними є аргументи апелянта, що на відеозаписі не зафіксовано хто перебував за кермом транспортного засобу, а відтак не було доказів керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису чітко вбачається рух транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинення його працівниками поліції, а також як громадянин ОСОБА_1 виходить з місця водія вказаного транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції при огляді на стан алкогольного сп'яніння не залучено двох свідків не заслуговують на увагу суду, оскільки матеріалами справи встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводився під відеофіксацію на нагрудну камеру поліцейського, що передбачено частиною другою статті 266 КУпАП.
Спростовуються матеріалами справи посилання скаржника на те, що водію ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП з огляду на те, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення в графі, де зазначено, зокрема, що йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Окрім того, посилається на те, що відповідно до відеофіксації ОСОБА_1 не було вручено акт огляду.
Також не відповідає матеріалам справи доводи захисника, що водія не відстороняли від керування транспортним засобом, оскільки на а.с. 7 міститься власноруч написане ОСОБА_1 зобов'язання про не керування транспортним засобом до повного витверезіння.
Необґрунтованими є аргументи апелянта, що у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння зазначено невірний номер технічного засобу, який використовувався для встановлення стану сп'яніння, а саме зазначено Drager Alcotester 0285, однак у матеріалах справи є свідоцтво про повірку технічного засобу, яке видане на інший номер пристрою, а саме Alcotest 6820, зважаючи на те, що згідно результату тесту на стан алкогольного сп'яніння огляд здійснювався за допомогою технічного приладу Alcotest 6820 виробництва Drager №ARJL-0275, що відповідає відомостям, зазначеним як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються долученими до протоколу доказами в їх сукупності, зокрема, відеозаписом, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пояснення щодо протилежного, викладені в апеляційній скарзі, нічим не підтверджуються, з матеріалами справи не узгоджуються, а тому оцінюються судом критично.
Таким чином, суд не бере до уваги вказані доводи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а розцінює їх як спробу уникнути відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з висновками і рішенням суду першої інстанції.
За змістом частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При з'ясуванні обставин щодо накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є грубим і досить поширеним правопорушенням, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, не встановив.
Отже, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Гречківського Вадима Дмитровича - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Гречківського Вадима Дмитровича - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гуль