24 червня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/10548/22-ц
номер провадження №22-ц/824/7677/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року /суддя Вовк С.В./
за заявою представника ОСОБА_2 - Шипіки Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї про визначення місця проживання дітей, -
У провадженні суду перебувала зазначена цивільна справа
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року позов задоволено, визначено місце проживання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом із матір'ю ОСОБА_2 .
У квітні 2023 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, яка обґрунтовувалась тим, що сторона позивача понесла судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 536, 80 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 31 000, 00 грн, які повинні бути стягнути з відповідача.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 31 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн./а.с. 89-90/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення скасувати, відмовивши у вимогах заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, матеріали справи не містять вказаного у позовній заяві від 16 жовтня 2019 р. договору про надання правової допомоги і додатків. Єдиний у справі акт виконаних робіт не містить дати складання, а ні місця складання, до того ж з нього не вбачається в рамках саме якої справи надавалася правова допомога та відповідно до якого договору. Сума за цим актом становить 9 000 грн. Натомість, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення містить посилання на 12 проведених по справі судових засідань вартістю 2000 грн кожне, тоді як судових засідань по справі було лише три (08.11.2022 р. 26.01.2023, 01.03.2023 р.) (а.с.59.62.68.) і сума правової допомоги відповідне до неї складає 32 536,80 грн. Також в матеріалах справи відсутні квитанції про сплату витрат на правову допомогу.
ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, за єдиною відомою суду адресою, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року позов задоволено, визначено місце проживання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом із матір'ю ОСОБА_2 .
Представник ОСОБА_2 - Шипіка А.В. звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, зареєстрованою 03.04.2023 р. судом першої інстанції, дата у заяві відсутня, на конверті нерозбірлива а дані по штрихкодовому ідентифікатору відсутні.
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції вказував, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 32 536, 80 грн стороною позивача надано до суду:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4279 від 04 квітня 2012 року;
- ордер адвоката Шипіка А. В. від 25 червня 221 року;
- додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 1301/2020 від 13 січня 2020 року;
- акт виконаних робіт.
Оскільки позов задоволено, суд першої інстанції дійшов висновків, що витрати позивача на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн, що разом становить 32 536, 80 грн.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, матеріали справи не містять вказаного у позовній заяві від 16 жовтня 2019 р. договору про надання правової допомоги. Єдиний у справі акт виконаних робіт не містить дати складання, до того ж з нього не вбачається в рамках саме якої справи надавалася правова допомога та відповідно до якого договору. Сума за цим актом становить 9 000 грн. Натомість, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення містить посилання на 12 проведених по справі судових засідань вартістю 2000 грн кожне, тоді як судових засідань по справі було лише три (08.11.2022 р. 26.01.2023, 01.03.2023 р.) (а.с.59,62,68) при чому на жодне судове засідання представник не з'явилась, останнє засідання представник просила проводити за її відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, відсутність належних доказів надання правової допомоги, які б узгоджувались з матеріалами справи, 31 000 грн стягненню не підлягає.
Додаткове рішення в частині стягнення судового збору апеляційний суд залишає без змін, оскільки ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вказане питання не вирішив.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року - задовольнити частково.
Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 31 000, 00 грн.
Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1 536, 80 грн - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: