65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2705/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1022/24 від 18.06.2024 про забезпечення позову у справі №916/2705/24
за позовом: Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (65059, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, буд. 63) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150) та Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр-т Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 26569223)
до відповідачів:
1.Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 25829550)
2.Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33658865)
про припинення правовідносин за договором та стягнення, -
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”, в якому просить суд:
- припинити правовідносини між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”, які виникли внаслідок укладення договору №1К/23 від 28.11.2023 про закупівлю робіт “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-07 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, міст на км 37+985”;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” на користь Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області безпідставно сплачені кошти у сумі 44883,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, зокрема, що проведення Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області відкритих торгів та взяття за їх результатами бюджетного зобов'язання (укладення договору) здійснено без відповідних бюджетних асигнувань, а отже договір №1К/23 від 28.11.2023, на переконання прокурора, не відповідає вимогам ч.3 ст. 48 БК України, а тому вказане, за твердженнями прокурора, свідчить про нікчемність спірного договору.
Разом з позовною заявою до суду від Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-1022/24 від 18.06.2024, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов договору підряду №1К/23 від 28.11.2023, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”;
- заборони Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором підряду №1К/23 від 28.11.2023, укладеним між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг, виконання робіт за договором підряду №1К/23 від 28.11.2023, укладеним між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”.
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, зокрема, наступне:
- щодо заходу забезпечення позову шляхом заборони Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов договору №1К/23 від 28.11.2023 прокурор вказує, що на момент укладання договору №1К/23 від 28.11.2023 ні в Державному бюджеті України на 2023 рік, ні в місцевому бюджеті Ізмаїльської міської ради на 2023 рік не передбачалось коштів саме на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-07 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, міст на км 37+985 вартістю 212040000 грн.; у зв'язку з викладеним, на думку прокурора, створюється хибне уявлення про достатність підстав для реєстрації бюджетних зобов'язань в органах Державного казначейства; з листів ГУ Державної казначейської служби в Одеській області за договором №1К/23 від 28.11.2023 зареєстровано бюджетні фінансові зобов'язання у сумі 44883,49 грн., які оплачено 06.02.2024; прокурор зауважує, що станом на дату звернення із даним клопотанням за договором №1К/23 від 28.11.2023 вже здійснено оплату на суму 44883,49 грн., які виділено з місцевого бюджету Ізмаїльської міської територіальної громади; перерахування коштів, які виділено з державного бюджету, не здійснювалось; прокурор вказує, що заборона територіальному органу Держказначейства України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком відповідача-1, пов'язані з виконанням нікчемного договору №1К/23 від 28.11.2023, не дозволить відповідачу-1 в подальшому вільно розпорядитися наявними на зазначеному у договорі рахунку бюджетними коштами, що є ефективним та справедливим способом захисту державних інтересів;
- прокурор зазначає, що переважну суму по договору №1К/23 від 28.11.2023 у розмірі 211995116,51 грн. на теперішній час не сплачено, та у разі подальшої часткової або повної сплати коштів за договором під час розгляду даного спору призведе до необхідності збільшувати позовні вимоги, що в свою чергу призведе до затягування процесу або подання у подальшому нового позову; прокурор звертає увагу, що для розрахунків за договором відповідачем-1 використовується розрахунковий рахунок, який обслуговується в Державній казначейській службі України;
- щодо заборони Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області здійснювати платежі за договором №1К/23 від 28.11.2023, прокурор вказує на те, що умовами спірного договору та законодавства передбачено обов'язок відповідача-1 прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх; у разі звернення підрядника з позовом до суду про стягнення з відповідача-1 основного боргу та задоволення позовних вимог, відповідач-1 буде зобов'язаний сплатити також з Державного бюджету судовий збір; прокурор зауважує, що застосування зазначеного виду забезпечення не є втручанням у договірні відносини та господарську діяльність сторін договору з огляду на нікчемність спірного договору;
- щодо заборони ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ” здійснювати надання послуг, виконання робіт за договором 1К/23 від 28.11.2023 прокурор звертає увагу, що у випадку задоволення позову прокурора відповідач-1 буде змушений компенсувати відповідачу-2 вартість робіт за договором, які на дату відшкодування можуть бути навіть більшими аніж на дату укладення договору; таким чином, на думку прокурора, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення; окрім того прокурор вважає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов'язання (насамперед грошових) відповідачами за нікчемним договором у спірних правовідносинах до вирішення спору по суті, а вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
Розглянувши заяву Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1022/24 від 18.06.2024 про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо спір при цьому не вирішується по суті.
У відповідності до ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).
При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому господарський суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов. Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Господарський суд вказує, що в даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовною вимогою немайнового характеру (припинення правовідносин за договором) та похідною від неї вимогою майнового характеру (стягнення безпідставно сплачених коштів). Господарський суд вважає, що в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Згідно з ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Господарський суд вказує, що предметом спору у даній справі є припинення правовідносин між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ”, які виникли внаслідок укладення договору №1К/23 від 28.11.2023 про закупівлю робіт та стягнення безпідставно сплачених коштів.
Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Надаючи оцінку запропонованим прокурором заходам забезпечення позову, а саме: забороні Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов договору підряду №1К/23 від 28.11.2023, забороні Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором підряду №1К/23 від 28.11.2023 та забороні Товариству з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг, виконання робіт за договором підряду №1К/23 від 28.11.2023, господарський суд вказує, що обґрунтовуючи необхідність застосування вказаних заходів забезпечення прокурор вказує на факт нікчемності спірного договору №1К/23 від 28.11.2023, разом з тим, господарський суд перевіривши запропоновані прокурором заходи забезпечення на предмет їх доцільності, адекватності та співмірності звертає увагу, що обставина нікчемності правочину судом буде підтверджена чи спростована при розгляді справи по суті в мотивувальній частині судового рішення, а тому прокурором не обґрунтовано належними доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор.
Господарський суд зазначає, що в даному випадку втручання в господарські правовідносини сторін під час виконання укладеного договору, до вирішення питання щодо можливого припинення правовідносин за договором та до перевірки доводів прокурора про нікчемність спірного правочину, не є виправданим та не відповідає адекватності заходів забезпечення позову, заявленим у справі позовним вимогам, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, за яких невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, окрім того не доведене обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, виходячи з заявлених у даній справі позовних вимог (за основною вимогою - немайнового характеру).
Окрім того, господарський суд вважає, що у даному випадку заходи забезпечення позову, про які просить прокурор, фактично призводять до блокування господарської діяльності відповідачів, і, що за умови на даний час недоведеності наявності порушень у зв'язку з укладенням спірного правочину, свідчить про неспівмірність цих заходів та порушуватиме збалансованість інтересів учасників справи. Також, заборона виконання робіт за договором може ускладнити виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань за вказаним договором в подальшому (у випадку відмови у задоволенні позову). Обраний прокурором спосіб забезпечення позову фактично є спонуканням сторін на невиконання умов договору при тому, що на даний час у відносинах сторін діє презумпція правомірності правочину.
Господарський суд приймає до уваги також висновки, викладені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №916/5/23, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №916/5/23. Так, у вказаній справі апеляційним судом було вказано, зокрема, наступне:
- звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор просив суд забезпечити позов шляхом заборони Управлінню проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів ПП “Южспецтрейд”, а ПП “Южспецтрейд” проводити будь-які роботи по договору; разом з тим, вищевказані заходи забезпечення позову фактично мають ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні приписів ст. 137 ГПК України;
- застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів за укладеним договором, а також проводити будь-які роботи за вказаним договором призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, і, за умови недоведеності наявності порушення у зв'язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його (заходу забезпечення позову) неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи; заборона відповідачам виконувати умови договору фактично поставить під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та буде спонукати сторони до невиконання умов укладеного ними договору, який станом на даний час недійсним не визнавався.
Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, а також висновки Південно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 18.04.2023 у справі №916/5/23 за близькими з даною справою правовідносинами, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1022/24 від 18.06.2024 про забезпечення позову у справі №916/2705/24.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні заяви Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1022/24 від 18.06.2024 - відмовити.
2.Судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову покласти на заявника.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.06.2024 у зв'язку з наслідками введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.
Суддя Ю.С. Бездоля