12 червня 2024 року Справа № 915/153/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393)
до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)
про: визнання права власності за набувальною давністю,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
14.02.2024 Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 01.01/01-22-675 від 12.02.2024 (з додатками), в якій просить суд:
1. Визнати за Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (ЄДРПОУ 23399393, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 100, яка розташована поблизу будинку № 64 а по вул. Соборній ріг вул. Шевченка у м. Миколаєві.
2. Викликати представника позивача у судове засідання.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 № 170 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»; наказу ДЕП «Миколаївобленерго» від 19.06.1995 №1; акту оцінки цілісного майнового комплексу ДЕП «Миколаївобленерго»; Переліку об'єктів цивільної оборони та культури, що не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго»; Переліку об'єктів (основних засобів), які не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго»; протоколу інвентаризаційної комісії від 18.07.1995; листування учасників справи; довідок Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/11 від 07.02.2024, № 12.04/12-05/1221 від 08.02.2024, № 12.04/12-05/1222 від 08.02.2024; договору про постачання електричної енергії, про користування електричної енергією (4 шт.); Паспорту трансформаторної підстанції № 100 від 2010 року; Паспорту технічного стану будівлі (споруди) від 15.02.2012; листків огляду (перевірки) трансформаторної підстанції (3 шт.); актів приймання виконаних робіт (6 шт.); акту загального огляду споруд та будівель від 26.04.2023; Технічного паспорту станом на 20.06.2018; Договіру оренди землі № 10308 від 21.05.2014, з додатками до нього; застосування норм статей 15, 16, 316, 328, 344 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 19.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/153/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19 березня 2024 року о 10:50; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
04.03.2024. до суду від Миколаївської міської ради надійшов відзив б/н від 04.03.2024 (вх. № 2578/24), за змістом якого відповідач зазначив, що згідно службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради від 01.03.2024 року №198/10/01/08/24 будівля закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 Кв. №100, що розташована поблизу житлового будинку №64а по вул. Соборній ріг вул. Шевченка у м. Миколаєві, не обліковується серед об'єктів, які належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Крім того серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, обслуговування таких об'єктів наразі є неможливим.
Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд розглянути справу без участі представника Миколаївської міської ради та за наявними матеріалами винести рішення відповідно до чинного законодавства України.
18.03.2024 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява б/н від 18.03.2024 (вх. № 3145/24) про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою від 19.03.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/153/24 на 16 квітня 2024 року о 10:40.
15.04.2024 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява б/н від 12.04.2024 (вх. № 4479/24) про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.2024, судове засідання у даній справі, призначене на 16.04.2024 не відбулося.
Ухвалою суду від 24.04.2024 підготовче засідання у справі № 915/153/24 було призначено на 14 травня 2024 року о 10:40.
14.05.2024 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява б/н від 14.05.2024 (вх. № 5690/24) про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 14.05.2024 було закрито підготовче провадження у справі № 915/153/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 червня 2024 року о 09:50.
11.06.2024 до суду від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшла заява б/н від 14.05.2024 (вх. № 6916/24) про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Станом на момент проведення підготовчого засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
В судове засідання 12.06.2024 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 12.06.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
Зі змісту п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», затвердженого 08.12.2023 Загальними зборами АТ «Миколаївобленерго», вбачається, що позивач - Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства».
Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» було новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго», створеного шляхом перетворення з державної акціонерної Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» відповідно до Закону України «Про господарські товариства» та рішення Загальних зборів акціонерів. Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» відповідно до вимог Закону України від 17.09.2008 № 514-VІ «Про акціонерні товариства» (п. 1.2 Статуту).
Позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії (ДАЕК) «Миколаївобленерго», заснованої у процесі корпоратизації на базі державного енергопостачального підприємства (ДЕП) «Миколаївобленерго» у відповідності до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 № 170 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» та указу Президента України від 04.04.1995 № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», наказу Міністерства економіки України від 14.06.1995 № 75 «Про внесення змін та доповнень до переліків підприємств, що підлягають корпоратизації, та графіків її проведення».
З метою проведення корпоратизації на підприємстві було створено комісію з корпоратизації ДЕП «Миколаївобленерго» (далі - Комісія з корпоратизації) та на підставі наказу керівника ДЕП «Миколаївобленерго» від 19.06.1995 № 1 у строк з 01.07.1995 по 15.07.1995 проведено інвентаризацію згідно Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158.
Відповідно до п. 10 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 (далі - Положення № 508), Комісія з корпоратизації підготувала акт оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго», що підлягало корпоратизації.
До акту оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго» додано матеріали щодо визначення оціночної вартості майна згідно передаточного балансу, зокрема відомості, розрахунки та переліки об'єктів, що не підлягають приватизації (перелік об'єктів (основні засоби), які не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995; об'єкти цивільної оборони та культури, що не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995), які складені Комісією з корпоратизації.
Згідно з п. 10 Положення № 508, Комісія з корпоратизації подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України «Про господарські товариства», з урахуванням вимог передбачених Указом Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств».
На виконання зазначених норм Комісією з корпоратизації направлено до Міністерства енергетики і електрифікації України акт оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго».
Пунктом 1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 № 170 затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ДЕП «Миколаївобленерго», а пунктом 5 встановлено «вважати ДАЕК «Миколаївобленерго» правонаступником ДЕП «Миколаївобленерго».
Суд зауважує, що в акті оцінки вартості майнового комплексу, конкретизований перелік майна, що увійшов в процесі корпоратизації до статутного фонду (капіталу) позивача не визначався.
При цьому, відповідно до п. 15 Положення № 508 з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
У подальшому ДАЕК «Миколаївобленерго» перейменовано у відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго».
У квітні 2011 року відповідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення загальних зборів акціонерів Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», а у квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» перейменовано в Акціонерне товариство «Миколаївобленерго».
За даними позивача, у Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на даний час відсутній перелік майна, що увійшов до статутного капіталу позивача у процесі корпоратизації та інвентаризаційні описи основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.
З метою пошуку вказаних документів позивач звертався до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, AT «Одесаобленерго», Державного архіву Одеської області, Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» Приватного акціонерного товариства «НЕК «УКРЕНЕРГО», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України.
У відповідях зазначених організацій (лист Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 26/1.1-19.3-9266 від 09.04.2020, листи Акціонерного товариства «Одесаобленерго» №101/03/03-1024 від 03.03.2020, № 101/10/03-7080 від 02.11.2018, лист Державного архіву Одеської області № 709/05-20 від 20.03.2020, лист Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» Національної енергетичної компанії «УКРЕНЕРГО» № 05/8018 від 27.02.2020, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 12/02/2518/нв від 10.02.2015, лист Фонду державного майна України №10-21-1645 від 26.01.2018) вказано про відсутність у них переліку майна, що увійшло до статутного капіталу позивача та інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.
Позивач також зазначає, що 03.03.2017 набрав чинності Порядок підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), затверджений наказом Фонду державного майна України від 12.01.2017 № 17 (далі - Порядок № 17), у відповідності до п. 5 якого для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства, утвореного у процесі приватизації (корпоратизації), заявник подає до державного органу приватизації, зокрема, дані інвентаризаційних описів основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об'єкта.
У Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» не збереглися інвентаризаційні описи основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.
При цьому, позивач звертався до Фонду державного майна України з листом від 26.07.2017 №01/16-4272, з яким надав адресату усі наявні додаткові документи та інформацію, необхідні для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу позивача, крім даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта.
Листом від 26.01.2018 №10-21-1645 Фонд державного майна України повідомив позивача, що наданий пакет документів є недостатнім для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго».
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно з балансовою довідкою бухгалтерії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/11 від 07.02.2024 на балансі товариства з 01.01.1950 обліковується будівля закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 100 (інвентарний № 32048), яка розташована у м. Миколаєві, по вул. Соборній, буд. 64А. Станом на 14.02.2024 балансова вартість будівлі становить 13 059, 31 грн.
За твердженнями позивача, на балансі товариства також обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у ЗТП 10/0,4 кВ № 100, зокрема: розподільний пристрій - РУ-0,4 кВ (інвентарний № 32049); розподільний пристрій - РУ-6 кВ (інвентарний № 32051); трансформатор силовий ТМ-320, 6/0,4 (інвентарний № 58335).
Також позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. У відповідності до п. 82 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.
При цьому, позивач зауважує, що ЗТП 10/0,4 кВ № 100 є енергооб'єктом, що використовується товариством при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області.
Так, до ЗТП 10/0,4 кВ № 100 приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме:
1) 37 точок обліку непобутових споживачів (юридичних осіб), що підтверджується довідкою від 08.02.2024 № 12.04/12-05/1221 щодо переліку юридичних споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 100 у м. Миколаєві (договір про постачання електричної енергії № 44/1670 від 17.05.2012 із споживачем Фізична особа-підприємець Жело Ю.М., договір про постачання електричної енергії № 44/7009 від 18.04.2013 із позивачем Фізична особа-підприємець Ткаченко О.С.).
2) 84 точки обліку побутових споживачів: мешканців будинків розташованих по вул. Шевченка у м. Миколаєві, що підтверджується довідкою № 12.04/12-05/1222 від 08.02.2024 щодо переліку побутових споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 100 у м. Миколаєві, а також копіями договорів про користування електричною енергією (договір про користування електричною енергією № 224008 від 07.07.2010 із споживачем гр. Локтевою Е.Л., договір про користування електричною енергією № 224031 від 30.03.2011 із споживачем гр. ОСОБА_1 ).
Крім наведеного, позивач звертає увагу суду на те, що умовами договорів, укладених між позивачем та споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 100, а також актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є невід'ємними додатками вищевказаних договорів, визначено межі балансової належності електромереж та установок.
Позивач також зазначає, що для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ №100 позивачем 09.04.2010 складено Паспорт трансформаторної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики ЗТП та встановленого в ній енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт від 17.09.2007.
15.02.2012 позивачем складено Паспорт технічного стану будівлі (споруди) понижуючої транспортної підстанції, в якому зазначено технічні характеристики будівлі.
З метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач здійснює проведення ремонтно-відновлювальних робіт ЗТП 10/0,4 кВ №100, що підтверджується листками огляду (перевірки) трансформаторної підстанції напругою 6-10/0,38 кВ від 22.10.2020, 10.10.2021, 13.04.2022, актами приймання виконаних робіт № 4 121 від 10.04.2013, № 4 125 від 10.04.2013, № 4 127 від 10.04.2024, № 15 597 від 30.11.2018,№ 15 630 від 30.11.2018, № 15 635 від 30.11.2018, актом загального огляду споруди та будівлі від 26.04.2023.
Слід зауважити, що наявний в матеріалах справи Технічний паспорт на нежитловий об'єкт: ЗТП 10/0,4 кВ №100 (інвентарний № 33952) виготовлений 20.06.2018 КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивача, містить вказівку на те, що нежитловий об'єкт ЗТП 10/0,4 кВ №100 розташований поблизу будинку № 64А, вул. Соборній ріг вул. Шевченка у м. Миколаєві.
Крім того, між Миколаївської міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № 10308 від 21.05.2014 для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ №100.
З матеріалів справи, зокрема, листів Фонду державного майна України, № 10-15-17482 від 13.07.2023, Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації № 2146/01.01-17 від 23.11.2023, Миколаївської обласної ради № 521-11-05-23 від 23.06.2023, Миколаївської міської ради № 2893/02.02.01-40/10/14/23 від 28.07.2023, також вбачається, що будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 104 не обліковується: як майно, яке не увійшло до статутного капіталу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від суб'єктів управління, у т.ч. Міністерства енергетики України; як об'єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області; як власність Миколаївської обласної ради; як комунальна власність територіальної громади м. Вознесенська.
На переконання Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», наведене свідчить, що єдиним користувачем та володільцем ЗТП 10/0,4 кВ №100 та встановленого у ній енергетичного обладнання, є позивач до мереж якого приєднано вищевказане електротехнічне обладнання. Фактично позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном, починаючи з 1950 року по теперішній час, тобто протягом більше як 74 років, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для визнання за АТ «Миколаївобленерго» права власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 100 за набувальною давністю в порядку ст. 344 ЦК України.
Отже, предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо набуття права власності на будівлю закритої трансформаторної підстанції за набувальною давністю.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення таких обставин: чи може спірне майно бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- наказ Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 № 170 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»;
- наказ ДЕП «Миколаївобленерго» від 19.06.1995 №1;
- акт оцінки вартості майнового комплексу ДЕП «Миколаївобленерго»;
- перелік об'єктів цивільної оборони та культури, що не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго»;
- перелік об'єктів (основних засобів), які не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго»;
'- протокол інвентаризаційної комісії від 18.07.1995;
- лист Приватного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01/16-4272 від 26.07.2017;
- листи Фонду державного майна України №10-21-1645 від 26.01.2018, № 1021-13549 від 12.07.2017, № 10-15-17480 від 13.07.2023;
- лист Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 26/1.1-19.3-9266 від 09.04.2020;
- листи Акціонерного товариства «Одесаобленерго» №101/03/03-1024 від 03.03.2020, № 101/10/03-7080 від 02.11.2018;
- лист Державного архіву Одеської області № 709/05-20 від 20.03.2020;
- лист Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» Національної енергетичної компанії «УКРЕНЕРГО» № 05/8018 від 27.02.2020;
- лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 12/02/2516/нк від 10.02.2015;
- балансова довідка бугалтеоії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 04.02/11 від 07.02.2024;
- довідки Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 12.04/12-05/1221 від 08.02.2024, № 12.04/12-05/1222 від 08.02.2024;
- договіри про постачання електричної енергії № 44/1670 від 17.05.2012, з додатком № 8 від 17.05.2012, №44/7009 від 18.04.2016, з додатком № 8 від 17.05.2012;
- договіри про користування електричною енергією № 224008 від 07.07.2010, № 224031 від 30.03.2011;
- паспорт трансформаторної підстанції №100 від 09.04.2010;
- технічний паспорт стану будівлі (споруди) ЗТП № 100 від 15.02.2012;
- листки огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ (3 шт.);
- акти приймання виконаних робіт (6 шт.);
- акт загального огляду споруд та будівель від 26.04.2023;
- технічний паспорт на нежитловий об'єкт: ЗТП №100 (інвентаризаційна справа № 33952), виготовлений КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20.06.2018;
- договір оренди землі № 10308 від 21.05.2014, з кадастровим планом земельної ділянки під ЗТП №100;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 22169584 від 27.05.2014;
- інформаційна довідка з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.02.2024;
- листи Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01.01/01-16-2941 від 02.06.2023, № 01.01/01-18-2942 від 02.06.2023, № 01.01/01-18-2940:
- лист Миколаївської міської ради №2893/02.02.01-40/10/14/23 від 28.07.2023;
- лист Миколаївської обласної ради № 521-11-05-23 від 23.06.2023;
- лист Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації № 2146/01.01-17 від 23.11.2023;
- фотографії будівлі закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 104;
- Статут Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», затверджений 08.12.2023 Загальними зборами АТ «Миколаївобленерго».
Відповідач доказів по суті позову суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Згідно з приписами ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз. 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що аналізуючи поняття «добросовісність володіння» як ознаку набувальної давності за ст. 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Ураховуючи зазначене, як вже вище було наведено, дослідженню судом підлягають наступні обставини:
- чи може спірне майно бути об'єктом набувальної давності;
- добросовісність володіння;
- відкритість володіння;
- давність володіння та його безперервність;
- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;
- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
В даному випадку судом встановлено, що:
1) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 100 не належить до категорій майна, вилучених із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння є законним та може бути об'єктом набувальної давності;
2) позивач добросовісно заволодів нерухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії; добросовісний характер володіння підтверджується тим, що позивач не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно належить не йому та правомірно вважав, що мав набути це майно під час корпоратизації у складі майна цілісного майнового комплексу «Миколаївобленерго»;
3) позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, що підтверджується: визначенням балансової належності у договорах, які укладено позивачем зі споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 100, наявністю технічного паспорту на спірний нежитловий об'єкт, а також договором оренди землі, на якій розташований спірний об'єкт;
4) позивач безперервно володіє спірним нерухомим майном з жовтня 1950 року по теперішній час, тобто 74 років, а також здійснює його ремонт та обслуговування, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, паспортом енергооб'єкта, листками огляду; позивач також несе витрати на утримання спірного майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності;
5) у відповідності до згаданих вище листів Фонду державного майна України, Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, Миколаївської обласної ради, Миколаївської міської ради ЗТП 10/0,4 кВ № 100 в зазначених органах не обліковується; відповідачем також не спростовано відсутності осіб, які претендують на спірне нерухоме майно; право власності на будівлю за жодною особою не зареєстровано;
6) у позивача відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, оскільки ним не укладалося з жодною особою правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна; в акті оцінки вартості майнового комплексу ДЕП «Миколаївобленерго», який складено та затверджено у процесі корпоратизації 31.08.1995 Міністерством енергетики та електрифікації України, конкретизований перелік майна, що увійшло в процесі корпоратизації до статутного капіталу позивача не визначався. Матеріали інвентаризації, що складалися під час корпоратизації відсутні. Докази того, що спірне майно увійшло до статутного капіталу позивача в процесі корпоратизації у 1995 році, у тому числі згідно Порядку №17, відсутні.
У зв'язку з цим у позивача відсутні правоустановчі документи на спірне нерухоме майно, а право власності згідно вимог чинного законодавства не зареєстровано, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
З урахуванням викладеного суд визнає, що наявні всі підстави, встановлені вимогами діючого законодавства, для набуття позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати за Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 100, яка розташована поблизу будинку АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; ідентифікаційний код 23399393);
Відповідач: Миколаївська міська рада (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573)
Повне рішення складено та підписано судом 24.06.2024.
Суддя О.Г. Смородінова