Постанова
Іменем України
04 грудня 2007 року
Справа № 2-29/6845-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача: Дюкар Роман Сергійович, довіреність № б/н від 26.10.07, Кредитна спілка "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Центрального району міста Сімферополя";
представник позивача: Дюкар Роман Сергійович, довіреність № б/н від 26.10.07, Кредитна спілка "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Київського району міста Сімферополя";
представник позивача: Хаметова Євгенія Михайлівна, довіреність № б/н від 20.01.07, Кредитна спілка "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Центрального району міста Сімферополя";
представник відповідача: Колосов Сергій Йосипович, довіреність № б/н від 10.05.07, Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників Великої Вітчизняної Війни, ветеранів праці Залізничого району міста Сімферополя";
представник відповідача: Бур'янов Григорій Євгенович (повноваження перевірені), наказ 3 від 17.02.07, Голова правління, Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників Великої Вітчизняної Війни, ветеранів праці Залізничого району міста Сімферополя";
розглянувши апеляційну скаргу Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників Великої Вітчизняної Війни, ветеранів праці Залізничого району міста Сімферополя" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02 липня 2007 року у справі №2-29/6845-2007
за позовом Громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Центрального району міста Сімфероволя" (вул. 60-річчя Жовтня, 13/64,Сімферополь,95000)
Громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Київського району міста Сімфероволя" (бул. І. Франка, 25,Сімферополь,95000)
до Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників Великої Вітчизняної Війни, ветеранів праці Залізничого району міста Сімфероволя" (вул. Калініна, 39,Сімферополь,95006)
про усунення перешкод в користуванні майном
Позивачі, громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Центрального району міста Сімфероволя" та громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Київського району міста Сімферополя", звернулись до господарського суду Автономної Республіки Крим до відповідача, громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Залізничного району міста Сімферополя" про усунення перешкод в користуванні майном.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2007 року у справі №2-29/6845-2007 (суддя Башилашвілі О.І.) позов задоволений в повному обсязі.
Зобов'язано громадську організацію "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Залізничного району міста Сімферополя" усунути перешкоди громадській організації «Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району міста Сімферополя» та громадській організації «Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Київського району міста Сімферополя» в користуванні майном, що знаходиться на території бази відпочинку «Ветеран» по вул. Набережна в смт. Миколаївка, а також земельною ділянкою площею 0, 6238 га під базою відпочинку «Ветеран», розташованою по вул. Наберіжна в смт. Миколаївка шляхом спонукання громадської організації «Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Залізничного району міста Сімферополя» забезпечити безперешкодний доступ до зазначених майна та земельної ділянки.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням, громадська організація «Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Залізничного району міста Сімферополя» звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права.
Так, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачі у справі є правонаступниками Сімферопольської каси взаємодопомоги пенсіонерів, в результаті реорганізування якої були засновані районні каси взаємодопомоги.
Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано при прийнятті рішення, що договір на оренду спірної земельної ділянки був укладений для розміщення бази відпочинку «Ветеран», а ніяк ні для розміщення майна, переданого відповідачу при його засновництві.
У зв'язку із зайнятістю судді Дугаренко О.В., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду здійснено заміну судді Дугаренко О.В. на суддю Лисенко В.А..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Сакської районної ради депутатів трудящих Кримської області від 09 лютого 1962 року № 56 було задоволено клопотання Сімферопольської каси взаємодопомоги пенсіонерів про відведення в тимчасове користування строком на три роки в смт. Миколаївка з земель держземфонду 2,25 га під будівництво Пансіонату літнього типу.
25 лютого 1962 року на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Сакської районної ради депутатів трудящих Кримської області був виданий Сімферопольській касі взаємодопомоги Акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.
5 червня 1982 року Кримським обласним відділом соціального забезпечення був виданий наказ № 205, згідно з яким Сімферопольська каса взаємодопомоги пенсіонерів реорганізована шляхом виділення кас взаємодопомоги ветеранів війни і праці при відповідних райсобесах м. Сімферополя (на даний час Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників ВОВ, ветеранів праці Залізничного, Київського і Центрального районів м. Сімферополя).
Пунктом 3 цього Наказу пансіонат відпочинку в смт. Миколаївка (пансіонат «Ветеран») був переданий на баланс КВП при Залізничному райсобесі.
Пунктом 4 Наказу було передбачена організація ради з рівною кількістю представників від кожного району для керівництва роботою пансіонату. Раді пансіонату ставилося в обов'язок розподіляти путівки пансіонату пропорційно кількості членів КВП в кожному районі.
На виконання п. п. ІП-ІУ наказу № 205 була організована Міжрайонна рада Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників ВОВ, ветеранів праці Центрального району м. Сімферополя, Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників ВОВ, ветеранів праці Київського району м. Сімферополя і Каси взаємодопомоги ветеранів війни і праці Залізничного району м. Сімферополя і затверджено Положення про пансіонат в смт. Миколаївка.
Згідно з пунктом 17 Положення про базу відпочинку «Ветеран»Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВОВ і ветеранів праці Залізничного району в смт. Миколаївка Сімферопольського району будови і майно бази відпочинку є колективною власністю членів КВП м. Сімферополя.
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2006 року Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів і учасників ВОВ, ветеранів праці Центрального, Київського, Залізничного районів м. Сімферополя уклали договір про співпрацю та організацію взаємовідносин (про спільну діяльність).
Пунктом 1 вказаного Договору встановлено, що сторони відповідно до умов договору направляють свої сумісні дії на матеріально-технічне забезпечення, повне утримання та експлуатацію, організацію адміністративного управління майном - базою відпочинку «Ветеран», що є сумісною власністю сторін цього договору, в межах земельної ділянки площею 0,6238 га в смт. Миколаївка Сімферопольського району.
Відповідно до пункту 2 договору майно за договором є спільною сумісною власністю сторін договору. Володіння та користування майном здійснюється виконавчим органом (Міжрайонною радою), яка створюється з представників сторін цього договору (п.З договору) у складі 9 чоловік.
Цей договір не розірваний, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Позивачі стверджують, що відповідач самовільно, без узгодження з іншими співвласниками майна, здійснив заміну замків на дверях літніх будинків відпочинку, що знаходяться на території бази відпочинку та на воротах, що знаходяться на вході на територію бази відпочинку та тим самим перешкоджає позивачам користуватися майном, співвласниками якого вони є, що з'явилось підставою для звернення позивачів до господарського суду із даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до пункту 5 договору, укладеного між сторонами, сторони зобов'язалися не чинити перешкоди в здійсненні діяльності один одного та сприяти підвищенню якості послуг та престижу бази відпочинку «Ветеран».
З матеріалів справи вбачається, що база відпочинку «Ветеран», розташована по вул. Наберіжна в смт. Миколаївка Сімферопольського району, є загальною сумісною власністю Каси взаємодопомоги Київського, Центрального і Залізничного районів м. Сімферополя.
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач самостійно, без згоди на те інших співвласників, здійснив заміну замків на дверях літніх будинків відпочинку, що знаходяться на території бази відпочинку та на воротах, що знаходяться на вході на територію бази відпочинку, перешкоджаючи тим самим позивачам користуватися майном, співвласниками якого вони є. Ці обставини підтверджуються актами, складеними та підписаними посадовими особами позивачів від 03 березня 2007 року та від 19 травня 2007 року.
В ході судового розгляду справи судом першої інстанції було правомірно встановлено, що спірне майно - база відпочинку «Ветеран»не було поділене між співвласниками згідно з вимогами статті 372 Цивільного кодексу України, будь-який договір зміни правового режиму користування сумісною власністю, сторони не укладали.
Стосовно тверджень апелянта щодо відсутності у позивачів права власності (користування) спірною земельною ділянкою, на якій розташована база відпочинку «Ветеран», судова колегія вважає їх безпідставними виходячи з наступного.
З договору оренди земельної ділянки від 13 червня 2000 року, укладеного між Миколаївською селищною радою та відповідачем, вбачається, що цільовим призначенням використання земельної ділянки площею 0,6238 га, розташованої у смт. Миколаївка по вул. Набережна, є розміщення на ній бази відпочинку «Ветеран», тобто об'єкту, який належить сторонам справі на праві сумісної власності.
На підставі зазначеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачі також мають право користування даною земельною ділянкою.
Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про порушення відповідачем права користування співвласниками майном, що належить їм на праві сумісної власності.
Крім того, враховуючи знаходження бази відпочинку «Ветеран» на балансі відповідача та укладення відповідачем договору оренди землі, на якій розташована база відпочинку, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача відсутнє право перешкоджати позивачам користуватися спірним майном та земельною ділянкою, на якій воно розташоване.
Таким чином, судом першої інстанції був зроблений обґрунтований висновок про те, що розпорядження вказаним майном, що знаходиться в загальній сумісній власності, повинно здійснюватися за згодою всіх співвласників та, як слід, всі питання, пов'язані з користуванням майном, що є загальною сумісною власністю, також повинні вирішуватися спільно, за наявності згоди всіх співвласників.
Вказане свідчить про правильне встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи та ухвалення судового рішення з додержанням норм матеріального права, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу громадська організація «Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Вітчизняної війни та праці Залізничного району міста Сімферополя» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від року у справі № 2-29/6845-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді