24.06.2024 Провадження по справі № 2/940/347/24
Справа № 940/610/24
Іменем України
24 червня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати за ним у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке складається, зокрема, із житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач претендує на цю спадщину, як спадкоємець за законом. Оскільки правовстановлюючі документи на будинок, який належав спадкодавцю ОСОБА_2 відсутні, нотаріус відмовив позивачу у видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом.
За вказаних обставин, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.06.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не прибув. Представник позивача адвокат Порхун О.П. надіслала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про визнання позову у повному обсязі. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв, що підтверджується копією спадкової справи № 13/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а. с. 30-68).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 30.04.2024 року №458/02-14, державний нотаріус Тетіївської державної нотаріальної контори Давидова С.М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Документ, що встановлює право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній (а. с. 18).
Із виписки, виданої 27.12.2023 року за № 491 Кашперівським старостинським округом виконавчого комітету Тетіївської міської ради, встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі № 6 архівного фонду № Р-22 «Теліжинецька сільська рада с.Теліжинці Тетіївського району Київської області» на 2016-2023 роки житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8).
На зазначений житловий будинок позивач ОСОБА_1 замовив технічний паспорт, який був виготовлений 15.08.2022 року комунальним підприємством «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» виконавчого комітету Тетіївської міської ради (а. с. 10-12).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки позивач позбавлений можливості здійснити своє право на спадкування у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, таке право підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи надані докази, беручи до уваги визнання відповідачем позову, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , його спадкоємцем за законом є позивач, який спадщину прийняв, втім в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити право власності на це майно у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а будь - яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, тому це право позивачки підлягає захисту судом шляхом його визнання.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247, 264-268, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 49,3 кв. м, житловою площею 20,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.МАНДЗЮК