83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.12.07 р. Справа № 39/320
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Космікс» м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Плюс» м. Донецьк
про стягнення 130 889 грн. 41 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Морозова А.Є. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Космікс» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Плюс» м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 170 130 889 грн. 41 коп., яка складається з основного боргу в сумі 118 594 грн. 62 коп., пені в сумі 9 711 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 2 583 грн. 03 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 854 від 23.03.2005 р., вимогу від 10.07.2007 р., акт звірки розрахунків станом на 31.12.2006 р., видаткові накладні, розрахунок.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Проте, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
23.03.2005 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Космікс» м. Донецьк, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Плюс» м. Донецьк, було укладено договір № 854, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору позивач зобов'язався поставити (передати у власність) відповідачеві Товар, асортимент, кількість та вартість кожної партії якого визначаються у накладних, що є невід'ємною частиною Договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти Товар та сплатити за нього встановлену ціну.
На виконання умов Договору, Позивач, у період з 23.06.2006 р. по 26.12.2006 р. поставив відповідачеві обумовлений Товар на загальну суму 150 594 грн. 62 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох підприємств.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачеві Товару на суму 150 594 грн. 62 коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та п.п. 1.1, розділу 2 Договору
Відповідно до п. 4.2 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленого Товару протягом 14 днів з дати отримання Товару.
Проте, взяті на себе згідно Договору обов'язки, відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 118 594 грн. 62 коп., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.12.2006 р., підписаного та скріпленого печатками обох підприємств без зауважень та заперечень.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 118 594 грн. 62 коп., не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 118 594 грн. 62 коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Прострочення Покупцем грошового зобов'язання за умовами пункту 5.1 Договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 9 711 грн. 76 коп., нарахованої у період з моменту виникнення права вимоги до 10.06.2007 р. та оскільки зазначений порядок нарахування пені відповідає змісту статті 232 ГК України, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.
Позивачем висунуто вимогу лише щодо стягнення 3% в сумі 2 583 грн. 03 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції за період з 09.01.2007 р. по 01.11.2007 р. складає 2 583 грн. 03 коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 625, 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Космікс» м. Донецьк - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Плюс» м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Космікс» м. Донецьк основний борг в сумі 118 594 грн. 62 коп., пеню в сумі 9 711 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 2 583 грн. 03 коп., витрати за державним митом в сумі 1 309 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.