вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" червня 2024 р. Cправа № 902/1115/22 (902/115/24)
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шаравська Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)
до: ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 472 188,30 грн
в межах справи № 902/1115/22
за заявою: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)
про банкрутство
за участю :
від позивача: арбітражний керуючий (ліквідатор) Демчан О.І. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні суду перебуває справа № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "Якимівський Граніт" про банкрутство.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Постановою від 31.01.2024 року ТОВ "Якимівський Граніт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І..
Крім того, в межах вказаної справи про банкрутство, в проваджені суду перебуває справа № 902/1115/22(902/115/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 472 188,30 грн.
Зокрема, ухвалою від 11.03.2024 року ухвалено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/1115/22(902/115/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 472 188,30 грн, в межах справи №902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" - за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.05.2024 року.
Ухвалою від 01.05.2024 року відкладено підготовче засідання на 20.06.2024 року.
На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.
Натомість, 19.06.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 19.06.2024 року, в якій повідомлено, що клопотання відповідача про призначення експертизи є актуальним. У зв'язку з зайнятістю адвоката відповідача ОСОБА_1 у іншому судовому засіданні (Тульчинський районний суд справа №148/562/24), остання вважає за можливе вирішити питання про виклик свідків зі сторони позивача та відповідача згідно заявлених сторонами клопотань та призначити експертизу за клопотанням Відповідача. Представник відповідача просить дані клопотання задоволити у повному обсязі на умовах, зазначених у клопотанні. У разі заперечень зі сторони позивача щодо проведення судового засідання без адвоката відповідача, просить суд відкласти засідання на іншу дату.
В судовому засіданні представник позивача не заперечив щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Також, судом встановлено, що 29.04.2024 року до суду від представника позивача надійшли такі документи:
- додаткові пояснення № 02-116/85 від 26.04.2024 року до відповіді на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву про стягнення заборгованості у справі № 902/1115/22 (902/115/24);
- клопотання № 02-116/88 від 26.04.2024 року про призначення експертизи у справі №902/1115/22(902/115/24).
01.05.2024 року до суду від представника Відповідача надійшли наступні документи:
- клопотання б/н від 01.05.2024 року про виклик свідків у справі № 902/1115/22(902/115/24);
- клопотання б/н від 01.05.2024 року про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у справі № 902/1115/22(902/115/24).
07.05.2024 року до суду від представника Відповідача надійшла заява б/н від 03.05.2024 року про надання оригіналів документів.
28.05.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання № 02-116/95 від 24.05.2024 року про долучення оригіналів документів до матеріалів справи.
17.06.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 17.06.2024 року про виклик свідків.
18.06.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 17.06.2024 року про відкликання клопотання про призначення експертизи.
В ході розгляду справи, представник позивача підтримав подану раніше заяву про відкликання клопотання про призначення експертизи, в якій позивач просить суд: залишити без розгляду клопотання про призначення експертизи; у випадку задоволення клопотання відповідача про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у справі, зобов'язати останнього попередньо оплатити витрати, пов'язані з її проведенням.
Суд, розглянувши заяву позивача б/н від 17.06.2024 року про відкликання клопотання про призначення експертизи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Як слідує зі змісту даної норми, вказане право заявника є абсолютним, тобто, не залежить від його мотивів чи волі сторін у справі.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача б/н від 17.06.2024 року про відкликання клопотання про призначення експертизи.
Також суд зазначає, що заявником при зверненні до суду зі згаданим клопотанням - судовий збір не сплачувався, а отже, судом не вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат чи про повернення судового збору з бюджету, як то передбачено ч. 2 ст. 226 ГПК України.
Судом було продовжено розгляд справи.
В ході розгляду справи, представник позивача підтримав подане раніше клопотання про виклик свідків та просив його задоволити; на запитання суду, зазначив про відсутність нотаріально завірених заяв свідків.
Суд, розглянувши клопотання відповідача б/н від 01.05.2024 року про виклик свідків у справі № 902/1115/22(902/115/24) та клопотання позивача б/н від 17.06.2024 року про виклик свідків, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Так, за змістом клопотання відповідача про виклик свідків вбачається, що у відзиві відповідач наголошував на необхідності виклику свідків для підтвердження аргументів по справі, а саме осіб, відповідальних за рух коштів на підприємстві, бухгалтерський облік, якими були у період спірних правовідносин між сторонами справи - ОСОБА_3 (головний бухгалтер) та ОСОБА_4 (виконавчий директор). Саме дані особи здійснювали підписи відповідних документів бухгалтерського обліку за період січень 2020 року-вересень 2021 року, приймання коштів у касу товариства, облік грошових коштів та мають бути викликані у судове засідання для підтвердження факту здійснення взаємних розрахунків між сторонами по справі.
Окрім того, клопотанням про призначення експертизи вих. 02-116/88 від 26.04.2024 року арбітражного керуючого Демчана О.І. ставиться під сумнів підписання документів щодо розрахункових операцій між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 , внесення коштів у касу підприємства саме ОСОБА_1 та в подальшому внесення їх на розрахунковий рахунок із призначенням "Надходження виручки від продажу товарів", факти відвантаження продукції та розрахунків за нею, що вказує на доцільність та необхідність виклику даних осіб, на яких посилається арбітражний керуючий - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду для надання пояснень по справі. Дані особи мають бути допитані у якості свідків, адже на момент виникнення спірних правовідносин ці особи здійснювали як господарські операції по реалізації товарів, так і розрахункові операції.
Сторона відповідача, в силу приписів ГПКУ зверталася до свідків стосовно надання письмових пояснень у формі нотаріально засвідченої заяви по суті даного спору, однак дані особи повідомили, що нададуть пояснення у суді за викликом та ухвалою суду.
Тому, враховуючи матеріали справи, що вказують на необхідність виклику вищезазначених осіб до судового засідання у якості свідків для допиту, аналогію закону (ЦПК, КУПАП, КАСУ) щодо виклику свідків та позицію сторони відповідача, який наполягає на виклику свідків, що брали безпосередню участь і при відвантаженні продукції, і при розрахунках, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та забезпечення процесуальних прав сторін, керуючись ст.ст. 73, 87, 89 ГПК України, відповідач просить суд здійснити виклик свідків для надання пояснень по справі №902/1115/22(902/115/24) у судове засідання, а саме: ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_3 ; ОСОБА_5 , жительку АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_4 .
За змістом клопотання позивача про виклик свідків вбачається, що під час подання ТОВ "Якимівський Граніт" позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, позивачем обґрунтовано, що документи бухгалтерського обліку підприємства не містять відомостей щодо оплати ОСОБА_1 коштів за поставлений на підставі перелічених у позовній заяві видаткових накладних. Зазначене також підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк", відповідно до якої кошти від ОСОБА_1 на рахунок банкрута не надходили.
Водночас, ОСОБА_1 до відзиву на вищезгадану позовну заяву долучено копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, які, нібито, підтверджують сплату відповідачем коштів за відвантажений ТОВ "Якимівський Граніт" товар у касу підприємства, відповідно до яких відповідні кошти в касу приймав ОСОБА_4 .
Водночас, подані відповідачем документом містять значну кількість суперечностей, про що ліквідатором неодноразово зазначалось у клопотанні про призначення експертизи та додаткових поясненнях до відповіді на відзив ОСОБА_1 .
01.05.2024 представником ОСОБА_1 подано до господарського суду Вінницької області клопотання про виклик свідків у справі, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на момент виникнення спірних правовідносин здійснювали як господарські операції по реалізації товарів, так і розрахункові операції.
Водночас, як зазначалось ліквідатором у додаткових поясненнях до відповіді на відзив, частина із наданих ОСОБА_1 квитанцій до прибуткових касових ордерів підписана ОСОБА_4 , в той час як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату, нібито, приймання коштів в касу ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_4 , керівником підприємства був ОСОБА_6 . Більше того, останній починаючи із 04.11.2020 є одноосібним засновником ТОВ "Якимівський Граніт", відповідно останньому відомі обставини відвантаження товару на користь ОСОБА_1 , а також обставини несплати відповідачем коштів за поставлений товар.
Більше того, як зазначалось ліквідатором в додаткових поясненнях, ліквідатором від колишнього директора ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_6 отримано документи, із яких вбачається, що станом на дату виникнення спірних правовідносин, касиром (завідувачем складом) ТОВ "Якимівський Граніт" була ОСОБА_7 . Із доповідної останньої (наявна в матеріалах справи) вбачається, що саме нею було виявлено здійснення посадовими особами банкрута протиправних дій щодо коштів та майна ТОВ "Якимівський Граніт", а також що остання фактично відповідала за ведення касових операцій із готівкою банкрута, та останній відомі обставини відвантаження товарів на користь ОСОБА_1 , а також обставини несплати останнім коштів за відвантажений матеріал.
З огляду на зазначене, необхідним є здійснення виклику ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для допиту у якості свідків по справі №902/1115/22(902/115/24), оскільки зазначеним особам відомі обставини, які мають значення для вирішення справи.
У ліквідатора відсутня можливість отримати заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_6 повідомив, що надасть пояснення у суді за викликом та ухвалою суду, а засоби зв'язку з ОСОБА_7 , що дозволили б отримати відповідну заяву, у ліквідатора відсутні.
Водночас, з огляду на наявність значних суперечностей між наявними у матеріалах справи доказами, надання вищезгаданими особами пояснень в формі їх допиту як свідків є важливим для всебічного встановлення реальних обставин справи, оскільки такі особи брали безпосередню участь в здійсненні господарських операцій щодо відвантаження товарів на користь відповідача.
Посилаючись на наведене, керуючись ст.ст. 73, 87, 89 ГПК України, позивач просить суд здійснити виклик свідків для надання пояснень по справі №902/1115/22(902/115/24) у судове засідання, а саме: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до частини першої статті 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (частини 1, 3, 4 статті 88 ГПК України).
Водночас, згідно з частиною першою статті 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Тобто, згідно з вимогами процесуального Закону виклику судом свідка для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи має передувати долучення до матеріалів справи в строк, встановлений судом для подання доказів, письмової заяви свідка, підпис якого на заяві посвідчено нотаріусом. Крім цього, такою передумовою є також суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або наявність у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні будь-які письмові заяви вказаних як свідків осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в зв"язку з чим, на переконання суду, правові підстави для виклику зазначених осіб для допиту як свідків, відсутні.
З огляду на наведені обставини, клопотання позивача та відповідача про виклик свідків задоволенню не підлягають.
Така ж позиція була висвітлена у постанові Верховного Суду від 14.09.2023 року у справі № 910/4771/22.
Судом було продовжено розгляд справи.
В подальшому, представник позивача не заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у даній справі.
Суд, розглянувши клопотання відповідача б/н від 01.05.2024 року про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у справі № 902/1115/22(902/115/24), дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Так, клопотання мотивовано тим, що відповідач заперечує проти позовних вимог ТОВ "Якимівський граніт" у повному обсязі, адже заборгованість перед даним товариством у ОСОБА_1 за період з 12.04.2021 року по 14.09.2021 року за поставлений товар (камінь будівельний та щебінь) відсутня, про що було заявлено у відповідному відзиві, що міститься у матеріалах справи.
При поданні позову ТОВ "Якимівський Граніт" було використано недостовірні дані бухгалтерського обліку, надано документи, що не відповідають вимогам чинного законодавства, натомість приховано документи, що свідчать про здійснення розрахункових операцій готівкою ОСОБА_1 .
Позивачем було долучено як доказ по справі висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 20.12.2022 року Вінницького відділення КНІСЕ, яка була проведена без дослідження ряду документів бухгалтерського обліку та не відображає повну та вичерпну інформації щодо наявності чи відсутності боргу. Даний експертний висновок було зроблено у межах кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.3 ст. 191 ККУ щодо розтрати та привласнення майна ТОВ "Якимівський граніт" його посадовими особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тобто стосувався даних фактів, тому є необхідність у проведені економічної експертизи, зокрема фінансово-бухгалтерської по факту господарських правовідносин, розрахунків між позивачем та відповідачем на підставі матеріалів зібраних у межах господарського процесу, наданих сторонами та витребуваних судом.
Зокрема, на даний час Позивачем на вимогу суду було надано виписки із банківського рахунку товариства, що відображає рух грошових коштів у період спірних правовідносин між товариством та ОСОБА_1 , Відповідачем долучено акт звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2020-вересень 2021 року ТОВ "Якимівський Граніт" та прибуткові касові ордери. Як видно із даного висновку, при проведенні експертизи в основу було надано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 року по 03.09.2021 року між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 , видаткові накладні, вибіркові аркуші із написом "каса" та звіт про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.01.2021 року. На вивчення експерту товариством не було надано належних прибуткових касових ордерів, виписки із банківського рахунку, а також надані накладні на реалізацію товару містять численні розбіжності між оригіналами, примірники яких перебувають у ОСОБА_1 . Окрім того, акти звірки взаєморозрахунків, примірник якого був наданий на експертизу і примірник якого міститься у ОСОБА_1 містить розбіжності у сумах та датах. З урахуванням неповноти наданої на дослідження документації бухгалтерського обліку, розбіжності у документах, що свідчать про реалізацію товару, а саме видаткових накладних та відсутність прибуткових касових ордерів, що підтверджували внесення грошових коштів ОСОБА_1 у касу товариства існує необхідність у проведенні судової економічної експертизи, з метою визначення наявності чи відсутності боргу Відповідача перед Позивачем.
Для проведення експертизи Відповідачем надається: акт звірки взаєморозрахунків за період січень 2020 року - вересень 2021 року на загальну суму 473 436,00 гривень, згідно якого станом на 30.09.2021 року заборгованість відсутня; квитанції до прибуткових касових ордерів: № 44 від 13.08.2020 року на суму 41 500,00 гривень; № 9 від 05.04.2021 року на суму 50 000,00 гривень; № 10 від 21.04.2021 року на суму 30 000,00 гривень; №11 від 22.04.2021 року на суму 30 000,00 гривень; № 13 від 12.05.2021 року на суму 50 000,00 гривень; № 14 від 17.05.2021 року на суму 53 000,00 гривень; № 16 від 26.05.2021 року на суму 30 000,00 гривень; № 20 від 08.06.2021 року на суму 60 936,00 гривень; № 27 від 07.07.2021 року на суму 25 000,00 гривень; № 28 від 16.07.2021 року на суму 15 000,00 гривень; № 31 від 17.08.2021 року на суму 76 000,00 гривень; № 32 від 18.08.2021 року на суму 12 000,00 гривень.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи суперечливість доказів щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Якимівський граніт" та її розміру, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду спору та приймаючи до уваги те, що встановлення обставин, які входять до предмету доказування при вирішенні даного спору потребує спеціальних знань, відповідач вважає за необхідне просити суд про призначення комплексної судової економічної експертизи.
Враховуючи, що у справі наявний висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідач вважає за необхідне, з метою неупередженого та справедливого підходу до розгляду справи, визнати іншу експерту установу, що здійснює проведення відповідного роду експертиз, зокрема, Вінницьку торгово-промислову палату.
Посилаючись на наведені обставини, відповідач просить суд:
призначити у справі № 902/1115/22 комплексну судову економічну експертизу;
проведення комплексної судової експертизи доручити відділу оцінки майна та судових експертиз Вінницької торгово-промислової палати;
на розгляд комплексної економічної експертизи поставити наступні питання:
- Чи підтверджуються документально (первинними документами, документами бухгалтерського обліку, звітністю та банківськими даними) здійснення господарських та розрахункових операцій між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 в період з січня 2020 року по вересень 2021 року?
- Чи підтверджується документально наявність боргу ОСОБА_1 перед ТОВ "Якимівський граніт" за період з січня 2020 року по вересень 2021 року, якщо так то в якому розмірі?
- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ТОВ "Якимівський граніт" розмір заборгованості за поставлені ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?;
якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин;
провадження у справі зупинити до отримання висновку комплексної судової експертизи;
Також, у клопотанні повідомлено, що оплату гарантує відповідач.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За змістом постанови Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Так, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача - ОСОБА_1 472 188,30 грн. вартості поставленого товару.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення господарської діяльності, за період з 12.04.2021 по 14.09.2021 ТОВ "Якимівський Граніт" поставлено товару (камінь будівельний та щебінь) на користь ОСОБА_1 на загальну суму 472 188,30 грн.
Факт здійснення відповідних поставок підтверджується наступними підписаними отримувачем накладними, згідно переліку (а.с. 1-3 т.6), оригінали яких долучено позивачем до матеріалів справи 28.05.2024 року згідно клопотання № 02-116/95 від 24.05.2024 року.
З метою оплати вартості поставленого товару ТОВ "Якимівський Граніт" 02.06.2023 направлено на адресу реєстрації ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
У свою чергу, станом на дату подання позову ОСОБА_1 заборгованість за поставлений ТОВ "Якимівський Граніт" товар не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 472 188,30 грн.
Згідно висновку експерта, який надав відділ поліції №4 Вінницького районного УП ГУНП у Вінницькій області, за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині внесення готівки ОСОБА_1 за отриману продукцію згідно наявних касових документів документально підтвердити не видається можливим.
З огляду на зазначене, наявні підстави для стягнення такої заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Якимівський Граніт" у судовому порядку, оскільки заходи досудового врегулювання спору результати не дали.
Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду зі згаданим позов.
При цьому, відповідач заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі, адже заборгованість перед даним товариством у ОСОБА_1 за період з 12.04.2021 року по 14.09.2021 року за поставлений товар (камінь будівельний та щебінь) відсутня.
Зокрема, зазначає, що при поданні позову ТОВ "Якимівський Граніт" було використано недостовірні дані бухгалтерського обліку, надано документи, що не відповідають вимогам чинного законодавства, натомість приховано документи, що свідчать про здійснення розрахункових операцій готівкою ОСОБА_1 . Дії ТОВ "Якимівськимй граніт" в даному випадку є недобросовісними по відношенню до контрагента - Відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2020-вересень 2021 року ТОВ "Якимівський Граніт" було реалізовано товар на суму 473 436,00 гривень, яка в повному обсязі була сплачена ОСОБА_1 у касу підприємства відповідно до прибуткових касових ордерів, з подальшим внесенням на банківський рахунок Товариства (квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 473 436,00 гривень та акти звірки взаєморозрахунків додаються до відзиву) (а.с. 131-146 т.6).
Крім того, посадові особи Товариства, із якими здійснювалися розрахунки, зокрема виконавчий директор товариства ОСОБА_4 та бухгалтер ОСОБА_3 підтверджують факт повного розрахунку ОСОБА_1 за поставлений товар, про що до суду буде подано відповідне клопотання про виклик свідків. Кошти за товар були внесені ОСОБА_1 у касу товариства та в подальшому внесені на банківський рахунок позивача. Для підтвердження надходження даних коштів на банківський рахунок товариства необхідним є витребуванням судом інформації із банківської установи, а саме АТ "Приватбанк" (відділення с-ще Оратів, Вінницького району, Вінницької області) виписок за період січень 2020-вересень 2021 року по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт", про що до суду буде заявлено відповідне клопотання. Тобто, Відповідачем - ОСОБА_1 доведено факт відсутності заборгованості перед позивачем ТОВ "Якимівський граніт", зважаючи на вищевикладене.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в основу надає висновок експерта №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року за результатами проведення економічної експертизи. Як видно із даного висновку, при проведенні експертизи в основу було надано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 року по 03.09.2021 року між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 , видаткові накладні, вибіркові аркуші із написом "каса" та звіт про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.01.2021 року. На вивчення експерту товариством не було надано належних прибуткових касових ордерів, виписки із банківського рахунку, а також надані накладні на реалізацію товару містять численні розбіжності між оригіналами, примірники яких перебувають у ОСОБА_1 . Окрім того, акти звірки взаєморозрахунків, примірник якого був наданий на експертизу і примірник якого міститься у ОСОБА_1 містить розбіжності у сумах та датах. З урахуванням неповноти наданої на дослідження документації бухгалтерського обліку, розбіжності у документах, що свідчать про реалізацію товару, а саме видаткових накладних та відсутність прибуткових касових ордерів, що підтверджували внесення грошових коштів ОСОБА_1 у касу товариства існує необхідність у проведенні судової економічної експертизи з метою визначення наявності чи відсутності боргу Відповідача перед Позивачем.
Висновки експерта щодо відсутності документального підтвердження оплати Відповідачем за реалізацію продукції на суму 417396,30 гривень (питання 1 висновку) та відсутності документального підтвердження надходження грошових коштів на суму 390000,00 гривень у касу товариства від ОСОБА_1 (питання 2) є недостовірними, адже для експертизи було надано неналежні та не у повному обсязі документи бухгалтерського обліку, що потребує проведення судової експертизи за матеріалами, що містяться у справі.
Факт здійснення розрахунків за товар у повному обсязі Відповідачем підтверджується актом звірки та квитанціями до прибуткових касових ордерів, згідно переліку (а.с. 143-145 т. 6), оригінали яких долучено відповідачем до матеріалів справи 07.05.2024 року згідно заяви б/н від 03.05.2024 року.
Також, відповідач зазначає, що крім невірно оформлених видаткових накладних, яких неможливо встановити ні загальну суму реалізованих товарів, ні осіб, що були відповідальні за відвантаження товару та його отримання відсутні будь-які інші первинні документи, на підставі яких позивач міг би розрахувати зазначену ним у позові суму заборгованості.
За відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у т.ч. ТТН, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З урахуванням вищевикладених обставин, за відсутності належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку та результатів експертизи, що була проведена без урахування розрахункових документів та виписок із банківських рахунків позивачем не доведено наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Якимівський граніт", натомість відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів та актами звірки взаєморозрахунків підтверджено Відповідачем відсутність заборгованості.
Відповідно до вищевикладеного відповідач вважає позов безпідставним, та таким що не підлягає задоволенню.
Отже, предметом доказування у цій справі, зокрема, є встановлення обставин щодо наявності/відсутності заборгованості за поставлений товар.
Згідно постанови Верховного Суду від 28.07.2022 року у справі №902/1023/19(902/1243/20), питання про належність або достовірність доказів, наявних в матеріалах справи, саме по собі не входить до предмету доказування по справі. Будь-який доказ є лише засобом для встановлення обставин справи, джерелом відомостей про обставини, що входять до предмету доказування.
Так, згідно п. 72 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі №908/426/21 предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з метою встановлення фактичних обставин справи щодо предмету спору у даній справі, які входять до предмета доказування, наявна потреба у використанні спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Зважаючи на встановлені обставини справи, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду спору та приймаючи до уваги те, що встановлення обставин, які входять до предмету доказування при вирішенні даного спору потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача б/н від 01.05.2024 року про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у справі № 902/1115/22(902/115/24).
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Суд враховує, що згідно п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р., питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:
- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза.
З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;
- визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню;
- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;
- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта), тощо.
У клопотанні про призначення судової експертизи, відповідач просить на вирішення експерта поставити наступні питання:
- Чи підтверджуються документально (первинними документами, документами бухгалтерського обліку, звітністю та банківськими даними) здійснення господарських та розрахункових операцій між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 в період з січня 2020 року по вересень 2021 року?
- Чи підтверджується документально наявність боргу ОСОБА_1 перед ТОВ "Якимівський граніт" за період з січня 2020 року по вересень 2021 року, якщо так то в якому розмірі?
- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ТОВ "Якимівський граніт" розмір заборгованості за поставлені ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?;
Розглянувши запропоновані викладені сторонами питання, з яких має бути проведена експертиза, господарський суд звертає увагу сторін на те, що господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження. Суду слід максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності. Окрім того суд зауважує, що експертне дослідження має проводитись виходячи з предмету спору в даній справі.
Відповідно ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У відповідності до ст. 7 ЗУ "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
У поданому клопотанні, відповідач просить доручити проведення судової експертизи відділу оцінки майна та судових експертиз Вінницької торгово-промислової палати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо пропозиції відповідача щодо експертної установи.
Так, зважаючи на наведені вище обставини щодо відсутності взаємної згоди сторін щодо обрання експертної установи, вирішуючи питання стосовно експертної установи, яка проводитиме судову експертизу, відповідно до положень ч. 3 ст. 99 ГПК України суд дійшов висновку, що проведення експертизи слід доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно клопотання про призначення судової експертизи, відповідачем повідомлено, що оплата проведення судової експертизи буде здійснена відповідачем.
З огляду на вказане, суд, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про покладення витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у цій справі на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
З огляду на неможливість розгляду справи до моменту отримання висновку експертизи, провадження у цій справі підлягає зупиненню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 18, 42, 99, 100, 177, п. 2 ч. 1 ст. 228, 233, 238-242, 253, 254, 256, 257, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Якимівський Граніт" б/н від 17.06.2024 року про відкликання клопотання про призначення експертизи.
2. Залишити без розгляду клопотання ТОВ "Якимівський Граніт" № 02-116/88 від 26.04.2024 року про призначення експертизи у справі №902/1115/22(902/115/24).
3. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 01.05.2024 року про виклик свідків у справі № 902/1115/22(902/115/24).
4. Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Якимівський Граніт" б/н від 17.06.2024 року про виклик свідків у справі № 902/1115/22(902/115/24).
5. Задоволити клопотання ОСОБА_1 б/н від 01.05.2024 року про призначення судової комплексної економічної, фінансово-бухгалтерської експертизи у справі № 902/1115/22(902/115/24), частково.
6. Призначити у справі № 902/1115/22(902/115/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 472 188,30 грн, в межах справи №902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" - комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця).
7. На розгляд комплексної судової економічної експертизи поставити наступні питання:
- Чи підтверджуються документально (первинними документами, документами бухгалтерського обліку, звітністю та банківськими даними) здійснення господарських та розрахункових операцій між ТОВ "Якимівський граніт" та ОСОБА_1 в період з січня 2020 року по вересень 2021 року?
- Чи підтверджується документально наявність боргу ОСОБА_1 перед ТОВ "Якимівський граніт" за період з січня 2020 року по вересень 2021 року, якщо так то в якому розмірі?
- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ТОВ "Якимівський граніт" розмір заборгованості за поставлені ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?
Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової будівельно-технічної експертизи.
8. Зобов'язати сторони надати експертам оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи.
9. Доручити керівнику Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.
10. Зобов'язати Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати на адресу суду рахунок на оплату судової експертизи для спрямування його відповідачу - ОСОБА_1 ..
11. Зобов'язати відповідача - ОСОБА_1 здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).
12. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
13. Попередити сторони, що невиконання вимог суду тягне за собою стягнення штрафу до Державного бюджету України.
14. Зобов'язати експертів на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 902/1115/22(902/115/24) до Господарського суду Вінницької області.
15. Провадження у справі № 902/1115/22(902/115/24) зупинити до отримання висновку судової експертизи.
16. Копію ухвали направити до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Діденко Н.П. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - vinnytsia@kndise.gov.ua, а Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - рекомендованим листом з матеріалами господарської справи № 902/1115/22(902/115/24), необхідними для складення висновку.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи;
2 - Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Батозька,1, м. Вінниця)