19.06.2024 року м. Дніпро Справа № 912/1189/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Жигадло І.Б. - адвокат, довіреність № 29/12-2023/4 від 29.12.2023 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 р.
( суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 20.11.2023 р.)
у справі
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Газопостачальна компанія "Нафтогаз України",
м. Київ
до Відповідача:
Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький,
м. Кропивницький
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
щодо предмета спору на стороні Відповідача:
- Товариства з обмеженою відповідальністю
"Оператор газотранспортної системи України",
м. Київ
- Акціонерного товариства
"Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз",
м. Кропивницький
- Товариства з обмеженою відповідальністю
"Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",
м. Київ
про стягнення 3 383 465,25 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький про стягнення коштів в розмірі 3 383 465,25 грн, в тому числі: основний борг - 2 569 430,37 грн; три проценти річних - 88 467,39 грн; інфляційні втрати - 725 567,49 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в розмірі 549 114,32 грн, з яких: 422 102,30 грн основного боргу, 13 634,48 грн 3% річних, 113 377,54 грн інфляційних, 8 236,72 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" , в якій просить суд скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 147 328,07 грн. основного боргу, 74 832,91 грн. 3% річних, 612 189,95 грн. інфляційних втрат, а також у відмові компенсації судового збору, у сумі 42 515,26 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 р. по справі № 912/1189/23 прийняте судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на висновках, зроблених при неповному та необ'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.
Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі №912/1189/23 в частині відмови у задоволення позовних вимог про стягнення 2 147 328,07 грн основного боргу, 74 832,91 грн трьох процентів річних, 612 189,95 грн інфляційних втрат (загальна сума боргу до стягнення яка оскаржується складає 2 834 350,93 грн), а також у відмові компенсації сплаченого Позивачем судового збору у сумі 42 515,26 гривень. Позивач вважає, що рішення в цій частині є незаконним та ухваленим із порушенням норм процесуального права, а саме статей: 7, 86, 129, 236, 238 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме Закону України «Про ринок природного газу», постанови КМ України від 25.10.2021 р. № 1102, Кодексу ГТС затвердженого постановою НКРЄКП № 2493 від 30.09.2015 р., постанови НКРЄКП від 04.07.2017 р., Правил постачання природного газу затверджених постановою НКРЄКП № 2496 від 30.09.2015 р., Типового договору поставки природного газу постачальником «останньої надії».
Водночас, на думку Скаржника, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501.
При цьому Скаржник зазначає, що за період 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об'ємі 97,26500 тис. м3 та в період з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. в об'ємі 9,59600 тис. м3 на загальну суму 4 203 482,37 грн. Відповідач не заперечує і не спростовує об'єми отриманого природного газу у спірний період. Відповідач 21.12.2021 р. сплатив 1 634 052,00 грн за отриманий природний газ в листопаді 2021 в об'ємі 97,265500 тис.м3 по граничній ціні, яка була встановлена постановою КМ України № 1102 з 01.10.2021 р. по 30.11.2021 р. і не повинна була перевищувати 16,8 грн за м3 разом з ПДВ, для бюджетних організацій. Тобто категорія, до якої Оператор ГРМ ВАТ «Кіровоградгаз» відніс Відповідача, як виробника теплової енергії, не підпадає під дію норми Постанови КМУ № 1102 , якою на період постачання з 01.10. по 30.11.2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, і яка не повинна перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість. Тільки Оператор ГРМ визначає до якої категорії належить споживач природного газу і надає інформацію Оператору ГТС для розміщення цієї інформації на Інформаційній платформі Оператора ГТС. Від встановленої категорії залежить ціна за спожитий природний газ.
Скаржник наголошує на тому, що на кваліфікацію щодо визначення категорії споживача Оператором ГРМ ВАТ «Кіровоградгаз» Позивач вплинути або змінити ніяким чином не може і зобов'язаний розрахунок здійснювати за цінами для встановленої категорії споживачів.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі що розглядається, вірно констатував наявність повноважень щодо визначення категорії споживачів природного газу саме Оператором ГРМ ( в даному випадку ВАТ «Кіровоградгаз» ), але помилково прийшов до висновку щодо застосування граничної ціни природного газу встановленої постановою КМ України №1102 на період з 01.10.2021 р. по 30.11.2021 р. для бюджетних організацій, що в свою чергу призвело до ухвалення незаконного рішення.
Крім того, Скаржник звертає увагу Центрального апеляційного господарського суду на практику яка склалась при вирішенні тотожних справ, зокрема на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.06.2023 р. у справі № 904/2867/22.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Квартирно-експлуатаційного відділу надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.
Зокрема, Відповідач посилається на те, що КЕВ м. Кропивницький так як і ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не може ніяким чином вплинути на кваліфікацію щодо визначення категорії споживача Оператором ГРМ ВАТ «Кіровоградгаз», який визначив КЕВ м. Кропивницький як теплопостачальну організацію самостійно, без повідомлення КЕВ м. Кропивницький, чим створив ситуацію, при якій Позивач зробив нарахування за природний газ за комерційною ціною.
Крім того, у відзиві КЕВ посилається на те, що у листопаді КЕВ м. Кропивницький спожив 97 265 куб. м газу, вартість якого за ціною 16,8 грн. за 1 куб. м становить 1 634 052,00 грн. з ПДВ. Саме цю суму було зареєстровано в ДКСУ та оплачено 21.12.2021 р. платіжним дорученням № 1681 від 20.12.2021 р., що визнає Позивач.
КЕВ також вказує на те, що оскільки КЕВ м. Кропивницький на виконання вимог постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р. з 01.12.2021 р.у уклав договір з ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг», вважаю, що в період з 01.12.2021 р. по 05.12.2021 р. саме цей постачальник має бути зазначений в інформаційній платформі, дані до якої вносить ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", а дані про Позивача, як постачальника "останньої надії" за спірний період внесені до неї помилково.
Крім того, КЕВ зазначає про те, що саме Постачальник подає дані для реєстрації Споживача на інформаційній платформі. При цьому, Споживач не може жодним чином вплинути на цей процес, оскільки не має доступу до цієї платформи для внесення змін. Але, не зважаючи на це, новий Постачальник - ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» не узгодив з КЕВ м. Кропивницький період постачання газу з 06.12.2021 р., всупереч умов договору №10- 1190/21 -БО-Т, укладеного 01.12.2021 р. за результатами тендерної процедури закупівлі, та вимог Кодексу газотранспортної системи. Саме це призвело до виникнення штучної заборгованості відповідача перед позивачем за грудень 2021 року. У зв'язку з цим, позовні вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли письмові пояснення, в яких Третя особа зазначає, що
позовними вимогами ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький заборгованості в розмірі 3 383 465,25 грн. за поставлений з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. та з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. природний газ в обсязі 106,861 тис. куб.м. ( в тому числі: з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. - 97,265 тис. куб. м., з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. - 9,596 тис. куб. м. ). В Інформаційній платформі споживач з ЕІС - кодом 56X^00008Р11Р00В був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» » ( ЕІС-код 56Х93000000878ОВ ) в період з 02.11.2021 р. по 05.12.2022 р. (включно). Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56X^00008Р11Р00В за періоди: з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. та з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. внесені в алокацію постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та становлять: з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. - 97,265 тис. куб. м., з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. - 9,596 тис. куб. м. Інформація щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X^00008Р11Р00В в Реєстрі споживачів постачальників та інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X^00008Р11Р00В в період з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. та з по 05.12.2021 р., яка здійснювалась Оператором ГТС у відповідності до положень Кодексу ГТС, долучались до матеріалів справи під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Треті особи ( АТ "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ) не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1189/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградськоїобласті від 08.11.2023 р. у справі № 912/1189/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
22.12.2023 р. матеріали справи № 912/1189/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 27.03.2024 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - адвоката Міненко Віктора Миколайовича, надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р., призначено провести судове засідання у справі № 912/1189/23 з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", призначене на 27.03.2024 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
27.03.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з відпусткою головуючого судді Кощеєва І.М., розгляд справи № 912/1189/23 в судовому засіданні не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 р., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.06.2024 р.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 р., судове засідання у справі № 912/1189/23, призначене на 19.06.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Відповідач та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідача та Третіх осіб.
У судовому засіданні 19.06.2024 р., проведеному в режимі відеококнференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови НКРЕКП №880 від 04.07.2017 р. здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 р. № 1102, відповідно до якої акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Згідно Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (ст. 1).
За наведеним Законом постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (ч. 1 ст. 12).
Постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу (ст. 15).
Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р. затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).
Вказаними Правилами передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п. 3 р. І).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил, підставами для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
За пунктом 5 розділу І Правил та що відповідає визначенню термінів, згідно Кодексу газотранспортної системи, реєстр споживачів постачальника - це перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Відповідно до розділу VI Правил, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2501 від 30.09.2015.
У п. 1.4. Договору міститься визначення термінів, що використовуються в цьому Договорі, зокрема:
ЕІС - код - персональний код ідентифікації Споживача як суб'єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об'єкт Споживача;
Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об'єкт Споживача;
постачальник "останньої надії" (далі - Постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу - ТОВ "ГК "Нафтогаз України";
Споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
За п. 3.1., 3.3. Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до п. 4.2. - 4.5. Договору об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з підп. 1 п. 5.1. та підп. 1 п. 5.2. Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Пунктами 8.1., 8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків Постачальника.
За п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 2 гл. 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими).
У пункті 4 гл. 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.
При цьому, за умови виконання таким постачальником інших вимог цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу такий споживач автоматично виключається з Реєстру постачальника "останньої надії", про що інформаційна платформа автоматично повідомляє постачальника "останньої надії". Якщо постачальник не виконує інші вимоги цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу, такий споживач з Реєстру постачальника "останньої надії" не виключається до досягнення граничного строку постачання постачальником "останньої надії" або до початку постачання іншим постачальником, крім випадків виключення споживача постачальником "останньої надії" з власного Реєстру споживачів постачальника до закінчення граничного строку постачання на підставах, визначених Правилами постачання природного газу.
З матеріалів справи слідує, що Квартирно - експлуатаційний відділ м. Кропивницький є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України, а тому на нього розповсюджуються вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 р..
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим Постачальником, об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 р. автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 р. автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
На підтвердження факту включення Відповідача до реєстру споживачів Постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля Постачальника "останньої надії", Позивач надає типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який містить персональний код ідентифікації Споживача (відповідача) ЕІС: 56XS00008F11F00M; лист оператора ГТС № ТОВВИХ-22-13588 від 13.12.2022 р. з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом 56XS00008F11F00M; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ ( Форма № 10 ); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС - кодом.
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" оформлено рахунки та акти приймання - передачі природного газу, які направлено відповідачу, за періоди: за листопад 2021 року ( з 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. ) на суму 3 782 829,24 грн. за обсяг природного газу 97,26500 тис. куб. м ( акт № 22916 від 30.11.2021 р.; рахунок на оплату № 30384 від 10.12.2021 р. виходячи з вартості газу від 27 466,54 грн до 37 594,482 грн за тис.куб.м.); згідно коригуючого акта № 29041 від 23.12.2021 р. остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 року, з урахуванням коригування становить 3 781 380,07 грн; за грудень 2021 року (з 03.12.2021 р. по 05.12.2021 р. ) на суму 422 102,30 грн. за обсяг природного газу 9,59600 тис. куб. м ( акт № 31982 від 31.12.2021 р.; рахунок на оплату № 2621 від 12.01.2022 р., виходячи з вартості газу 37 469,01 та 36 052,032 грн. за тис.м.куб.).
Таким чином, Позивач поставив Відповідачу природний газ за вказаний період на загальну суму 4 203 482,37 грн.
При цьому, Відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ в кількості 97,26500 тис.куб.м. лише в сумі 1 634 052,00 грн. виходячи з вартості газу 16,8 грн. за 1 м.куб., що підтверджується платіжним дорученням № 1681 від 20.12.2021 р..
З огляду на оплату поставленого в листопаді місяці газу не за цінами, які зазначені в рахунку та несплатою поставленого в грудні місяці газу, Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 2 569 430,37 грн, нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь заборгованість в розмірі 549 114,32 грн, з яких: 422 102,30 грн основного боргу, 13 634,48 грн 3% річних, 113 377,54 грн інфляційних, 8 236,72 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволені позову, отже відповідно до приписів ст. 269 ГПК України в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Судове рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог мотивоване тим, що тільки оператор ГРМ визначає на інформаційній платформі оператора ГТС до якої категорії належить Споживач природного газу, однак враховуючи зазначені вище положення норм законодавства, те, що Відповідач в першу чергу є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу, і тільки в другу є виробником теплової енергії, внесення згодом на інформаційній платформі відповідних змін, до Відповідача мають застосовуватись положення відповідних постанов КМУ про граничну ціну газу. Відповідно позовні вимоги про стягнення 2 147 328,07 грн. задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач, Постачальник, Постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 р. № 880 здійснювало у спірний період (листопад-грудень 2021) ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки С_МАI^_Р^К.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи ( далі - Оператор ГТС ) за участю операторів газорозподільних систем ( далі - оператори ГРМ ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 03.11. по 05.12.2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу спожитого Відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом, повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу ( в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно ), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень ( пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, Позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 р. ( далі - Правила ), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» ( далі - Договір ) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501.
Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р. (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Ціна природного газу відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.4. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
На виконання вказаного пункту Позивачем направлялись на адресу Відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу.
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 2 ст. 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Тобто, виходячи з частини 2 ст. 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.
Як зазначалося раніше, за період 03.11.2021 р. по 30.11.2021 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ в об'ємі 97,26500 тис. м3 та в період з 02.12.2021 р. по 05.12.2021 р. в об'ємі 9,59600 тис. м3 на загальну суму 4 203 482,37 грн. Відповідач не заперечує і не спростовує об'єми отриманого природного газу у спірний період.
Відповідач сплатив 1 634 052,00 грн за отриманий природний газ в листопаді 2021 в об'ємі 97,265500 тис.м3 по граничній ціні, яка була встановлена постановою КМ України № 1102 з 01.10.2021 р. по 30.11.2021 р. і не повинна була перевищувати 16,8 грн за м3 разом з ПДВ, для бюджетних організацій.
Постановою КМ України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
У відповідності до Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Належність Споживача до тієї чи іншої категорії ( промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством ) визначає Оператор ГРМ.
Оскільки Оператором ГРМ, ВАТ «Кіровоградгаз», споживача Квартирно- експлуатаційний відділ м. Кропивницький було віднесено до категорії ТКЕ ( виробників теплової енергії ), тому ціна відрізняється від граничної встановленої для бюджетних установ в період з 01.10.2021 р. по 30.11.2021 р.. Тобто категорія, до якої Оператор ГРМ ВАТ «Кіровоградгаз» відніс Відповідача, як виробника теплової енергії, не підпадає під дію норми Постанови КМУ № 1102, якою на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, і яка не повинна перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Як слушно зауважив Скаржник в апеляційній скарзі - тільки Оператор ГРМ визначає до якої категорії належить споживач природного газу і надає інформацію Оператору ГТС для розміщення цієї інформації на Інформаційній платформі Оператора ГТС. Від встановленої категорії залежить ціна за спожитий природний газ. При цьому, на кваліфікацію щодо визначення категорії споживача Оператором ГРМ ВАТ «Кіровоградгаз» Позивач вплинути або змінити ніяким чином не може і зобов'язаний розрахунок здійснювати за цінами для встановленої категорії споживачів. Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ), відповідно до умов Договору на постачання природного газу постачальником «останньої надії» публікується на сайті Позивача.
Отже, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що розрахунок за отриманий природний газ в листопаді 2021 р., Відповідач повинен був здійснювати у відповідності до граничного розміру встановленого постановою КМУ № 1102.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої.
Господарський суд Кіровоградської області ухвалюючи рішення у справі № 912/1189/23, про відмову у стягнені частини основного боргу у сумі 2 147 328,07 грн, як наслідок, помилився відмовляючи Позивачу у стягнення інфляційних втрат у сумі 612 189,95 грн. та трьох процентів річних у сумі 74 832,91 грн.
З огляду на викладене, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про доведеність позовних вимог Позивача в оскаржуваній частині.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позов в оскаржуваній частині підлягає задоволенню.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в частині відмови у задоволені позову допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню в оскаржуваній частині та ухваленню нове рішення про задоволення позову.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено.
10. Судові витрати.
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 р. у справі № 912/1189/23, в частині відмови в задоволенні позовних вимог у стягненні 2 147 328,07 грн. основного боргу, 74 832,91 грн. трьох процентів річних, 612 189,95 грн. інфляційних втрат (загальна сума боргу до стягнення яка оскаржується складає 2 834 350,93 грн.), а також у відмові компенсації сплаченого Позивачем судового збору у сумі 42 515,26 гривень- скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, щодо стягнення 2 147 328,07 грн. основного боргу, 74 832,91 грн. трьох процентів річних, 612 189,95 грн. інфляційних втрат (загальна сума боргу до стягнення яка оскаржується складає 2 834 350,93 грн.), судового збору у сумі 42 515,26 грн. - задовольнити в повному обсязі, про що видати наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 63 772,89 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.06.2024 р.
Головуючийсуддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін