"29" листопада 2007 р.
Справа № 16/277-4585
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
За позовом: Теребовлянського районного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Теребовля Тернопільської області, вул. Кн..Василька,112
До відповідача: Приватного підприємства «Орфей», м.Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців,20/20
За участю представників сторін:
Позивача: Лемішка Г.В. -гол.спеціаліст-юрисконсульт, доручення № 01/707 від 28.09.2007р.
Відповідача: Подольський О.М. -директор, паспорт серії МС № 384410
Суть справи:
Теребовлянський районний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Теребовля Тернопільської області, вул. Кн..Василька,112 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Орфей», м.Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців,20/20 про стягнення 4325 грн. штрафу за порушення законодавства України про зайнятість населення, мотивуючи позовні вимоги п. 5 ст. 20 Закону “Про зайнятість», та порушенням, що допущено при вивільненні працівника Голиди А.Б. - механіка по обслуговуванню обладнання з роботи без повідомлення про таке вивільнення центру зайнятості та без надання списків фактично вивільненого працівника.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав. Також позивач попросив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судовому засіданні його повноважний представник повідомив, що зареєстрований в Теребовлянському центрі зайнятості лише з 05 липня 2007р. в той час коли звільнення відбулося в січні 2007р.
В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.
Згідно ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення" (надалі -Закон про зайнятість) № 803-ХІІ від 1 березня 1991 року (з наступними змінами) на підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності та на їх службових осіб покладено обов'язок по сприянню проведення державної політики зайнятості.
У відповідності до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У відповідності до частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» на підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, серед іншого, покладено обов'язок повідомляти державну службу зайнятості в письмовій формі не пізніше ніж за два місяці про вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, а в десятиденний строк після вивільнення - направляти списки фактично вивільнених працівників.
У разі ненадання або порушення строку подання вищезгаданих даних, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника, який зараховується до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціальному захисту вивільнюваних працівників (ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»).
Пунктом 6 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.
У відповідності до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як випливає з матеріалів справи, 01.11.2006р. директором ПП «Орфей»винесено попередження Голиди А.Б. про скорочення посади механіка по обслуговуванню обладнання з 01.01.2007р.. 10.01.2007р. директором ПП. «Орфей»видано наказ по підприємству № 2-к про звільнення Голиди А.Б. з посади механіка по обслуговуванню обладнання у зв»язку з скороченням посади. Проте, повідомлення в письмовій формі про очікуване звільнення працівника та список про фактично вивільненого працівника не було надіслано відповідно не пізніше як за два місяці та в десятиденний строк службі зайнятості. Таким чином, допущено порушення норм Закону України “Про зайнятість», а саме пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», за що позивачем правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника, яка згідно довідки про заробітну плату та інші доходи за 2006 рік ПП «Орфей»становить 4325 грн..
Вищевказане порушення виявлене під час проведення юрисконсультом Теребовлянського районного центру зайнятості Лемішко Г.В. перевірки ПП. «Орфей»щодо виконання вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», про що складено акт № 2 від 02.11.2007р..
В даному акті зазначено про те, що за порушення порядку інформування служби зайнятості передбаченого пунктом 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» на ПП «Орфей»накладено штраф у розмірі річної заробітної плати в сумі 4325 грн. та запропоновано відповідачу в 10- ти денний строк перерахувати дану суму штрафу в добровільному порядку.
Зазначений вище акт перевірки підписаний та отриманий директором ПП «Орфей». Крім того, директором зазначено на примірнику акту про неподання інформації в зв»зку з тим, що підприємство не було зареєстроване в центрі зайнятості.
Вищезазначений акт не оскаржено відповідачем у встановленому порядку, однак, штрафні санкції добровільно не сплачені.
Разом з тим, твердження відповідача про те, що підприємство не було зареєстроване в центрі зайнятості на момент звільнення працівника Голиди А.Б. в січні 2007р. судом до уваги не приймається, оскільки як слідує з матеріалів справи відповідач як юридична особа зареєстрований 27.10.2000р. рішенням Теребовлянської районної державної адміністрації за № 0119, а отже зразу ж і повинен був зареєструватися в центрі зайнятості згідно з розділом 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов»язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р. та частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», однак здійснив реєстрацію у центрі зайнятості лише 05 липня 2007р., в зв»язку з чим, як стверджує представник позивача та не заперечує представник відповідача, на нього були накладені штрафні санкції у відповідності до ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги, що штрафні санкції застосовані за правопорушення, відповідальність за яке визначена Законом України «Про зайнятість населення»; позивач при здійсненні перевірки та застосування штрафу діяв у межах компетенції, визначеної Законом України «Про зайнятість населення" та законодавчими актами, що визначають компетенцію центру зайнятості; відповідач не сплатив у добровільному порядку суму штрафних санкцій, тому позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.
За таких обставин справи, згідно Закону України «Про зайнятість населення», Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою КМУ від 24.06.1991р. № 47, підлягає стягненню з відповідача штраф в сумі 4325 грн..
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Орфей», м.Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців,20/20, ідентифікаційний код 31092327 - на користь Теребовлянського районного центру зайнятості, м. Теребовля Тернопільської області, вул. Кн..Василька,112, ідентифікаційний код 21164007 - 4325 грн. штрафу.
Видати наказ.
3.Стягнути з Приватного підприємства «Орфей», м.Теребовля Тернопільської області, вул. Січових Стрільців,20/20, ідентифікаційний код 31092327:
- 102 грн. 00 коп. державного мита в доход Державного бюджету України ;
- 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.
Видати накази.
4.Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття(підписання).
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання ) рішення.
Суддя С.О. Хома
Рішення підписано: 04.11.2007р.