ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А Вн 1/89
м. Київ
23 вересня 2010 року 15:45 № 2а-10625/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкова Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Більге"
третя особа:
проШевченківська районна у місті Києві державна адміністрація
визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи
за участю представників сторін:
від позивача: Капустіна А.А
від відповідача: не з'явились;
третя особа: не з'явились;
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовомузасіданні 23 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
15 липня 2010 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (ділі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Більге" (далі-відповідач), за участю третьої особи: Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (далі- третя особа), про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи. Позовні матеріали передані на розгляд суді 19 липня 2010 року.
Ухвалою від 19 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі і призначено попереднє судове засідання на 13 вересня 2010 року.
Через канцелярію суду 02 вересня 2010 року надійшло клопотання від третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору - Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про розгляд справи без їхньої участі.
За участі представника позивача в попередньому судовому засіданні 13 вересня 2010 року оголошено Ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні 23 вересня 2010 року.
В судовому засіданні 23 вересня 2010 року позивач позов підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач на пітвердження позовних вимог зазначив натупне в ході проведеного ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності TOB «Більге»було встановлено що громадянин ОСОБА_1 який значиться засновником підприємства фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами.
Відповідно до пояснень громадянина ОСОБА_1 встановлено, що при реєстрації TOB «Більге», мети займатись господарською діяльністю на цьому підприємстві на було, жодних фінансово-господарських документів не підписував, печатки не отримував, та нікого на це не уповноважував.
В зв'язку із викладеним, державні органи, в тому числі і позивач (як орган державної реєстрації TOB «Більге»( в якості платника податків) позбавлені можливості здійснювати належний контроль за діяльністю товариства.
Як вбачається із пояснень громадянина ОСОБА_1 реєстраційні документи TOB «Більге»містять неправдиві данні, при реєстрації підприємства була відсутня дійсна воля і волевиявлення особи, ім'я якої зазначено в реєстраційних документах на отримання прав та обов'язків власника цього підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є вимоги позивача про скасування запису державної у реєстрації ТОВ «Більге», які ґрунтуються на тому, що засновник даного товариства не має відношення до реєстрації підприємства та його фінансово-господарської діяльності.
Відповідач до суду вдруге не з'явився, письмові заперечення щодо заявлених позовних вимог не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, клопотання або заяви про розгляд справи за його відсутності не надходили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Більге»код ЄДРПОУ 36281308 (далі за текстом TOB «Більге») було зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 27.11.2008 р. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 9 свідоцтво № 305411.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Більге»отримало 02.02.2009 року за № 100161855.
Податковий орган посилається на те, що підставою для скасування державної реєстрації юридичної особи відповідача є недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущених при створенні юридичної особи, що неможливо усунути. Частиною 2 ст. 247 Господарсьокого кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 нього Кодексу.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, якими зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Такий вид санкцій як скасування державної реєстрації зазначеною правовою нормою статті 247 Господарського кодексу України передбачено лише щодо випадків здійснення підприємством діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.
Позивачем не доведено обставин щодо здійснення відповідачем діяльності, яка суперечить закону чи його установчим документам. В обґрунтування вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи відповідача позивач посилається на невідповідність його установчих документів вимогам чинного законодавства, що відповідно до ст.247 Господарського кодексу України не є підставою для задоволення таких вимог. Установчі документи юридичної особи відповідача не визнані недійсними у встановленому Законом порядку, що свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог про скасування державної реєстрації останнього.
Крім того, позивачем не надано доказів порушення вимог чинного законодавства допущеного реєструючим органом під час державної реєстрації юридичної особи відповідача.
За наявності необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи відповідача, вичерпний перелік яких визначений ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців». Вказаний Закон не містить обов'язку державного реєстратора пересвідчуватися у справжності наміру засновника займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки.
Враховуючи наведене суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи та скасування державної реєстрації відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1.У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва відмовити.
2.Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Клочкова
Постанову складено в повному обсязі та підписано 28 вересня 2010 року.