ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 вересня 2010 року № 2а-11953/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Литвиненко Д. В. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вижак"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2010р. №0000542320/0
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 0000542320/0 від 02.07.2010.
В обгрунтування позовних вимог пзивач постлався на Закони України "Про державну податкову службу"; "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"; "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість" та зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були порушені норми чинного законодавства України, оскільки позивач листом від 21.09.2010 № 21/9 повідомив відповідача про фактичне місцезнаходження. Крім того, факт подачі податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 підтверджується тим, що 26.05.2010 відповідач отримав та зареєстрував декларацію на додану вартість за звітний (податковий) період "квітень 2010 року" про що свідчить відмітка (штамп) на поштовому повідомленні про вручення цінного листа, а тому висновки відповідача щодо ненадання відповідачу податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року є необгрунтованими.
Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вижак" зареєстрований як платник податку на додану вартість в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та має свідоцтво платника ПДВ №100067134 від 26.09.2007р.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва керуючись п.З ч.б ст. 111 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні" видано наказ від 15.06.2010р. №851 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ „Вижак". На підставі наказу від 15.06.2010р. №851 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва виписано направлення від 15.06.2010 №912/23-06 на проведення з 15.06.2010р. по 21.06.2010р. позапланової виїзної перевірки ТОВ „Вижак".
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з незнаходженням ТОВ „Вижак" за адресою, м. Київ, вул. Федорова, буд. 28, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено Акт від 15.06.2010р. №1717/3-23-20 „Про неможливість розпочати проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Вижак"
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку за результатами якої складено Акт "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Вижак" з питань правильності обчислення та формування податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період: квітень 2010 та податкового кредиту по податку на додану вартість за період: червень, липень, жовтень, грудень 2009р., січень, лютий 2010р." від 18.06.2010р. №654/1-23-20-35379902.
Під час проведення вказаної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ "Вижак":
- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16 154 461 грн.в тому числі за квітень 2010 року в сумі 16 154 461 грн.;
- пп. 7.2.3 пп. 7.2.6 п. 7.2., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15 345 443 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених цих Законом.
Контроль за нарахуванням і внесенням податків до бюджету здійснюють органи державної податкової служби України згідно п.10.4 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та ст.2, п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Згідно пп. 4.2.2. п.4.2 ст.4 вказаного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Як вбачається з Акту №654/1-23-20-35379902 відповідачем встановлено, що місцезнаходження підприємства згідно установчих документів не відповідає фактичному місцезнаходженню підприємства.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про державну податкову службу"; "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача вказував на наявність листа № 21/9 від 21.09.2010, який направлялвся на адресу відповідача та в якому міститься інформація про фактичне місцезнаходження ТОВ "Вижак", а саме: м. Київ, вул. Межигірська 39/20 к. 25 (а. с. 14).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу вказаної інформації, а тому суд приходить до висновку, що твердження позивача про належність повідомлення відповідача про фактичне міцезнаходження ТОВ "Вижак" є необгрунтованими.
А тому суд вважає, що відповідачем правомірно зроблено висновки про те, що місцезнаходження підприємства згідно установчих документів не відповідає фактичному місцезнаходженню підприємства.
Відповідно до абзац "а" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками перед бюджетними та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та абзацу "а" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками перед бюджетними та державними цільовими фондами" ТОВ "Віжак" не надало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010р.
А тому відповідачем встановлено не відображення ТОВ "Віжак" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 p.:
операції з продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ - 16 154 461,28 грн.
Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт використання робіт (послуг) платником податку.
В порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ТОВ "Вижак" не відображено у декларації з ПДВ за квітень 2010р. обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) та податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму - 16 154 461,28 грн. в т.ч. по періодам:
квітень 2010р. - 16 154 461,28 грн. Разом з тим для надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно правомірності формування податкового кредиту за період: червень, липень, жовтень, грудень 2009р., січень, лютий 2010р. працівниками ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було направлено поштою запит від 31.05.2010р. № 3903/10/15-211 про надання пояснень та їх документального підтвердження за юридичною адресою ТОВ "Вижак". Станом на 15.06.2010р. підприємством відповіді не надано. На підставі п.З ч.б ст.ІГ Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та на виконання Наказу ДПА України від 18.04.08 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" було виписано направлення на проведення позапланової виїзної перевірки від 15.06.2010р. №912/23-20 ТОВ "Вижак". Вручити керівництву підприємства направлення не виявилося можливим, у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою: м. Київ, вул. Федорова, 28 про що складено акт про результати територіально-дільничого та об'єктно-орієнтованого контролю щодо відповідності фактичного місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності місцезнаходженню, зазначеному в свідоцтві про державну реєстрацію від 15.06.2010р. № 1716/3-23-20 та акт про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки від 15.06.2010р. № 1717/3-23-20
До ГВПМ у Голосіївському районі м.Києва та управлінню реєстрації та обліку платників податків направлено запит від 16.06.2010р. №309/23-20 щодо встановлення місцезнаходження посадових осіб ТОВ "Вижак" та зміну стану платника податків
Таким чином, податкові накладні та інші документи, які надають право на формування податкового кредиту, визначеного у деклараціях по податку на додану вартість за перевіряємий період, до перевірки не надано.
Свідоцтво платника податку на додану вартість № 100067134, видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва 26.09.2007р.
Відповідно до вимог п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Контроль за нарахуванням і внесенням податків до бюджету здійснюють органи державної податкової служби України згідно п.10.4 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.2, п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", "Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку."
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, "Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим1 підпунктом документами".
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи перевіркою не встановлено подання ТОВ "Віжак" до податкових декларацій з ПДВ за період: червень, липень, жовтень, грудень 2009р., січень, лютий 2010р. заяв зі скаргами на постачальників, з метою включення сум податку до складу податкового кредиту.
Платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання. Таким чином, з метою упорядкування податкового обліку платник податку, крім факторів, які визначають формування податкового кредиту, повинен враховувати ще й фактори, які визначають порядок формування податкових зобов'язань платників податку, за рахунок яких формується його податковий кредит, тобто своїх контрагентів.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
"дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)...".
Перевіркою було встановлено, що ТОВ „Вижак" в податковій звітності з податку на додану вартість за червень, липень, жовтень, грудень 2009р., січень, лютий 2010р. відобразило податковий кредит по господарським операціям з ТОВ „ЮКОН", а також в липні 2009р. з ТОВ „Ойл Трейдинг", які відповідно до „системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання по господарським операціям з ТОВ „Вижак" не задекларували.
Таким чином, в порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями ТОВ "Віжак" в періоді, що перевіряється занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15 345 443,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового-повідомлення рішення № 0000542320/0 від 02.07.2010.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда
Дата складення тексту рішення у повному обсязі - 03.10.2010.