ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
07 вересня 2010 року < Час проголошення > № 2а-2862/10/2670
Суддя Окружний адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва
до
третя особа: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
26 лютого 2010 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту -позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач, СПД - фізична особа ОСОБА_1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - третя особа), в якому просить припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця позивач зазначив неподання відповідачем з моменту реєстрації декларації про доходи органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону, а також відсутність заборгованості у відповідача перед органами державної податкової служби.
01 березня 2010 року суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзелем П.О. відкрито провадження у справі № 2а-2862/10/2670 .
Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 23.06.2010 р. на підставі пункту 2.5.15 "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах", у зв'язку з припиненням повноважень судді Ковзеля П.О., у справі № 2а-2862/10/2670 суддю призначено повторно та передано справу судді Клочковій Н.В.
Ухвалою від 24 червня 2010 року Окружного адміністративного суду міста Києва суддею Клочковою Н.В. прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду на 26 липня 2010 року.
26 липня 2010 року судом оголошено про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи, які не з'явились в судове засідання не повідомивши про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
07 вересня 2010 року відповідач і третя особа вдруге в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В матеріалах справи міститься довідка відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 07 грудня 2000 року.
Відповідач з моменту реєстрації не подає до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкові декларації, згідно вимог чинного законодавства.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Право на звернення суб'єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб'єкта господарювання в зв'язку з неподанням таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.
Згідно пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Вказані норми кореспондуються із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
У відповідності до вимог частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності.
Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.
Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання” та “припинення діяльності суб'єкта господарювання”. Водночас, у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” вживається термін “припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця”.
Частина 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та частина 7 статті 59 Господарського кодексу України пов'язують момент припинення суб'єкта господарювання з однією подією - внесенням до державного реєстру запису про припинення суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що будь-які позовні вимоги органу державної податкової служби, спрямовані на втрату фізичною особою - підприємцем цивільної правоздатності, в тому числі вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або вимоги про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи, що відповідачем не подаються органам державної податкової служби податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та скасувати його державну реєстрацію.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Постанову складено в повному обсязі та підписано 11 вересня 2010 року.