ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 вересня 2010 року 09:14 № 2а-10596/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкова Н.В., при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними дій щодо розподілу сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу та пені, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: Капанистий В.І.;
від відповідача: Карпенко О.В.;
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
15 липня 2010 року дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі по тексту- позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту- СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, або відповідач) про визнання протиправними дій щодо розподілу сплачених сум за платіжними дорученнями № 9 від 08.02.10 р., № 344 від11.02.10 р., № 267 від11.02.10 р., №13 від 22.02.10 р.. № 686 від22.02.10 р., №416 від 26.02.10 р.,№14 від 02.03.10 р., № 15 від 05.03.10 р. № 668 від 10.03.10 р., в рахунок погашення податкового боргу та пені; зобов'язання вчинити певні дії.Передано на розгляд судді 16 липня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10596/10/2670 та призначено попереднє судове засідання на 30 серпня 2010 року.
Ухвалою від 30 серпня 2010 року 2010 року призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 17 вересня 2010 року.
В судовому засіданні 17 вересня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, жодна норма чинного законодавства не дає повноважень податковому органу змінювати цільове призначення бюджетного платежу та без згоди платника розпоряджатись його коштами.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, які додано до матеріалів справи, а саме відповідач вказує, що відповідно до п.3.7 Наказу державної податкової служби України від 11.06.03 № 290 "Про затвердження інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби ", а саме: якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків згідно з платіжними дорученнями позивача №9 від 08.02.10 на суму 25372,85 грн., №344 від 11.02.10 на суму 58521875,77 грн., №367 від 11.02.10 на суму 199 296,00 грн., №10 від 12.02.10 на суму 22 503,91 грн., №11 від 16.02.10 на суму 38398,25 грн., №12 від 22.02.10 на суму 18147,21 грн., №13 від 25.02.10 на суму 26874,38 грн., №686 від 26.02.10 на суму 9014 230,23 грн., №416 від 26.02.10 на суму 7300000,00 грн., № 14 від 02.03.10 на суму 49196, 45 грн., №115 від 05.03.10 на суму 24703,25 грн., №668 від 10.03.10 на суму 29579 000,00 грн. здійснила розподіл коштів сплачених позивачем сум податкового зобов'язання, що спрямовані на погашення податкового боргу та пені.
Відповідач в письмових запереченнях керується Законом України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон України №2181-III). Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України №2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Вважає, що погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно нарахованих платником податків, так і розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань
Суд при прийнятті рішення звернував увагу на лист Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. N358/13/13-09, і на лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. N1112/11/13-10, а також Постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2009 року.
Відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону,
З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
За таких обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо розподілу сплачених сум за платіжними дорученнями №9 від 08.02.10, №344 від 11.02.10, №367 від 11.02.10 на суму, №10 від 12.02.10 , №11 від 16.02.10 , №12 від 22.02.10, №13 від 25.02.10, №686 від 26.02.10, №416 від 26.02.10 , № 14 від 02.03.10, №115 від 05.03.10 , №668 від 10.03.10 в рахунок погашення податкового боргу та пені.
3. Зобов'язати Спеціалізовану державну податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків внести зміни до карток особових рахунків платника податку-дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом відображення платежів сплачених за платіжними дорученнями відповідно до призначення.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Клочкова
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 30 вересня 2010 року.