ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 вересня 2010 року 15:09 № 10/218
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Н.В. Клочкова, при секретарі Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати пенсії
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1;
від відповідача -Суханова Г.А.;
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 09 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії та грошової компенсації з 01.04.2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2007 році", наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 року №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України" йому, як військовому пенсіонеру, повинна бути перерахована пенсія, однак відповідач відмовив йому у цьому, чим порушив його законні права.
16 лютого 2009 року в судовому засіданні позивачем надано уточнену позовну заяву, де в прохальній частині позивач просив провести перерахунок та виплату пенсії, врахувачи 69 відсотків з 01 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року одноразово та 60 відсотків надбавки за виконання особливо важливих завдань з 01.07.08 року з урахуванням компенсації внаслідок інфляції в тому ж місяці, у якому буде здійснено виплату заборгованості за відповідні місяці.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2009 року провадження в адміністративній справі № 10/218 зупинено до набрання законної сили рішення суду по адміністративній справі №12/224 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністра оборони України, треті особи -Пенсійний фонд України, Всеукраїнське громадське об'єднання “Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України “За справедливість” про бездіяльність посадової особи та визнання незаконним міністерського акта.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року скасовано Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.09, і направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
05 травня 2010 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзель П.О. ухвалив прийняти справу до провадження та призначив судове засідання на 18 травня 2010 року.
18 травня 2010 року позивач без поважних причин в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Суд відклав розгляд справи на 03 червня 2010 року.
03 червня 2010 року судове засідання не відбулося. Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 07.07.2010 р. на підставі пункту 2.5.15 "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах", у зв'язку з припиненням повноважень судді Ковзеля П.О., у справі № 10/218 суддю призначено повторно та передано справу судді Клочковій Н.В.
В судовому засіданні 23 липня 2010 року оголошено перерву до 09 вересня 2010 року.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідач надав суду письмові заперечення.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію відповідно до норм чинного законодавства України.
У відповідь на звернення до відповідача щодо перерахунку пенсії з урахуванням премій військовослужбовців, встановлених Наказом Міністра оборони України від 14.04.2007 № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України», позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії, посилаючись на відсутність підстав для проведення вказаного перерахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Станом на 01.04.2007 року ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством (у редакції Закону України від 04.04.2006 р. N 3591-IV).
Згідно ст. 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28.03.2007 № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році", якою дозволено, зокрема, Міністерству оборони України здійснювати у 2007 році, починаючи з 1 квітня, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році (вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07 листопада 2007 року № 1294).
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007р. № 594 Міністром оборони України прийнято Наказ від 14.04.2007р. № 175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України".
Даним Наказом з 01.04.2007р. введено в дію граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям.
Згідно із ч.3 ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.
Водночас, пунктом 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 №493/92 передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації
Відповідно до визначення нормативно-правового акта, яке міститься у Наказі Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, яке визначає, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а також ті, що прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Проаналізувавши Наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 № 175 в контексті наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що він виданий в межах компетенції Міністра оборони України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 594, має організаційно-розпорядчий характер, спрямований на виконання рішення Уряду і не містить нових правових норм.
Оскільки даний Наказ не має ознак нормативно-правового акта, вбачається, що він не підлягає державній реєстрації та опублікуванню в офіційних спеціальних виданнях як такий акт.
Крім того, Наказ Міністра оборони України від 14.04.2007 № 175 не запроваджує нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, нових розмірів премій, носить тимчасовий характер і не являється підставою для перерахунку пенсі в розумінні ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку у відповідача були відсутні правові підстави для виконання Наказу Міністра оборони України №175 від 14.04.2007 року "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" і проведення відповідного перерахунок пенсії позивачу (аналогічна думка з цього приводу викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 року у справі №22-а-9884/08 за позовом гр. ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.09.2009 року у справі №К-18325/08 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа -Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії).
Відповідно до ч.5 постанови Кабінету міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військо службовців, осіб рядового і начальницького складу" № 1294 від 07.11.07 надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1 - 23 за аналогічними посадами; надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов'язані з виконанням завдань державної безпеки, військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 3 - 7 відсотків нижче від визначеного схемою розміру посадового окладу відповідного керівника; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, військовослужбовцям Управління державної охорони, які забезпечують державну охорону органів державної влади та посадових осіб України - в розмірі до 70 відсотків посадового окладу; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - в розмірі до 50 відсотків посадового окладу;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
На підставі вказаної Постанови був виданий Наказ Міністерства оборони України " Про виплат надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють і проводять експертизу проектів нормативно-правових актів №56 від 19.02.08.
Отже, підставою для виплати військовослужбовцям надбавки за виконання особливо важливих завдань є наказ безпосереднього керівника, у якому зазначається розмір надбавки порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливістю виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Як зазначив відповідач в своїх письмових запереченнях вказав про відсутність подібних документів стосовно ОСОБА_1. Крім цього, позивачем не надано належних доказів виконання особливо важливих завдань, оскільки віднесення до функціональних обов'язків позивача розробки нормативно-правових актів не є належним доказом виконання особливо важливих завдань. Відтак, підстав для визнання дій Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірним немає.
Крім цього, позивач підтвердив, що за перерахунком пенсії до відповідача не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, врахувавши 69 відсотків з 01 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року одноразово та 60 відсотків надбавки за виконання особливо важливих завдань з 01.07.2008 року з урахуванням компенсації внаслідок інфляції в тому ж місяці, у якому буде здійснено виплату заборгованості за відповідні місяці - відмовити повністю.
2. Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Суддя Н.В. Клочкова
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -14 вересня 2010 року.