Справа № 147/888/24
Провадження № 3/147/306/24
24 червня 2024 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькійобласті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
21 червня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла справа про адміністративне правопорушення, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №392279 від 20.06.2024, вбачається, що 14.06.2024 близько 11:10 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайко, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, дані дії вчинені повторно протягом року, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Під час складення протоколу працівниками повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме: 21 червня 2024 року.
В судовому засіданні 21 червня 2024 року ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП заперечував повністю. Суду повідомив, що зранку, поки ще всі спали він пішов неподалік від дому до ставка, щоб ловити рибу. Повернувся, приліг на ліжко відпочити. Дружина одягнулася і кудись пішла, а близько 10:00-10:20 години прийшла і сказала, щоб ОСОБА_1 став з одіяла, називала його бандитом при дітях. Почали сваритися через сімейно-побутові обставини, а саме: дружина стверджувала, що вона під час купівлі автомобіля вклала свої гроші, а саме 5000 грн, і сказала, щоб ОСОБА_1 повернув їй 200 доларів, що останнього обурило. Стверджує, що дружина штовхнула його в голову, і після чого кудись вийшла, всі троє малолітніх дітей були у хаті. Після чого, щоб вичерпати конфлікт він сказав дітям, що їде до тітки ОСОБА_3 , яка є його сестрою, дві старші дочки захотіли поїхати з ним, а менша сказала, що піде до сусідки, адже там є дівчинка з якою вона грається. Згодом прибігає племінник ОСОБА_4 і сказав, що до ОСОБА_1 приїхала поліція.
З метою виклику в судове засідання потерпілих та свідків за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 13:00 годину 24.06.2024.
В судовому засіданні 24 червня 2024 року ОСОБА_1 повідомив, що не виражався нецензурною лайкою в адресу своєї дружини та не погрожував їй, натомість дружина провокує його на сварки і викликає працівників поліції. Також ОСОБА_1 зазначив, що не наполягає на повторному виклику свідка, яка не з'явилась до суду.
Потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 14.06.2024 близько 11:00 години між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої чоловік погрожував їй газовим пістолетом та нецензурною лайкою виражався до неї, після чого вона пішла у ванну і викликала поліцію, а чоловік почувши це втік із дітьми до сестри. Зазначає, що обставини, які повідомив ОСОБА_1 суду не відповідають дійсності, а також зазначила, що чоловік "підкупив" дітей тому вони його захищають і стверджують, що батько не виражався нецензурно до потерпілої та не погрожував їй.
Потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суду повідомила, що 14.06.2024 між батками виникла сварка, в ході якої батько не виражався нецензурною лайкою до матері та нічим не погрожував, натомість мама негативно висловлювалася в адресу батька, і коли останній одягав шкарпетки, мама штурхнула батька по голові.
Потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду повідомила, що 14.06.2024 між батьками виникла сварка через гроші, а саме мама казала, що вона більше грошей доклала до спільного майна. Тато маму не ображав і не погрожував їй, а мама кричала на тата.
Потерпіла ОСОБА_7 , 2015 року народження в судове засідання не прибула, зі слів батьків через її вік вони залишили її вдома.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що він є племінником ОСОБА_1 і 14.06.2024 після одинадцятої години ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхав машиною за місцем проживання свідка ( АДРЕСА_2 ) і повідомив, що дружина провокує його на сварки, а тому, щоб уникнути конфлікту він приїхав до його матері, що є сестрою ОСОБА_1 .
Заслухавши ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Тобто домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство та має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №392279 складеного 20.06.2024 - 14.06.2024 близько 11:10 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайко, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, дані дії вчинені повторно протягом року.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №392279 від 20.06.2024; рапорт зареєстрований у ЖЄО за №1890 від 14.06.2024; протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію у потерпілої ОСОБА_2 від 14.06.2024, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_2 повідомляє, що 14.06.2024 об 11:00 чоловік відносно неї вчинив психологічне насильство та втік з дому, просить прийняти міри відносно її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.06.2024, в яких він підтвердив наявність конфлікту між ним та ОСОБА_2 14.06.2024 близько 11:00 години; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.06.2024, в яких вона повідомила, що 14.06.2024 близько 11 години 00 хвилин вона повернулась до себе до дому де у неї з чоловіком ОСОБА_1 виникла суперечка на сімейно-побутовому грунті, в ході якого останній погрожував їй фізичною розправою та нецензурно виражався в їїї адресу, чим вчинив психологічне насильство. Після чого вона зателефонувала в поліцію, однак почувши це чоловік поїхав на своєму автомобілі у невідомому напрямку; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.06.2024; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №095966; копію постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 09 травня 2024 року у справі №147/642/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Таким чином Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи реальне настання фізичної або психологічної шкоди.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
ОСОБА_1 інкримінується психологічне насильство по відношенню до ОСОБА_2 , як зазначено у протоколі, яке мало місце об 11 год 10 хв. і проявилось у образах нецензурною лайкою. Натомість з доданих до протоколу матеріалів, а також усних пояснень наданих в судовому засіданні випливає, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на сімейно-побутовому грунті виникла сварка, яка мала місце об 11:00 годині.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
В матеріалах справи, відсутні будь-які інші беззаперечні та достатні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, більше того діти які були присутні під час сварки батьків, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечують ті обставини, що батько виражався нецензурною лайкою до матері чи то погружував їй, стверджують, що такого не було, хоча підтвердждують сварку на сімейно-побутовому рівні, тому не можливо дійти висновку про вину ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом".
Свідок ОСОБА_8 підтвердив доводи ОСОБА_7 про те, що на початку 12:00 години він із двома дочками прийшов за їхньою адресою проживання.
Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_7 неправомірних дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи потерпілої ОСОБА_2 про те, що дівчат батько "підкупив", а тому вони заперечуєть нецензурні висловлшювання ОСОБА_7 в її адресу, суд оцінює критично, оскільки такі доводи нічим не підтверджуються, а рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.
Так, ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та ст. 94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ст.62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення"за відсутності розумних підстав для сумніву".
Згідно із п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного вище, вважаю що в даному випадку в діях громадянина ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки суду не надано жодного беззаперечного доказу, з якого вбачалося б, що ОСОБА_1 14 червня 2024 року об 11 годині 10 хвилин вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 , у зв'язку із чим провадження в даній справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 36, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. Г. Борейко