Справа № 135/570/24
Провадження № 2/135/227/24
іменем України
24.06.2024 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03 травня 2024 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором №6195295859 від 15 березня 2021 року в розмірі 20 495,79 грн, з яких: 8 255,13 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,66 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 12 240,00 грн - загальна заборгованість по комісії, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що 15 березня 2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №6195295859. Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких позичальник приєднався підписавши договір) складають єдиний кредитний догові.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК», право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до АТ «ТАСКОМБАНК».
08 листопада 2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/11-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20 495,79 грн, з яких: 8 255,13 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,66 грн - загальна заборгованість по відсоткам; 12 240,00 грн - загальна заборгованість по комісії. За умовами укладеного кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак, незважаючи на це, відповідач не виконав свої обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договором.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача.
В зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів та несплатою відсотків за користування кредитними коштами, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимушене звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 09 травня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.5, ч.6 ст. 81 ЦПК унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України.
Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Судом встановлено, що 15.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №6195295859, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в сумі 13 600,00 грн на строк 12 місяців (а.с. 5).
Як посилається у пред'явленому позові ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитним договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с.15-18).
У свою чергу, зі змісту Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 убачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило ПАТ «Таскомбанк» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення, зазначеними у Реєстрі боржників. Вказаний Договір про відступлення права вимоги був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» 07.10.2016. Реєстр прав вимог до Договору про відступленням права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 матеріали справи не містять, а відтак, докази на підтвердження тих обставин, що право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 за кредитним договором №6195295859 від 15.03.2021 перейшло до ПАТ «Таскомбанк» в матеріалах справи відсутні.
Більш того, суд зважає на те, що кредитний договір №6195295859 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений 15.03.2021 (а.с. 5). У свою чергу, Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк», на який як на доказ набуття ПАТ «Таскомбанк» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №6195295859 від 15.03.2021 посилається позивач, був укладений 07.10.2016 (а.с. 15-16). Таким чином, вбачається, що Договір відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» був укладений 07.10.2016, тобто ще до того, як ОСОБА_1 уклав кредитний договір №6195295859 від 15.03.2021 з ПАТ «ФК «Центр фінансових рішень».
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п.п. 9.2. Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, він діє протягом одного календарного року, а тому станом на 15.03.2021, коли між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №6195295859, строк договору відступлення права вимоги сплив.
Суд також звертає увагу на те, що надана суду копія Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 не засвідчена у встановленому законом порядку згідно вимог ч.2 ст 95 ЦПК України, та не містить частину тексту. Відтак, надана суду копія Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 в розумінні ст. 78 ЦПК України не може вважатися допустимим доказом.
Таким чином, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження відступлення ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права вимоги право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №6195295859 від 15.03.2021 з ПАТ «Таскомбанк».
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перехід від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до ПАТ «Таскомбанк» прав вимоги за договором №6195295859 від 15.03.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , відповідно відсутні підстави для переходу прав вимоги за договором №6195295859 від 15.03.2021 від ПАТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №6195295859 від 15.03.2021.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, в разі відмови у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141,247, 263-265,280-283 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова