Провадження № 33/821/360/24 Справа № 711/932/23 Категорія: ч.3 ст. 172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
21 червня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №711/932/23 щодо ОСОБА_1 що надійшли з Придніпровського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ясинецького О.А., -
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 лютого 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Волгодонськ Ростовської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мол. сержанта в/ч НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.02.2023 року близько 21-00 год. молодший сержант ОСОБА_1 вжив алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час виконання військових обов'язків в умовах особливого періоду. 13.02.2023 року о 23.55 год. був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де був встановлений діагноз - алкогольне сп'яніння, що підтверджується висновком з амбулаторної карти від 13.02.2023 року № 333 Черкаського обласного наркологічного диспансеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Ясинецький О.А. подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.02.2023 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, скасувати, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі №711/932/23 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки. 210, який ніяким чином не відносяться до військових об'єктів, що використовуються або підготовлені до використання у військових цілях.
Зазначив, що з 04.01.2023 року по 16.01.2023 року ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», а не на території військового об'єкта. А відповідальність за перебування в стані алкогольного сп'яніння, передбачена для військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів не просто у зв'язку з наявністю такого статусу, а пов'язується з перебуванням таких осіб на території ВЧ та/або виконання ними обов'язків військової служби.
Апелянт зазначає, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не вказано об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме, не зазначено в протоколі про те, що особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені ч. 1 ст. 172-20 КУпАП або ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, або в умовах особливого періоду, хоча дії останнього кваліфіковані за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт послався на КУпАП, Конституцію України.
Разом з тим, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ясинецький О.А. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, оскільки з текстом постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.02.2023 ОСОБА_1 ознайомився 23.05.2024, коли отримав її копію в паперовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ясинецький О.А. повідомлялися про день час та місце розгляду справи, однак до апеляційного суду не з'явилися, адвокат Ясинецький О.А. надіслав на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , посилаючись на віддаленність від Черкаського апеляційного суду, та зазначив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі і просив її задовольнити.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин вважаю за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката Ясинецького О.А., та правопорушника ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскаржненя постанови підлягає поновленню, а в задоволені апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, та вбачає необхідним його поновити.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Розглянувши адміністративну справу, суддя районного суду обґрунтовано прийшла до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.
Так, факт адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його вчиненні підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 287 від 14.02.2023; випискою з амбулаторної карти № 333 від 13.02.2023, письмовою заявою ОСОБА_1 , згідно якої останній вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі та іншими матеріалами справи.
Аналізуючи вказані докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Диспозицією ч.3 ст. 172-20 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачена відповідальність, зокрема за перебування у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, вчинене в умовах особливого періоду.
За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи, що станом на 13.02.2023 в Україні діяли умови особливого періоду, а ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вживав алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час виконання військових обов'язків в умовах особливого періоду, та був доставлений до ЧОНД, де йому було встановлено діагноз - алкогольне сп'яніння, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Окрім того, загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Статтею 241 вказаного Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Доводи апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права при її винесенні, є необгрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного перегляду.
Доводи апелянта про те, що в протоколі не зазначено, що особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені ч. 1 ст. 172-20 КУпАП або ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, або в умовах особливого періоду, хоча дії останнього кваліфіковані за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, є неспроможними за наступних підстав.
Приписами ч.3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за перебування військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан, який, в подальшому, був продовжений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 на всій території України діє особливий період.
Оскільки адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 під час особливого періоду, тому його дії мають бути кваліфіковані, саме за ч.3 ст.172-20 КУпАП, як і кваліфікував суд першої інстанції.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки на час складання протоколу про адміністративне правопорушення він перебував у медичному закладі на обстеженні та лікуванні, а саме КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», і це підтверджується свідоцтвом про хворобу №19320, є неспроможними, оскільки з зазначеного свідоцтва, на яке посилається апелянт, ОСОБА_1 «перебував на обстеженні і лікуванні у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», з 04.01.2023 по 16.01.2023, з 15.02.2023 по 17.02.2023, з 03.03.2023 по 07.03.2023» (а.с.31), а протокол про адміністративне правопорушення складено про порушення, яке вчинене останнім 13.02.2023.
Більше того, апеляційний суд зазначає, що перебування на лікарняному також входить до періоду проходження військової служби. Відтак, ОСОБА_1 , як військовослужбовець зобов'язаний дотримуватись вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , яку він подав до Придніпровського районного суду м.Черкаси та в ній, зокрема, зазначив, що «свою вину у вчиненні правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП визнає в повному обсязі, щиро розкаюється та просить суворо його не карати» (а.с.12). Також, при складані протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що «13.02.2023 він випив пива» (а.с.3-4), а в подальшому ЧОНД йому було встановлено діагноз - алкогольне сп'яніння, що підтверджується висновком з амбулаторної карти від 13.02.2023 №333 (а.с. 5).
Адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю підтверджується зібраними доказами у справі.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та навів в оскаржуваній постанові докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і слугували підставою для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, як про це просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Ясинецькому О.А. строк на апеляційне оскарженя постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 лютого 2023 року.
Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ясинецького О.А. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка