Провадження № 11-кп/821/384/24 Справа № 706/1010/23 Категорія: ч. 1 ст. 286-1 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
17 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12023250320000921 за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13 березня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Христинівки Христинівського (Уманського) району Черкаської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, до покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Строк відбуття покарання ухвалено відраховувати з моменту затримання ОСОБА_7 .
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 3346 грн.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України,
Згідно вироку Христинівського районного суду Черкаської області від 13 березня 2024 року, ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, 10.06.2023 в темний час доби, близько 02-50 год., не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-7-01/310 від 04.08.2023 міг би відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , рухався на сухому асфальтобетонному покритті автомобільної дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка», з боку міста Христинівки в напрямку с. Малої Севастянівки Уманського району, чим порушив вимоги п. п. 2.1. «а», 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- 2.1. «а» водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- 2.9. «а» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цей же час, в попутному напрямку, попереду автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався технічно справний автомобіль «ТАТА, LPT 613/38», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 .
Далі водій ОСОБА_7 , не врахувавши дорожню обстановку, не впевнившись в безпеці руху, не обрав безпечної швидкості, чим порушив вимоги п. п. 1.5., 2.3. «б», 12.3. Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: «б» бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання дорожньо-транспортної події . водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення із автомобілем «ТАТА, LPT 613/38», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 .
В цей же час, у зустрічній смузі відносно руху автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався технічно справний автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 .
Далі, водій ОСОБА_7 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із автомобілем «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 .
Від вказаних зіткнень пасажир автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-7-01/309 від 04.08.2023 потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійно-рваної рани тім'яної ділянки голови, садна та крововиливу в ділянці лівого ока; забійно-рваної рани правої гомілки, закритого перелому вертлюгової западини лівого кульшового суглобу. Виявлений у потерпілого закритий перелом вертлюгової западини лівого кульшового суглобу відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , а саме: вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Не погоджуючись з вироком суду, потерпілий ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просив його змінити та призначити покарання ОСОБА_7 із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що обвинувачений є його сином, який йому постійно допомагає по господарству, оскільки він потребує допомоги через поважний вік.
Обвинувачений єдина близька людина, яка в нього залишилася, його інший син загинув від військової агресії рф. Поїздка на автомобілі здійснена на його прохання. Він на обвинуваченого натиснув, оскільки необхідно було придбати ліки для ОСОБА_12 .
Після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений допоміг йому відновити своє здоров'я.
Вважає, що в даному кримінальному провадженні маються виключні обставини, які дають можливість призначити покарання обвинуваченому із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації його дій, просив вирок суду змінити, застосувати положення ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що потерпілий є його батьком. 10.06.2023 поїздка не планувалася, а була обумовлена ускладненням стану здоров'я знайомої батька, якій потрібні були медикаменти. Потерпілий відновив своє здоров'я та просив суд не позбавляти його волі.
Його сім'я є потерпілою від агресії рф. При захисті України загинув його брат у якого залишилися дружина та двоє дітей, яким він допомагає.
Раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується. Має незадовільний стан здоров'я.
Вважає, що мається сукупність пом'якшуючих відповідальність обставин, що знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тому з врахуванням даних про його особу, можливо призначити основне покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу.
Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги, просили вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу; думку прокурора ОСОБА_6 , яка частково підтримала апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілого, не заперечувала проти призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу із додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Вказаним вимогам закону вирок районного суду не відповідає.
Висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Оскільки учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 , тому колегія суддів вирок суду першої інстанції в цій частині не переглядає.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_7 можливе при призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді штрафу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та правових позицій, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, місцевий суд вказав, що враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв нетяжкий злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання, судом визначено - щире каяття.
Зважаючи на вказані обставини, а також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 придбав автомобіль та, не маючи права керувати ним , сів за кермо автомобіля, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, свідомо наражаючи оточуючих на небезпеку, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Разом з тим, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Як встановлено ч.1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Суд належним чином не зважив, що вчинений ОСОБА_7 злочин є нетяжким. Не взяв до уваги обставини скоєння злочину, а саме те, що на прохання свого батька - потерпілого в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , він сів за кермо автомобіля з метою придбати медикаменти для ОСОБА_12 у зв'язку з ускладненням її стану здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_8 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки завдані злочином збитки йому відшкодовані, обвинувачений допоміг йому відновити стан здоров'я, він є його єдиною близькою людиною - сином, який здійснює за ним догляд та постійно допомагає, інший син - загинув, захищаючи України від військової агресії рф, у нього залишилися дружина та двоє дітей, яким обвинувачений також допомагає.
Колегія суддів вважає, що відшкодування збитків потерпілому, допомога у відновленні його стану здоров'я та реабілітація внаслідок отриманих ушкоджень завданих кримінальним правопорушенням, є пом'якшуючими покарання обставинами.
Наведені вище обставини, в тому числі ступінь фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини його вчинення, поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення злочину, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який характеризується позитивно, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 не має та просить призначити покарання у виді штрафу, у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що такі обставини є достатньою підставою для застосування вимог ст. 69 КК України до основного покарання і призначення покарання ОСОБА_7 у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 286-1 КК України.
Враховуючи вищевикладене, вирок місцевого суду необхідно змінити в частині призначеного ОСОБА_7 основного покарання з підстав, що передбачені ст.ст. 407-409,413, 414 КПК України, та пом'якшити йому покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України з одного року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, із застосуванням ст. 69 КК України, до штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки внаслідок незастосування закону про кримінальну відповідальність (ст. 69 КК України) судом призначено покарання ОСОБА_7 , яке є занадто суворим, не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування положень ст. 69 КК України до додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, тому апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілого, в цій частині, до задоволення не підлягають.
В решті вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13 березня 2024 року залишити без змін.
Керуючись ст. 404, 405, п.2 ч.1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 13 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 - змінити в частині призначеного основного покарання.
Вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
В решті - вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді