Провадження № 11-кп/821/526/24 Справа № 707/2836/23 Категорія: ч.3 ст.436-2 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора обвинуваченоїОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб до 04 серпня 2024 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої закінчується 16.06.2024р.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання піл вартою відносно обвинуваченої, мотивуючи тим, що на даний час розгляд справи ще не закінчено, ризики, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України хоча частково і зменшились, однак виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, так як обвинувачена хоча раніше і не судима, однак будучи службовою особою (суддею) підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, підозра є обґрунтованою; обвинувачена може переховуватись від суду, даний ризик оцінюється як реальний, оскільки діти та родичі обвинуваченої проживають на тимчасово окупованій території, обвинувачена у 2022 році виїжджала за межі України, тому є обгрунтовані підстави для продовження строку тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 заперечила щодо клопотання прокурора та просила суд змінити їй запобіжний захід із тримання під вартою на будь-який інший більш м'який запобіжний захід, мотивуючи тим, що на даний час допитані всі свідки, які підлягали допиту по справі, тому взагалі не існує ніяких ризиків, про які зазначив прокурор. Обвинувачень не має намірів переховуватися чи вчиняти кримінальні правопорушення, ні на кого впливати не буде, ризики прокурором не доведені та стороною обвинувачення не надано до суду жодних доказів на підтвердження існування вказаних ризиків. Вважала, що іншого більш м'якого запобіжного заходу буде цілком достатньо для забезпечення виконання обвинуваченою своїх обов'язків. Вказала, що її члени сім'ї та близькі родичі дійсно знаходяться на окупованій території. Щодо застави, зазначила, що у неї немає таких коштів для внесення застави у розміру 1млн грн., а визначений розмір застави є для неї непомірним та й взагалі необгрунтованим, тому вважала, що у разі визначення застави, розмір застави має бути визначений в рамках, передбачених КПК України. Вказала, що вона вже майже рік утримується під вартою без вироку суду, тому, враховуючи в сукупності всі обставини справи та ризики, враховуючи позицію Європейською суду з аналогічних питань, вважала за можливе змінити їй запобіжний захід на більш м'який.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8 в режимі відеоконференцїї повністю підтримав позицію своєї підзахисної, заперечив щодо продовження строку тримання під вартою та вважав за можливе обрати до обвинуваченої запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Захисник пояснив, що ризики прокурором не доведені та стороною обвинувачення не надано до суду жодних доказів на підтвердження існування вказаних ризиків. Зазначив щодо необгрунтованості розміру застави, що визначена судом, та відсутності виключних обставин для визначення застави у більшому розмірі, ніж це передбачено у п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб до 04 серпня 2024 року включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06.06.2024 - скасувати.
2. Постановити нову ухвалу, якою в клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 відмовити та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 на більш м'який запобіжний захід.
Вважає, що дана ухвала суду є незаконною, необгрунтованою та невмотивованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, «Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Відповідно до ч. 2 ст. 370 КПК України, «Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до ч.3 ст.403 КПК України, « До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї».
Додає, що ОСОБА_7 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що у провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження №42023000000000747 від 04.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання піл вартою відносно обвинуваченої, мотивуючи тим, що на даний час розгляд справи ще не закінчено, ризики, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України хоча частково і зменшились, однак виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, так як обвинувачена хоча раніше і не судима, однак будучи службовою особою (суддею) підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, підозра є обґрунтованою; обвинувачена може переховуватись від суду, даний ризик оцінюється як реальний, оскільки діти та родичі обвинуваченої проживають на тимчасово окупованій території, обвинувачена у 2022 році виїжджала за межі України, тому є обґрунтовані підстави для продовження строку тримання під вартою на 60 днів.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченої від правосудця, колегія суддів надає оцінку, зокрема тому, що обвинувачена може переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вищевказані норми закону дотримані в повному обсязі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України.
На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомості, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, ризик переховування обвинуваченої від суду та можливість виїзду на тимчасово окуповану територію оцінюється колегією суддів, як реальний, що зумовлено, зокрема, обставинами інкримінованого кримінального правопорушення, соціальними зв'язками обвинуваченої, які в переважній більшості залишились на території, що на даний час окупована Російською Федерацією, тяжкістю можливого покарання.
Також, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 не судима, розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час перебувають в окупованому АРК Крим; до взяття під варту працювала на посаді судді Якимізського районного суду Запорізької області, була відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області, зареєстрована за адресою: Запорізька область, смт. Якимівка, гуртожиток ПТУ №251 (вул.40 років Перемоги, 51), фактично тимчасово проживала в АДРЕСА_1 . У 2022 році ОСОБА_7 офіційно виїжджала за межі України.
Вказані обставини колегія суддів оцінює разом та в сукупності з наявними по справі ризиками та вказані обставини вказують саме на можливість виїзду обвинуваченої на тимчасово окуповану територію у разі зміни їй запобіжного заходу на більш м'який.
Крім того, існують ризики передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюються тим, що обвинувачена може переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 усвідомлює, що вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наведені прокурором ризики, є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який.
Враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що на теперішній час є достатньо підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_7 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинуваченій ОСОБА_7 є законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - слід залишити без задоволення.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб до 04 серпня 2024 року включно - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -