Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/484/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.06.2024 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 травня 2024 року, якою обвинуваченим:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255-1 КК України,
на підставі ч.6 ст.615 КПК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто з 28.05.2024 року до 17.07.2024 року, включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
на підставі ч.6 ст.615 КПК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто з 28.05.2024 року до 17.07.2024 року, включно.
Крім того, цією ухвалою на підставі ч.6 ст.615 КПК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 та ОСОБА_12
У провадженні Кіровського районного суду м.Кіровограда перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 травня 2024 року, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі ч.6 ст.615 КПК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто з 28.05.2024 року до 17.07.2024 року, включно.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що враховуючи неможливість проведення підготовчого судового засідання та розгляду питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку і необхідність прямого застосування положення ч.6 ст.615 КПК України про продовження цього строку до вирішення відповідного питання, суд констатує за необхідне, що обрані обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою вважаються продовженими до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що районний суд на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України протиправно продовжив ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 липня 2024 року, оскільки станом на 28 05 2024 року строк дії ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.05.2024 року про тримання під вартою ОСОБА_10 ще не закінчувався, цей строк закінчується 07.07.2024 року тобто через 1 місяць 10 днів.
Крім того, районний суд постановляючи оскаржувану ухвалу не дотримався вимог ч. 1 ст. 196 КПК України, оскільки ухвала суду першої інстанції від 28.05.2024 року не містить викладеної суті кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_10 , не містить викладених обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, не містить викладених обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також не містить посилання на докази які обгрунтовують вищевказані обставини.
Вказує, що ОСОБА_10 та захисник обвинуваченого були присутніми під час судового засідання 28.05.2024 року, коли прокурором ОСОБА_13 було заявлено клопотання в усній формі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 , тому суддя не мав законних підстав відкладати розгляд клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 на 17 липня 2024 року о 15.30 год. через неможливість розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , через закінчення строку дії ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.05.2014 року, а також через відсутність захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 , який не здійснює захисту ОСОБА_10 та не має жодного відношення до вирішення питання судом про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд, ухвалюючи рішення, застосувавши неналежну норму права (ч.6 ст.615 та ч.4 ст.331 КПК дійшов помилкового висновку про неможливість проведення даного судового засідання та про закінчення строку дії не скасованої ухвали Ленінського суду. Оскільки призначений захисник - адвокат ОСОБА_14 , будучи завчасно повідомленим про час та місце проведення судового засідання не зміг прийняти у ньому участь з поважних причин, а відносно обвинуваченого Варакути Суд вирішив за необхідне вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу, то Суд, відповідно до вимог ст.ст. 49, 53 КПК України, з метою реалізації права обвинуваченого ОСОБА_9 на захист, зважив би за необхідне призначити йому захисника по вищевказаному кримінальному провадженню з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області для проведення окремої процесуальної дії, а саме вирішення питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , який підтримав подані апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_8 , які також підтримали подані апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», що затверджений Законом України №2102-1Х від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжується у встановленому порядку.
Як визначає ч.4 ст.331 КПК України, в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.615 КПК України, в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Як убачається із наданих матеріалів, у провадженні Кіровського районного суду м.Кіровограда перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим на 60 днів.
З оскаржуваної ухвали суду убачається, що розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим не виявилось за можливе з об'єктивних причин, а саме у зв'язку відсутністю захисника - адвоката ОСОБА_8 ..
Через неможливість розглянути в установленому законом порядку клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, судом постановлено рішення про продовження цього строку до вирішення відповідного питання, але не більше ніж на два місяці.
Рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 прийнято в порядку, передбаченому ч.6 ст.615, ч.4 ст.331 КПК України, що не звільняє суд від обов'язку в найкоротший розумний термін розглянути питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у загальному порядку.
В подальшому питання щодо запобіжного заходу щодо обвинувачених має вирішуватися в порядку, передбаченому ст.331 КПК України, в тому числі, мають бути перевірені доводи викладені в апеляційних скаргах, щодо можливості застосування до обвинувачених іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційних скаргах мотивів, не вбачає законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.
В суді апеляційної інстанції обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скаржились на незадовільний стан здоров'я та зазначили, що належне лікування в умовах СІЗО їм не надається.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Так, згідно вимог ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Так, порушення права на медичну допомогу осіб, взятих під варту, необхідно розцінювати не як просте порушення прав людини, а як катування чи нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 206 КПК України вирішення питань щодо забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи, доручення проведення дослідження фактів, вжиття заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством являється обов'язком слідчого судді якому в судовому засіданні повідомили про застосування до особи насильства під час затримання або тримання під вартою.
Тому, враховуючи, положення ч. 1 ст. 206 КПК України, слід зобов'язати начальника ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" забезпечити право обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на отримання такої медичної допомоги, якої вимагає стан його здоров'я, для чого забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження останніх з метою надання належного лікування.
Керуючись статтями 405, 407, 419, 615 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 травня 2024 року, якою обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , на підставі ч.6 ст.615 КПК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто з 28.05.2024 року до 17.07.2024 року, включно - залишити без зміни.
Відповідно до ст. 206 КПК України, зобов'язати начальника ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" невідкладне проведення медичного обстеження обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для надання невідкладної медичної допомоги.
Контроль за виконанням ухвали в частині проведення медичного обстеження покласти на процесуального прокурора.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)